Розділ «8»

Їх називали найманими робітниками.

Цих Ексцесів спеціально винайняли, щоб вони супроводжували мене до Імператорського двору.

— Вельмишановне Панство контролює всі найпотужніші технології Галактики, Немезідо, — пояснила мені Мати-Засновниця на тижні. — У нас є зорельоти і зброя, тому ми — це уряд, що з’єднує одну зоряну систему з іншою. Ми і є Імперія.

Я знала, що на більшості населених планет відсутні сприятливі умови для людського проживання. Лише декілька з них обходяться власними ресурсами, але основна частина планет залежить від космічних ресурсів, а отже — вони повністю підконтрольні Вельмишановному панству. Окрім того, люди залежали від технологій, що їм віддавали Вельмишановні Пани. Саме тому Ексцеси були змушені служити Вельмишановному панству заради виживання.

Тільки-но ми з Матір’ю-Засновницею вийшли в коридор, як наймані працівники замовкли. Вони збилися в групки, обличчям один до одного і крадькома розглядали нас, ніби ми були якимись прибульцями. Я розглядала їх із такою самою цікавістю.

Як і Сутера ну Імпірінс, усі Ексцеси, крім наймолодших представників їх роду, мали фізичні дефекти, спричинені планетарними умовами проживання і впливом прямого сонячного світла. Мітки на шкірі, лінії, що називалися зморшками, надлишок плоті або, навпаки, її нестача, через що кістки просвічувалися крізь шкіру. У кожного з них була вибрита тонзура — лисина посередині голови, навколо якої росло волосся, через що їх зачіски нагадували вінець. Це створювало доволі дивний вигляд, особливо довговолосих жінок, більшість із яких заплітали коси й укладали їх навколо тої лисини.

У цьому космічному просторі постриг був обов’язковим для всіх Ексцесів, які бажали найнятися до імперської родини. Це було символом того, що вони прийняли віру вельмож Геліоніки або, принаймні, зробили вигляд, що навернулися в цю віру. Коли їх наймали на службу, посередині лисини робили татуювання у вигляді родинного символу, який вони мали носити до закінчення служби.

Погляди, які вони кидали на нас із Матір’ю-Засновницею, підказували мені, що великої любові й пошани до імперських родин вони не відчувають. Їх обурювала позиція, яку вони змушені були займати в суспільстві, де влада належала Вельмишановному панству — монополісту на всі наявні технології, до того ж Ексцеси були змушені прийняти ворожу віру, щоб служити цим вельможам заради власного виживання. Я нагадала собі, що вони всі пройшли ретельну перевірку на наявність партизанських нахилів, а тому не мають становити загрози. Урешті-решт, партизани належали до тієї групи Ексцесів, які вважали, що їм би жилося на планеті набагато краще, якби їх звільнили від Імперського ярма, крім того, вони виступали за заборону Вельмишановного панства й отримання знань. Партизанів вважали найстрашнішими зрадниками Імперії, тому нащадкам Партизанів у жодному разі не дозволять увійти до коло наближених осіб спадкоємиці родини Імпірінсів.

Ексцеси не вклонилися і не впали перед нами на коліна. Вони стояли прямо і мовчки дивилися на нас, поки Мати-Засновниця їх оглядала. Деякі з тривогою поглядали на Служниць, що несли мої речі. Більшість Ексцесів недолюблювала Служниць — це був загальновідомий факт.

Мати-Засновниця вшанувала найманих працівників стриманою посмішкою.

— Вітаю, — мовила вона. — Рада вас бачити. Покажіть мені ваші мітки. — І додала: — Будь ласка.

Мабуть, їй важко було це сказати. Вона ніколи не використовувала це слово, спілкуючись із жителями фортеці.

Ексцеси нахилили свої голови, щоб продемонструвати татуювання із зображенням сонця-що-сходить-за-горизонтом-планети — міткою родини Імпірінсів. Я побачила, як люди стисли кулаки і зціпили зуби. Деякі з найманих працівників обмінялися поглядами, поки Мати-Засновниця перевіряла мітки кожного з них, і я відчула, як по моїй спині пробігли мурашки. Повітря забриніло від роздратування.

Спершу я дивувалася, навіщо Мати-Засновниця ускладнює собі життя, наймаючи Ексцесів у мою свиту для подорожі до Хризантеміуму. Як на мене, то був зайвий клопіт. Урешті-решт, живі люди не були потрібні взагалі. Машини можна використовувати для управління кораблем, навігації і навіть для ремонту машин, які керують кораблями та навігаційними системами. Машини використовували для ведення війни, для розробки нових ліків, для пошуку нових видів лікування. Саме через це Ексцеси не повинні були знати, як влаштовані машини або як їх створювати. Система була самодостатньою.

— Ми наймаємо Ексцесів, тому що вони небезпечні і їхні послуги дорого коштують, Немезідо. — сказала Мати-Засновниця. — Влада над машинами є даністю. Влада над Служницями є природним явищем у тому разі, якщо у вас достатньо грошей, щоб купити їх. Влада над волею Ексцесів — над людьми, які підпорядковуються вам лише тому, що ви купили їх відданість, а можливо, навіть служать усупереч власним переконанням і уподобанням — це найнебезпечніший і найнепередбачуваніший вид влади. Свита з найманих працівників, яких запросили для супроводу спадкоємиці родини в Хризантеміум, — це свідчення і доказ її сили й впливу. Якщо у твоїй свиті не буде найманих працівників, при дворі можуть піти чутки, що наша родина не в змозі дозволити собі їх послуги, чи гірше того, не здатна управляти ними. Ти відішлеш їх назад, тільки-но тебе представлять Імператору.

Мати-Засновниця закінчила огляд.

— Дякую, працівники. Впевнена, ви вірно служитимете моїй дочці, — розвернувшись до мене, Мати-Засновниця простягла руки: — Бережи себе, моя доню. Знайди свій шлях у гіперпросторі. Спробуй вижити.

Я взяла її руки, опустилася на коліна і приклала долоні Матері-Засновниці до своїх щік.

— Я спробую, — а потім вимовила те дивне і невідоме мені слово: — Мамо.

На хвилину наші маски впали, і пронизливий погляд Матері-Засновниці схрестився з моїм, а потім ми розійшлися в різні боки. Наймані робітники розступилися, щоб я могла пройти на борт позиченого ними зорельоту. За мною йшли Служниці, які мали супроводжувати мене під час подорожі. Вони несли скрині з одягом та іншими речами, що могли знадобитися Сайдонії Імпірінс під час подорожі до Хризантеміуму.