— А як щодо жінки й хлопчика, Пітере? — запитав Барон. — Досі нічого не чути?
Пітер облизнув губи.
— Ти мав щось чути! — вибухнув Барон. — Що?
Пітер зиркнув на капітана гвардії, а потім знову на Барона.
— Людей, яких відрядили виконувати завдання, мілорде… їх… емм… знайшли.
— То що, вони відзвітували про успішне виконання завдання?
— Вони мертві, мілорде.
— Звісно, мертві! Мене цікавить…
— Вони були мертвими, коли їх знайшли, мілорде.
Обличчя Барона зблідло.
— А жінка й хлопчик?
— Жодного сліду, мілорде. Але там побував хробак. Він з’явився, коли ми оглядали місце події. Можливо, все, як ми й сподівалися — нещасний випадок. Імовірно…
— Ми не покладаємося на ймовірності, Пітере. А як щодо зниклого ’топтера? Чи підказує це щось моєму ментатові?
— Хтось із людей Герцога, вочевидь, утік на ньому, мілорде. Убив пілота й утік.
— Хто з людей Герцога?
— Убивство було чистим і тихим, мілорде. Можливо, Хават або Галлек. Чи може, Айдаго. Або хтось із найвищого командування.
— Імовірності, — пробурмотів Барон. Він глянув на накачану наркотиками постать Герцога, що похитувалася перед ним.
— Ситуація під контролем, мілорде, — зауважив Пітер.
— Ні, не під контролем! Де той дурний планетолог? Куди подівся Кайнс?
— У нас є ідея, де він може бути, і за ним уже послали.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дюна» автора Френк Герберт на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „21“ на сторінці 4. Приємного читання.