TextBook — Ми обидві перебуваємо тут з однієї причини, — тихо промовила вона, — і у нас багато спільного.
— Що ти маєш на увазі?
— Я маю на увазі, що ваш батько і моя мати розділяють спільні ідеї та переконання, — її щоки запалали. — Вони не знайомі один із одним, але спроба моєї матері реформувати нашу систему освіти розгнівала Імператора. Вона хотіла, щоб ми вивчали математику, природничі науки і...
Я завмерла. Саме таких людей мені варто уникати, але я не була певна, чи маю право відсторонитися від цієї дівчини, зважаючи на те, що вона походить із аристократичної родини.
— Я не чула про твою сім’ю. Пробач.
Вона зашарілася.
— Ми не належимо до однієї із сенаторських родин. Моя мати керує колонією на території Пасус.
Тепер усе стало на свої місця.
— Вона — Намісник?
Відповідь дівчини прозвучала, як виправдання:
— Так.
Отже, Невені була однією зі славнозвісних Ексцесів і належала до правлячої сім’ї, яка прийшла до влади шляхом всезагальних виборів, а не шляхом передачі соціального становища у спадок. Це також означало, що родина кинула виклик місцевому Вельмишановному панству — родині Пасус. Не дивно, що Невені була тут. Сенатор фон Пасус вважав себе головним захисником віри Геліоніки. Він ніколи не дозволить якимсь безрідним Ексцесам відкрито чинити подібне богохульство на підвладних йому територіях.
Ця дівчина могла ще більше заплямувати репутацію Імпірінс. Мені не слід продовжувати спілкуватися з нею.
— Дякую за настоянку, — мовила я, повертаючи їй флакон, — але я сумніваюся, що в нас стільки спільного, як ти думаєш.
Мій тон був сухим і непривітним. Хвилину вона вдивлялася в моє лице, потім її обличчя перетворилося на кам’яну маску.
— Як забажаєте.
Вона зрозуміла, що пропозицію альянсу відхилено, але я не бачила, як ця дівчина може допомогти укріпити мій статус при Дворі. Вона тільки поставить під загрозу моє становище. Донія ніколи б не відкинула пропозицію дружби, але я з легкістю зроблю це заради Донії.
— Прошу вибачення, — мовила я, відвертаючись від Невені, — але в мене була довга і виснажлива подорож.
— Звісно, моя Вельмишановна Панно. Я відкланяюся, щоб ви могли перепочити, — хвилину вона вагалася: — Якщо ви передумаєте...
Я похитала головою і сухо запевнила її:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Діаболік» автора С. Дж. Кінкейд на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „11“ на сторінці 2. Приємного читання.