— Вуглинки тихо догорають,
у присмерку жар сонця згас.
Чуття бентежні, флер одчаю
ховають спогади від нас.
Відгомін словесної музики залунав у грудях Джессіки — язичницький, сповнений звуків, які враз змусили її відчути власне тіло і його потреби. Вона прислухалася в напруженій непорушності.
— Ніч перлинами зоріє —
мій і твій причал.
Яка ніжна радість мріє
у твоїх очах.
І заквітчане кохання
грає у серцях.
І заквітчане кохання
на тонких устах.
Коли відбриніла остання нота, у повітрі ще кілька секунд трималася тиша. «Чому мій син співав пісню кохання цій дівчинці?» — запитала себе вона. Раптом її охопив страх. Джессіка відчувала, як життя пропливає повз неї, і вона більше не може контролювати його. «Чому ж він обрав цю пісню? — дивувалася вона. — Інстинктивні рішення часом розкривають правду. Чому ж він так учинив?»
Пол мовчки сидів у темряві, й тільки одна думка панувала в його свідомості: «Моя матір — ворог. Вона не знає про це, але так і є. Вона несе джигад. Вона народила мене й навчила. Вона — мій ворог».
35
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дюна» автора Френк Герберт на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „34“ на сторінці 12. Приємного читання.