Розробка планів - це обґрунтування на майбутній період економічних завдань за прийнятим варіантом планування та внесення їх у документ, який називається планом. У плані економічної діяльності підприємства фіксується програма дій його структурних підрозділів і всього підприємства.
Виконання планів - це втілення планових завдань у роботу підприємства, яке є основним функціональним етапом економічного управління діяльністю підприємства.
Конкретна діяльність підприємства відображається у звітності.
Завершується економічне управління контролем виконання планів. Контроль - це порівняння звітних показників за відповідний період із плановими, виявлення відхилень і передання їх на аналіз.
Отже, економічне управління - це цілеспрямований вплив на діяльність підприємства через систему планових завдань і розробку заходів щодо їх виконання та контролю, а планування слід розглядати не тільки як процес розробки завдань на перспективу та контролю за їх виконанням, а й як економічну категорію. У значенні економічної категорії планування являє собою економічні відносини щодо отримання, оброблення та використання інформації в процесі обґрунтування ефективних заходів досягнення стратегічної мети діяльності через виконання тактичних завдань різного за ієрархією рівня управління підприємством.
Оскільки кожен суб'єкт туристичної діяльності за умов ринку виступає як відкрита система, яка взаємодіє із зовнішнім (навколишнім) середовищем, то його планування спрямовується на подолання невизначеності зовнішнього середовища.
При стратегічному й поточному плануванні найчастіше використовується два підходи: прямий і зворотний.
За прямого підходу до планування використовуються реально сформовані вихідні фактори і передумови, на основі яких визначаються завдання на плановий період. У прямих розрахунках використовуються результати, отримані в передплановому періоді. Вони екстраполюються з урахуванням передбачуваних змін на плановий період. Результат планових розрахунків визначається умовами функціонування підприємства в передплановому періоді та можливими їх змінами.
За зворотного підходу до планування виходять з бажаного (цільового) результату, а потім на основі цільових завдань розробляють заходи, які забезпечать їх виконання. Зворотний процес планування здійснюється програмно-цільовим методом.
Можлива також інтеграція "прямого" і "зворотного" підходів до планування, за якої спочатку проектується ймовірне майбутнє, а потім узгоджується із сучасними й майбутніми факторами. За обох підходів мета діяльності знаходиться на вершині ієрархії потреб підприємства. На другому рівні ієрархії розміщуються різні фактори (внутрішні та зовнішні), що впливають на результат планування діяльності підприємства. План діяльності підприємства має силу наказу для його виконавців. У кожному плані мета діяльності кількісно виражається системою абсолютних і відносних показників. У планах передбачаються також засоби досягнення поставленої мети, етапи та терміни виконання завдань, виконавці планів за видами робіт і строками, методи та засоби контролю за виконанням плану.
Сучасні темпи використання ресурсів вимагають досконалого і точного прогнозування розвитку всіх галузей виробничої та невиробничої сфер. Умови праці змінюються настільки швидко, що планування виступає чи не єдиним фактором стримування та відвернення негативних наслідків НТП та НТР.
Для суб'єктів господарювання, які потрапили в скрутне матеріальне становище планування є важливим чинником економії ресурсів та ефективного використання інвестиційних надходжень.
Дуже часто планування розглядають у системі менеджменту, або управління. Управління - це процес планування, організації, мотивації та контролю, необхідний для того, щоб сформулювати цілі організації та досягнути їх.
Для цього планування поділяють на три послідовні етапи:
• 1) вивчення стану підприємства у зовнішньому і внутрішньому середовищах;
• 2) визначення місії та цілей майбутньої діяльності організації;
• 3) вироблення конкретних стратегічних, тактичних та оперативних планів дій, спрямованих на досягнення визначених цілей та місії.
Інтерактивне планування спирається на три основних принципи: принцип участі, принцип неперервності і принцип холізму.
Принцип участі. Більшість маркетологів і тих, хто використовує плани, вважають, що головну користь приносить продукт планування - план. Інтерактивізм не погоджується з цим. Він стверджує, що важливим продуктом планування є сам процес, а тому головні вигоди дає участь в ньому.
Саме завдяки участі в плануванні члени організації можуть розвиватися. Крім того участь допомагає їм усвідомити мету існування організації і служити її цілям більш ефективно. Це, своєю чергою, полегшує розвиток організації.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка туризму» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. Економічне планування діяльності підприємств туристичної індустрії“ на сторінці 2. Приємного читання.
