Розділ «25»

Звичайно, вага не мала значення. Свято мало відбутися під куполом зали з нульовою гравітацією, що давало можливість Вельмишановному Панству прикрасити себе ще більшою кількістю коштовностей, ніж зазвичай, навіть без потреби надягати екзокостюми. Слуги візьмуть коштовності, вибрані для вечора, і вдягнуть їх на мене за кілька хвилин до початку свята.

Вони перешіптувалися і гомоніли між собою, не звертаючи уваги на мій вибір прикрас й уподобання, особливо, коли зрозуміли, що я просто вказую навмання на першу ліпшу коштовність, щоб швидше закінчити цю процедуру. Я не хотіла бути ворожою: усе, що вони показували, мало, як на мене, однаковий вигляд. Коли, натомість, я спробувала вказати на найбільшу і найблискучішу прикрасу, подумавши, що це буде найкраще для дами Спадкоємця Прімуса, Шезар розсміявся.

— Занадто крикливий вибір для вас, Сенаторе фон Імпірінс! Це підходить для Вельмишановних Панянок меншого рангу, які намагаються вихвалятися своїм статусом.

Мабуть, у мене був поганий смак. Усі мої пропозиції обсміяли. Двоє слуг роздягли мене, щоб прикрасити мою шкіру, вприскуючи трохи блиску під очі й над підборіддям, а потім ввели додатковий пігмент у шкіру під вилицями. Вони навіть нанесли тіні на мій ніс, у результаті чого, коли я подивилася в дзеркало, у мене склалося враження, ніби він прямий, тому що гуля стала ледь помітною.

Під їхнім керівництвом мою шкіру натерли ароматичними оліями, а лазери ботів краси прибрали всі дефекти. Слуги вибрали для мене тонку шовкову сукню сніжно-білого кольору, щоб під час танцю в приміщенні з нульової гравітацією її м’які складки розвивалися плавними лініями. Оскільки черевики були призначені винятково для носіння в зоні нульової гравітації, а не для повсякденних прогулянок, вони були зроблені з майстерно з’єднаних дуг, прикрашених китицями із самоцвітів. Я оглянула непрактичний предмет, згадуючи настанови Сутери ну Імпірінс: не можна було дуже розмахувати ногами, щоб не поранити китицею когось або навіть саму себе.

Хіба що, я хотіла когось поранити.

Останнім штрихом стала серія витончених коштовних кілець для рук і стегон — магнітних керуючих кілець, які використовували для переміщення під куполом бальної зали. Розміщуючи їх під різними кутами один до одного, можна було скеровувати тіло в повітрі.

— Чи не бажає Вельмишановна Панно масаж, щоб розслабитися перед подією? — люб’язно поцікавився Шезар нан Домітріан, коли слуги спакувались, щоб перенести обрані для свята коштовності ближче до бальної зали.

— Я розслаблюся, якщо ви залишите мене в спокої на годину. Як я розумію, ми закінчили?

Коли він кивнув, я запитала:

— Скільки я вам винна?

Він похитав головою.

— За все платить Тайрус Домітріан. Я ніколи не бачив закоханого Спадкоємця Прімуса. Він ніколи не був закоханий до нестями, але, здається, ви вкрали серце Його Високопреосвященства.

— Так, він... ми дуже закохані, — співуче промовила я, сподіваючись, що це прозвучало переконливо. Після чого я нарешті звільнила свою руку з намащених парфумами долонь Шезара.

Його поведінка здалася мені дивною, надто улесливою. Хоч я й була поважною особою, Сайдонією Імпірінс, раніше зі мною ніколи так не поводилися.

Але Шезар нан Домітріан був лише першим із тих, хто відреагував на мій новий статус у ролі коханої Спадкоємця Імперії Прімуса, але не останнім.