Розділ «10. Статистика фінансових результатів і фінансового стану підприємств»

Розрахунок відносних показників фінансової стійкості ПрАТ "Троянда" показав, що з точки зору довготривалої перспективи фінансовий стан підприємства на кінець звітного року щодо його початку покращився за рахунок зменшення фінансової залежності від кредиторів: частка власного капіталу в активах підприємства значно перевищує теоретично рекомендоване значення (Ка £ 0,5, або 50%). За досліджуваний період підприємство зменшило на 0,5 в.п. частку власного капіталу, вкладеного в оборотні кошти (із 35,46% до 35,41 %). Частка залученого капіталу у валюті балансу значно відставала від нормативного значення (50%) і знизилася із 7,5 до 7,1 %. В оборотних активах підприємства частка власного капіталу знизилася на 1,1 в.п. Частка основних засобів у валюті балансу знизилася із 58,7 до 57,9%. На 100 грн власного капіталу підприємства на початок 2011 року залучало 8,1 грн позичкового, а на кінець - лише 7,6 грн, тобто фінансова стійкість підприємства зміцнилася.

Таблиця 10.3. Динаміка відносних показників фінансової стійкості ПрАТ "Троянда"

10.2.3. Показники ліквідності та платоспроможності

Ліквідність підприємства трактують як його спроможність перетворювати свої активи в грошові кошти для здійснення необхідних поточних платежів, своєчасного погашення своїх боргових зобов'язань. Платоспроможність підприємства-це його спроможність своєчасно і повністю розраховуватися за своїми зобов'язаннями, що випливають з торговельних, кредитних та інших операцій грошового характеру.

Ліквідність і платоспроможність як економічні категорії не тотожні, але на практиці вони тісно пов'язані між собою. Ліквідність необхідна і обов'язкова умова платоспроможності. Від рівня ліквідності балансу підприємства, тобто від рівня покриття боргових зобов'язань активами, термін перетворення яких у грошові кошти відповідає терміну погашення платіжних зобов'язань, залежить платоспроможність підприємства.

Для оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства використовують такі основні прийоми: аналіз ліквідності балансу та оцінку відносних показників ліквідності та платоспроможності.

У вивченні фінансового стану підприємства аналіз ліквідності балансу здійснюють на основі більш детального групування його активів (А) і пасивів (/7). Ліквідність балансу - це рівень покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у гроші відповідає терміну погашення зобов'язань.

В аналізі ліквідності балансу використовують дві основні групи методів:

- метод групування активів за рівнем ліквідності, а пасивів - за терміном погашення зобов'язань. Для визначення ліквідності балансу відповідні групи активів і пасивів зіставляються між собою;

- метод коефіцієнтів, які характеризують різні рівні відносної ліквідності балансу (миттєвої, абсолютної, поточної).

Аналіз ліквідності балансу на основі методу групування полягає у порівнянні статей активів, які згруповані за ознакою ліквідності та розташовані в порядку її спадання, зі статями пасиву, що згруповані за ознакою строковості погашення зобов'язань і розміщені в порядку збільшення термінів погашення зобов'язань.

У групуванні активів за рівнем ліквідності виділяють такі групи [49]: 1) найліквідніші (високоліквідні) активи (А1)- сума за всіма статтями грошових коштів та їх еквівалентів, а також поточні фінансові інвестиції (ряд. 220,230,240 активу балансу). Для цієї групи активів практично немає небезпеки втрати своєї вартості в разі ліквідації підприємства і не існує часового лагу для перетворення їх у платіжні засоби;

2) активи, що швидко реалізуються (швидколіквідні активи) (А 2) - активи, для перетворення яких у грошові кошти в потрібний певний час. Сюди зараховують дебіторську заборгованість, платежі за якою очікують протягом дванадцяти місяців після звітної дати (ряд. 150-210 активу балансу). Ліквідність цих активів різна і залежить від суб'єктивних та об'єктивних чинників: кваліфікації фінансових працівників, платоспроможності платників, умов надання кредитів покупцям, організації вексельного обігу та ін.

3) активи, що повільно реалізуються (повільноліквідні активи) (АЗ) - це найменш ліквідні оборотні активи: запаси, інші оборотні активи, (ряд. 100-140, 250). Ліквідність цієї групи активів залежить від наявності покупців та їх платоспроможності, від якості продукції та попиту на неї, від її конкурентоспроможності, форм розрахунків тощо;

4) активи, що важко реалізуються (важко ліквідні активи) (А4) - це активи, призначені для використання в господарській діяльності протягом тривалого періоду. До цієї групи зараховують усі необоротні активи підприємства та витрати майбутніх періодів (ряд. 010-070 першого розділу активу балансу та ряд. 270).

У розподілі пасивів балансу за рівнем строковості погашення зобов'язань виділяють такі групи:

1) термінові (негайні) пасиви (ПІ) - це кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги та поточні зобов'язання за розрахунками (ряд. 530-610 балансу);

2) короткострокові пасиви (П2) - короткострокові кредити банків та інші поточні зобов'язання, що підлягають погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу (ряд. 500-520 балансу);

3) довгострокові пасиви (ПЗ) - всі довгострокові зобов'язання підприємства - розділ Ш пасиву балансу (ряд. 400-420; 440-470; 370,630);

4) постійні пасиви (774) - власний капітал підприємства, забезпечення наступних витрат і платежів, доходи майбутніх періодів (ряд. 300-370).