Розділ «1.5. Стратегії і тактики технічної експлуатації автомобілів»

- автоматизовані системи управління технологічними процесами (АСУТП);

- автоматизовані системи управління виробництвом (АСУВ).

ІСУ на AT інформують про стан і забезпечують управління:

- рухомого складу;

- технологічного обладнання і виробничого процесу АТП;

- потоку транспортних засобів при дії на нього навколишнього середовища.

PC в ІСУ виступає в різних якостях на різних етапах матеріального виробництва. Так, на етапі проектування PC, його системи і агрегати – це технічні об'єкти управління. На етапі виробництва – технологічні і виробничі об'єкти управління. На етапі експлуатації: при ТО і Р – технологічні об'єкти управління; при організації перевізного процесу – елементи транспортної системи (рис. 1.14).

Рис. 1.14. Схеми структурні управління в системі AT: а – управління TEA; б – управління перевізним процесом; в – управління PC в процесі руху, де: ПВ — пристрої вимірювання, ПД – пристрої дії, Z – ціль управління

Структурна схема системи управління при технічній експлуатації PC представлена на рис. 1.14 а. Тут ціль управління полягає в підтримці технічних показників PC в межах, заданих технічними умовами.

На рис. 1.14 б, показана структурна схема системи управління перевізним процесом. Ціль управління – координація руху і забезпечення безпеки. Тут можна виділити два рівні управління. На першому рівні система управління включає автомобіль і водія як управляючу підсистему. На другому рівні підсистемою, що управляє, є диспетчерська служба. В процесі управління перевізним процесом безпосередніми учасниками процесу управління є служби організації дорожнього руху. При організації перевізного процесу вирішується транспортне завдання: доставка вантажів або пасажирів в заданий пункт за певний час з мінімальними витратами. При цьому виникають певні обмеження за швидкістю руху, запасу горючого; часу в дорозі і так далі. При русі PC виникає завдання забезпечити взаємодію складної системи "водій – автомобіль – дорога – середовище".

На першому рівні в процесі управління рухом PC на маршруті перевезення вантажу (рис. 1.14 в) можна виділити два моменти:

- управління автомобілем в межах видимості дороги водієм (тут водій, використовуючи органи управління автомобілем і інформацію, що знімається з індикаторів приладів і інформаційних систем, здійснює "зрушення", гальмування, повороти і так далі, забезпечуючи необхідний рух (водіння) PC);

- управління PC на всьому маршруті (тут водієві доводиться вирішувати навігаційну задачу, використовуючи карти або схеми маршруту, дорожні покажчики і знаки та покази приладів PC, а в цілому водій тут суміщає функції пілота і штурмана, де існує навігаційне завдання, яке визначається поставленою метою руху автомобіля).

Навігація сьогодні, як і всі сучасні процеси управління PC, інтенсивно автоматизується. При цьому практично на всіх основних видах транспорту це завдання вже вирішене. Так на літаках давно використовується автопілот, на кораблях – авторульовий, а на локомотивах – автомашиніст.

Спочатку на транспорті автоматизувався лише сталий режим роботи PC, проте, потім і перехідні режими (наприклад, для літака це зліт і посадка). Питання автоматизації в системах навігації автомобілів також практично вирішене. Проте його повне рішення на AT в цілому ще стримується по економічним причинам, а у ряді випадків, наприклад, із-за бюрократичних заборон на деяку геодезичну інформацію.

1.5.6. Геоінформаційні системи

Сучасні системи, які забезпечують істотне підвищення ефективності управління на державному і муніципальному рівні, – це геоінформаційні системи (ГІС).

Геоінформація в розумінні, наприклад, урядових органів США – це геопросторові дані або інформація, яка ідентифікує географічне місцеположення і властивості природних або штучно створених об'єктів, а також їх межі на Землі. Інформація може бути отримана (окрім інших шляхів) за допомогою дистанційного зондування, картографування і різних видів зйомок.

Проте в розумінні терміну ГІС слід особливо виділити те, що тут відсоток чисто географічних даних незначний, технології обробки даних мають мало загального з традиційною обробкою географічних даних, і, нарешті, географічні дані служать лише базою для вирішення великого числа прикладних завдань, цілі яких далекі від географії. Тому сучасні ГІС не є суворо географічними. Вони мають наступні основні характеристики:

- у склад входить БД і не одна, а повна технологія обробки інформації значно ширша, ніж звичайна робота з БД;