• приховані - кластери, що мають нові можливості, які поки що не використовуються;
• потенційні - кластери, для яких характерне сприятливе поєднання передумов і факторів формування і розвитку в майбутньому;
• політично керовані - кластери, які мають підтримку уряду, але не володіють "критичною масою";
• ті, що приймають бажане за дійсне - кластери, які не мають жодних особливих конкурентних переваг, окрім бажання сформувати кластер.
На підставі наведених класифікацій можна дійти висновку про те, що в Україні конкурентних і зрілих туристичних кластерів поки що нема. Потенційними є туристичні кластери "Південне туристичне кільце", "Львів-туркластер". З часом, за умови розробки та реалізації відповідних проектів створення туристичних кластерів, потенційними стануть кластери у Києві, Ялті, Чернігівській, Закарпатській областях.
Стратегічними туристичними кластерами, що покликані відігравати істотну роль в економічному розвитку відповідних територій, є туристичний кластер історичних малих міст Західної України, кластер агро-екотуризму "Оберіг" (Хмельницька область), а також ті що будуть створені у сфері сільського зеленого туризму на всій території України (у сільській місцевості).
До групи стабілізаційних належать туристичний кластер у Миргороді, створений з метою диверсифікації економічної діяльності в регіоні.
Як свідчить світовий досвід, більшість туристичних кластерів налагоджують і постійно зміцнюють різноманітні зв'язки з іншими кластерами. Найщільнішими є їх зв'язки з продовольчими кластерами, медіа-кластерами, а також швейними, автомобільними кластерами. Наприклад, туристичні кластери Тразименське озеро (Італія) та Каліфорнійський мають тісні зв'язки із кластерами з виробництва вина, а туристичний кластер міст Північно-Західного округу Росії - зі швейним кластером (зв'язки з постачання білизни, серветок та інших швейних виробів для готелів).
В Україні перспективними є зв'язки туристичного кластера "Південне туристичне кільце" із продовольчим кластером, а потенційного туристичного кластера в Івано-Франківській області із кластером "Ліжникарство та інші художні промисли".
Водночас деякі види туристичної діяльності виступають лише складовою інших кластерів. Наприклад, в ІТ-кластерах Австрії поряд із виробництвом електроніки, програмних продуктів, мультимедіа рекламується туристична спадщина країни (кластери "Відень", "Лінц", "Грац", "Зальцбург", "Інсбрук"). Готельне господарство входить до кластерів "Нерухомість, готелі, офіси, будівництво дерев'яних споруд" ("Форальберг", "Фельдкірх").
Отже, взаємозалежність членів туристичного кластера проявляється в тому, що ефективна робота кожного з них створює передумови для успіху інших учасників. Завдяки цьому усі компанії туристичного кластера отримують вигоду від спільних зусиль у вигляді ширшого кола можливостей та збільшених прибутків. У туристичному кластері за налагодженої взаємодії створюються умови, сприятливі для виробництва нових видів послуг, завдяки чому формується інноваційне і ділове конкурентне середовище.
Італійський дослідник В. Сенгенбергер виокремлює два напрями підвищення конкурентоспроможності суб'єктів господарської діяльності: "другорядної дороги", що передбачає підтримку конкурентоспроможності шляхом зниження виробничих витрат (передусім за рахунок низьких зарплат), та "головної дороги", яка передбачає ефективне використання ресурсів, інвестування у виробництво і технологічні інновації, підвищення кваліфікації. Саме другий шлях є перспективним для туристичної галузі. Організаційно він реалізується шляхом упровадження кластерної моделі.
Отже, переваги кластерної моделі організації туристичної діяльності національних підприємств з урахуванням можливості виходу та закріплення на зовнішніх ринках є очевидними. При цьому довготермінова стратегія розвитку туристичних кластерів повинна визначатися у співпраці органів державної влади та ключових підприємств туристичного бізнесу. її важливими аспектами є розробка та вдосконалення законодавчої бази організації туристичних кластерів в Україні, становлення системи навчання і підготовки
спеціалістів зі створення і впровадження кластерної моделі у сфері туризму з урахуванням потреб і перспектив розвитку регіонів, а також створення системи навчання і перекваліфікації фахівців для роботи на підприємствах у межах туристичних кластерів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка туризму» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кластерна модель організації туристичного бізнесу регіону“ на сторінці 6. Приємного читання.
