Розділ «4. Групування і класифікації у статистиці підприємств»

Особливим об'єктом статистичного вивчення у ринковій економіці є суб'єкти малого підприємництва, до яких у статистиці відносять2':

- малі підприємства;

- фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності;

- фермерські господарства.

Відповідно до закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатись її переробленням та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Великими визнаються в Україні підприємства, в яких середня кількість працівників за звітний рік перевищує двісті п'ятдесят осіб, а річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України. Усі інші підприємства визнаються середніми.

В організації державних статистичних спостереженнях підприємств різних розмірів враховують особливості окремих видів економічної діяльності, зокрема сільськогосподарських підприємств. Для цього використовують спеціально розроблені статистичні критерії (детальніше див [ 15]).

На європейському рівні поняття малих і середніх підприємств визначені у Рекомендаціях Комісії Європейського Союзу відповідно до яких малими є підприємства з чисельністю працівників, що не перевищує 50 осіб, річним оборотом, що не перевищує 10 млн. євро, чи обсягом річного балансу, що не перевищує 10 млн. євро; середніми є підприємства із значенням відповідних показників: менше 250 зайнятих, річним оборотом що не перевищує 50 млн. евро або прибутком, що не перевищує 43 млн. євро. Окремо виділено категорію мікропідприємств, до яких відносять підприємства з чисельністю зайнятих менше 10 осіб та річним оборотом чи балансовим прибутком, що не перевищує 2 млн. євро [38].

В організації статистичних спостережень до різних за розмірами підприємств застосовуються різні підходи, а саме: великі та середні підприємства вивчаються за допомогою обстеження їх основного масиву або на суцільній основі, а малі - вибірковим методом (на несу цільній основі). Водночас для певної категорії підприємств, запроваджуючи спрощений порядок подання статистичної звітності, враховують насамперед їх частку у національній економіці.

Статистичне вивчення демографії підприємства передбачає облік подій, пов'язаних зі способом його створення, структурними змінами, припиненням діяльності. Відповідно підприємство може створюватися шляхом [35]:

- утворення нового підприємства. Підприємство вважається новоствореним у разі створення абсолютно нових факторів виробництва: нових робочих місць і засобів виробництва або створення на базі ліквідованого підприємства за умови зміни основного виду діяльності, виникнення нової правової одиниці (юридичної особи), яка не є правонаступником ліквідованого підприємства;

- злиття підприємств в одне. У цьому разі внаслідок злиття підприємств виникає одне нове підприємство, до якого переходять усі майнові права та обов'язки підприємств, що злились і при цьому є ліквідованими;

- поділу підприємства на декілька. Ця демографічна подія може відбуватися шляхом:

- поділу підприємства на декілька нових підприємств, до яких переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права та обов'язки реорганізованого підприємства, яке при цьому ліквідується;

- утворення підприємства на базі структурного підрозділу (або кількох). До новоствореного підприємства (або кількох) переходять за роздільним актом (балансом) майнові права та обов'язки реорганізованого підприємства, яке при цьому не зникає, а лише зазнає організаційних змін;

- перетворення (поновлення діяльності раніше існуючого підприємства). У цьому разі відбувається зміна власника в результаті продажу, дарування, спадкування підприємства, вкладання внеску до акціонерного капіталу або зміна правової категорії, наприклад, підприємець - фізична особа для продовження своєї діяльності створює підприємство зі статусом юридичної особи. При цьому на підприємстві зберігаються основний вид діяльності та хоча б половина працівників; в інший, не передбачений попередніми варіантами спосіб. Технологічну та територіальну цілісність мають так звані материнські (головні) підприємства. Особливістю їхньої діяльності є те, що вони контролюють діяльність інших підприємств. Залежно від обсягу капіталу, що належить материнській (головній) фірмі, а також правового статусу і ступеня підпорядкованості, підприємства, які перебувають у сфері впливу головної фірми, можна поділити на дочірні, асоційовані та філії [46]. Дочірне підприємство (компанія) - це юридичне самостійне організаційне утворення, що здійснює комерційні операції і складає звітний баланс; проте материнська фірма суворо контролює діяльність усіх своїх дочірніх компаній, оскільки володіє контрольним пакетом їхніх акцій. Асоційоване підприємство є формально самостійним, але з різних причин залежить від головної фірми і мусить підпорядковуватися її стратегічним цілям. На відміну від дочірніх та асоційованих підприємств, філія не користується юридичною та господарською самостійністю, не має власного статуту та балансу, діє від імені і за дорученням головного підприємства, має однакову з ним назву. Майже весь акціонерний капітал філії належить материнській фірмі.

Для організації статистичних обстежень, зокрема формування якісної основи вибірки підприємств, важливе значення має їх розподіл на економічно активні, сплячі та мертві.

Підприємство як статистична одиниця вважається активним, якщо виконується одна з таких умов: за даними форм державних статистичних спостережень (включаючи фінансову звітність) або за даними адміністративних джерел (Пенсійного фонду) підприємство мало у минулому році найманих працівників; - за даними форм державних статистичних спостережень (включаючи фінансову звітність) здійснює реалізацію продукції, робіт, послуг.

У випадку, коли не виконуються ці умови, проте підприємство подавало у звітному році квартальну фінансову звітність або є відомості про кількість найманих працівників за даними першого півріччя звітного року, то підприємство вважається економічно активним.

Якщо одиниця протягом двох останніх років не провадить економічної діяльності: не має найманих працівників чи не здійснює реалізацію продукції, робіт, послуг за даними форм державних статистичних спостережень (включаючи фінансову звітність) і адміністративних джерел, вона є "сплячою" у статистичному сенсі.