• розвиток мережі поширення рекламних матеріалів, організацію і проведення заходів, які популяризують міста як туристичні центри на зовнішніх і внутрішніх ринках туристичних послуг;
• сприяння пожвавленню ділової кваліфікації і підвищенню професіоналізму керівників, членів кластера та інших спеціалістів, розвитку їх ділового партнерства, визначення потреби в спеціалістах і професійно підготовлених кадрах для туристичної галузі;
• поширення набутого досвіду шляхом організації туристичних виставок, ярмарок, конференцій у містах кластера;
• сприяння у створенні повноцінних ринкових структур, зміні відносин власності, забезпеченні свободи підприємництва у туристичній сфері регіону;
• розробку і використання нових підходів до організації туристичного бізнесу, сприяння поширенню кластерної моделі організації туристичної діяльності національних підприємств в інших регіонах країни.
На стадії розробки перебуває проект створення громадської організації Туристичний кластер "Севастополь-кластур", спрямований на залучення до міста фінансових потоків за рахунок туристів.
Запорукою успішного розвитку туристичного кластера у Севастополі є не тільки численні історико-культурні пам'ятки, передгірські ландшафти, морське узбережжя та сприятливий клімат, а й ресурси, необхідні для розвитку спортивного туризму (альпінізм, дайвінг, стрибки з парашутом, дельтапланеризм). Серед завдань кластера - створення комфортних умов для відпочивальників, забезпечення їх безпеки, залучення науки і нових технологій для вдосконалення і раціонального використання туристичних продуктів, пошук інноваційних рішень щодо розвитку туризму, залучення іноземних інвестицій у розвиток туристичної інфраструктури.
Планується, що на першому етапі розвитку всі засоби будуть спрямовані на проведення рекламних компаній за кордоном. Девіз кластера - "Гості без черги". Окрім туристичних підприємств, готелів, закладів відпочинку та харчування туристів, туристичний кластер "Севастополь-кластур" має об'єднати заклади культури (зокрема, театри), медичні установи, заклади побутового обслуговування, продовольчі бази, мережі закладів торгівлі, автотранспортні та автосервісні підприємства. Внаслідок утворення кластера передбачається поліпшити якість туристичних послуг, розширити їх асортимент та знизити собівартість.
У межах укладеної "Угоди про взаємодію та співпрацю з соціально-економічного розвитку малих міст Західної України у напрямі туризму і ремесел" передбачено створення туристичного кластера історичних малих міст Західної України. До ініціативної групи увійшли державні адміністрації малих міст Західної України (Бережани, Борщів, Бучач, Збараж, Зборів, Кременець, Коропець, Почаїв, Підгайпі, Золочів, Жовква, Галич, Косів, Рогатин, Яремча, Ізяслав, Хотин), Спілка розвитку туризму і ремесел малих міст Західної України "Золоте Опілля", Державна туристична адміністрація України та Дослідницький інститут "Трайєнгл". Метою створення туристичного кластера є розробка та реалізація програм розвитку туризму і ремесел у малих містах Західної України, інформаційна, організаційна та фінансова підтримка розвитку туризму у містах, що обрали туризм як стратегію свого розвитку, забезпечення тісної співпраці туристичних підприємств з банківськими установами та провідними туристичними фірмами України.
Кластерна модель організації туристичного бізнесу в регіоні покликана вивести народні промисли на європейський рівень, що передбачає об'єднання виробників продукції для створення єдиного технологічного циклу.
Спільними зусиллями фахівців Полтавського агентства регіонального розвитку (ПОЛАРР) разом з обласною адміністрацією розроблена низка проектів створення у Полтавському регіоні кластерів з метою підвищення конкурентоспроможності підприємств відповідних секторів економіки та залучення інвестицій. Зокрема, розроблено концепцію проекту Полтавського кластера комунальної інфраструктури, спрямованого на забезпечення підтримки малих і середніх будівельних підприємств і закладів комунальної інфраструктури, налагодження кооперації між українськими та німецькими фірмами. Перспективним є створення туристичного кластера у Миргороді.
Туристичні кластери різняться рівнем організованості, потенційними можливостями, специфікою внутрішньої взаємодії та рівнем державної підтримки. Український економіст СІ. Соколенко запропонував таку їх класифікацію:
• конкурентні - давно сформовані кластери, що мають значні конкурентні переваги світового масштабу (наприклад, автомобільний у Детройті, моди - у Парижі, квітів - у Амстердамі);
• зрілі - давно сформовані кластери з низьким рівнем працевлаштування або його відсутністю (наприклад, меблеві або швейні кластери у країнах Західної Європи);
• стратегічні - невеликі, але життєво важливі для розвитку конкретних регіонів кластери (наприклад, кластер з виведення особливих порід великої рогатої худоби у Новій Зеландії);
• виникаючі - нові кластери, що мають високі темпи розвитку (наприклад, медіа-кластер в Австрії);
• стабілізаційні - кластери, що підвищують рівень диверсифікації економіки регіону (наприклад, туристичні кластери в Каліфорнії);
• потенційні - кластери, що мають необхідні умови для формування і можуть бути використані для економічного розвитку (наприклад, кластери з розробки та впровадження технологій захисту навколишнього середовища у Фінляндії).
Професор університету Гонконгу М.Енрайт пропонує таку класифікацію:
• працюючі - кластери, що характеризуються самоусвідомленням і здатні реалізувати свій потенціал, зокрема, готові виробляти продукції більше, ніж виробляли б окремо всі учасники кластера разом;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка туризму» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кластерна модель організації туристичного бізнесу регіону“ на сторінці 5. Приємного читання.
