• економічні особливості процесів формування, обміну і реалізації туристичного продукту за умов сучасного, як внутрішнього, так і зовнішнього, ринку;
• специфіка економічного і фінансового механізмів функціонування туризму як на рівні підприємства, так і на рівні галузі;
• економічна і соціальна ефективність туризму як на мікрорівні, так і на макрорівні.
Одна з особливостей економіки туризму полягає в тому, що вона за своїм характером динамічна, мінлива і, отже, історична. Вона розвивалася разом з розвитком суспільства, подорожей і туризму. Туризм економічно і соціально змінювався разом з тими перетвореннями, які відбувалися в національному і світовому господарстві загалом.
На ранніх стадіях економіка туризму зводилася до вивчення мандрівниками звичаїв, особливостей і характеру розвитку інших країн і народів. Уже в епоху Римської імперії виникли перші економічні ресурси стародавнього туризму - заїжджі двори, які мали і державний, і приватний характер.
У середні віки, з розвитком християнства і торгівлі, з'являються мандрівні служителі церкви і купецтво. Перші переслідують мету розповсюдження християнства, другі, - збагачення. Туристичні ресурси набувають вигляду монастирів, новий розвиток отримують і заїжджі двори.
У епоху Великих географічних відкриттів економічні цілі мандрівників, мореплавців і першопрохідців - захоплення та освоєння нових територій.
Подорожі та екскурсії набувають економічно нових форм - форм туризму.
В епоху промислового перевороту з'являються принципово нові транспортні засоби, що стають матеріальною основою розвитку туризму, як внутрішнього, так і міжнародного. Туризм перетворюється на один з реальних чинників людського буття. Організовані екскурсії входять в спосіб життя значної частини населення. У СРСР туризм розвивався високими темпами, набув нових соціальних форм. У 90-х роках XX ст. значного розвитку набуває міжнародний туризм.
Невід'ємними ознаками економіки туризму (і внутрішнього, і міжнародного) є гуртові туристичні фірми, роздрібні турагентства і туроператори, всесвітні, національні і регіональні туристичні організації найрізноманітніших видів і форм.
Економіку туризму можна визначити як дисципліну, яка вивчає й аналізує економічні відносини, що розвиваються в процесі виробництва і споживання туристичних продуктів і послуг, призначених для задоволення потреб і бажань мандрівників.
Ці відносини можна розглядати як на макрорівні (рівень держави, регіону, дестинації), так і на мікрорівні (рівень конкретно взятого району або підприємства, що виробляє туристичні продукти і послуги). З одного боку, виробництво продукції і послуг, необхідних для задоволення потреб, безпосередньо залежить від бажань споживачів - туристів; з іншого - на розвиток самої туристичної індустрії впливає безліч зовнішніх і внутрішніх факторів. Тому економіку туризму визначають як динамічну складову економіки будь-якої країни, що швидко розвивається. Однак у багатьох країнах економіка туризму ще перебуває на початковій стадії розвитку.
Добре відомо, що з кінця 50-х років XX ст. туризм зазнав значних змін. Особливістю цього періоду є те, що зміни охопили як форми, так і зміст туризму, зокрема спосіб, яким задовольнялися туристичні потреби і бажання. Природно, необхідними стали систематизоване вивчення й аналіз економіки туризму.
У минулому туризм не розглядався як галузь економіки. Його виробнича активність була неважливою і в більшості випадків розвитку туризму навіть не надавали особливого значення. З часом туризм почав поступово розвиватися якісно і кількісно. Тільки тоді економісти оцінили важливість туризму як економічного феномена і ту роль, яку він може відіграти в розвитку національної економіки, і були змушені вирішувати конкретні економічні проблеми, що супроводжують туристичну діяльність.
Тривалий час політиків теж не цікавила роль, яку туризм відіграє у балансуванні державних платежів, особливо в періоди зростання дефіциту. Багато років минуло, поки туризм досяг сучасного рівня, і стала зрозумілою значущість його впливу на економіку.
Розвиток туризму і важливість його для економіки держави, зумовили необхідність наукового дослідження різноманітних проблем економіки туризму і пошуку шляхів їх вирішення.
Згідно з класичним визначенням предметом економічної науки є методи вирішення задачі вибору напрямів і способів використання обмежених (рідкісних) ресурсів у різних конкуруючих цілях. Іншими словами, необхідно визначити, як з обмежених ресурсів виробити найбільшу кількість продукції. Але оскільки, як уже зазначалося, економіка туризму є специфічною складовою економіки, ця специфіка і повинна стати предметом аналізу.
Як і будь-яка економіка, економіка туризму відповідає на такі основні запитання: що, як і для кого виробляти.
Економіка туризму вирішує такі проблемні завдання:
• 1) які туристичні продукти і послуги будуть вироблені за визначений період, у якій кількості, якої якості і наскільки вони є різноманітними;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка туризму» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні поняття й сутність економіки туризму“ на сторінці 4. Приємного читання.
