Розділ «16 Ви зустрічаєте старого друга ще раз»

— Ні, Ессун. — Вона тре обличчя. — Просто ні. Кастрим — це мій дім, так само, як і їхній. Я працювала для цього. Боролася за це. Кастрима-під не було би, якби не я, і, мабуть, деякі інші рогга, які ризикнули і продовжують працювати тут протягом багатьох років. Я не хочу здаватись.

— Це не відверне їх уваги від нас…

— Так. Це вірно. — Вона піднімає голову. Це був не сміх і не ридання. Вона у люті. Хоча й не на вас. — Ви кажете ці люди — мої батьки, мої вчителі, мої друзі, мої коханці — ви кажете, просто залиш їх на їхню долю. Ви кажете, що вони ніщо. Що вони не люди, а просто звірі, чия природа вбивати. Ви говорите, що рогга — це не що інше, як здобич, і це все, чим ми станемо! Ні! Я не можу погодитися на це.

Вона говорить так рішуче. Це змушує ваше серце боліти, тому що колись ви відчували те саме, що вона зараз. Було б непогано відчувати себе так. Мати певну надію на справжнє майбутнє, справжнє співтовариство, справжнє життя… але ви втратили трьох дітей, надіючись на кращу природу цих звірів.

Ви хапаєте свій мішок і встаєте, щоб вийти, поправляючи накинутий ремінь. Хоа зникає, читаючи у ваших очах, що розмова закінчилася. Пізніше, потім. Однак, коли ви майже за завісою, Юкка зупиняє вас, тому що говорить.

— Передайте нашим кілька слів, — каже вона. Емоції зникають з її голосу. — Незалежно від того, що станеться, ми нічого не повинні знищувати. — Зважений і делікатний акцент підтвердження того, що вона має на увазі орогенів. — Ми не повинні навіть починати. Боротьба за спиною може відштовхнути натовп. Тільки говоріть в невеликих групах. Найкраще по одній людині, якщо можна, щоб ніхто не думав, що ми збираємося змовлятися. Переконайтеся, що діти все знають. Прослідкуйте, щоб ніхто з них не ходив один.

Більшість дітей-орогенів вже вміють захищати себе. Техніка, якої ви навчали, працює так само, як і для запобігання і зупинки зловмисників, як, наприклад, для жучків — з обмерзанням. Але Юкка права: вас дуже мало, щоб боротись — а знищення Кастрима не буде перемогою. Це означає, що деякі орогени збираються вмирати. Ви збираєтеся дозволити їм померти, навіть якби ви могли їх врятувати. І ви не думали, що Юкка досить холоднокровна, щоб думати так.

Ваше здивування напевне відбилося на вашому обличчі. Юкка посміхається.

— У мене є надія, — каже вона, — але я не дурна. Якщо ви праві, і все стане безнадійно, то ми не підемо без бою. Ми змусимо їх пошкодувати про нас. Але після цього моменту немає повернення… Сподіваюся, що ви не праві.

Ви знаєте що ви праві. Вірите в те, що орогени ніколи не будуть нічим іншим, як м'ясом, що танцює під управлінням магії. Це несправедливо. Ви просто хочете, щоб ваше життя мало значення.

Але ви кажете:

— Я теж сподіваюся, що я не права.

Мертві не мають бажань.

— Таблет третій, — Структури — Вірш шостий -