TextBook Пол змовчав. Він знав, що вчинить так, як веліла мати. Його змусив передумати не сам наказ, а її голос. Відмова від води означала б порушення фрименських звичаїв.
Пол пригадав слова чотириста шістдесят сьомої каліми з О. К. Біблії Юе. Юнак промовив:
— Усяке життя починається з води.
Джессіка витріщилася на сина. «Звідки він знає цю цитату? — питала вона себе. — Він же не вивчав таїнств».
— Сказано так, — підхопила Чані. — Гудічар мантене: у Шах-Наме написано, що спершу було створено воду.
Раптом Джессіка здригнулася з невідомої причини (і незбагненність хвилювання турбувала її ще більше, ніж саме відчуття). Вона відвернулася, аби приховати збентеження — саме вчасно, щоб побачити захід сонця. Коли світило зникло за небокраєм, несамовите буйство кольорів затопило небеса.
— Уже час!
Голос, що належав Стілґарові, продзвенів печерою:
— Джамісову зброю було знищено. Джаміса покликав Він — Шай-Хулуд, що визначає фази місяців, які щодень меншали, щоб урешті перетворитися на вигнуті та висохлі стеблини, — голос Стілґара понижчав. — Так сталося і з Джамісом.
Тиша ковдрою вкрила печеру.
Джессіка бачила сірі тіні від рухів Стілґара, примарна постать якого майоріла в темних глибинах печери. Жінку пройняв холод, і вона озирнулася на котловину.
— Хай підійдуть друзі Джаміса, — промовив Стілґар.
За спиною Джессіки пройшло кілька чоловіків, які закрили вхід завісою. У дальньому кутку печери спалахнула самотня світлокуля. Її жовтаве світло осяювало наближення людських силуетів. Джессіка чула, як шурхотять роби фрименів.
Чані ступила крок убік, неначе світло вабило її до себе.
Джессіка нахилилася до Полового вуха й прошепотіла родинною кодовою мовою:
— Стеж за їхнім ватажком; роби все, як роблять вони. Це має бути проста церемонія упокоєння Джамісової тіні.
«Це буде дечим значно більшим», — подумав Пол. Юнака охопив смуток. Він почувався так, ніби намагався схопити щось невловимо плинне й спинити його.
Чані ковзнула назад до Джессіки й узяла її за руку.
— Ходімо, Сайядіно. Ми повинні сидіти на віддалі.
Пол дивився, як жінки зникли в пітьмі, залишивши його на самоті. Він почувався покинутим.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дюна» автора Френк Герберт на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „34“ на сторінці 3. Приємного читання.