міфів про співпрацю із соціологами. А як же насправді?

Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?

Рішення, чи здійснювати дослідження власними силами, чи залучати фахівців із соціальних досліджень (соціологів), на практиці може видатися дещо складнішим, ніж у теорії. У теорії все просто: співпраця з фаховими дослідниками забезпечить належну якість дослідження, а отже, треба залучати.

На практиці на рішення впливає низка інших як об'єктивних, так і суб'єктивних чинників, серед яких і брак кваліфікованих спеціалістів (а отже, невпевненість у якості результату), і небажання платити "сторонній людині", коли "своїм потрібен підробіток". Нині поширені деякі міфи про соціальні дослідження загалом і співпрацю з фаховими дослідниками зокрема, які стають на заваді в прийнятті зважених, ефективних рішень. Тож спробуймо розібратися в деяких помилкових уявленнях і в тому, якою є дійсна ситуація.

Міф 1. "Соціологія, соціальні дослідження – це достатньо просто; для вдалого дослідження не потрібно бути фахівцем у галузі соціальних досліджень. Ми всі можемо скласти анкету, провести інтерв'ю. Можливо, потребуватимемо кількох порад, але не більше".

Усі ми є трохи лікарями, трохи юристами, трохи медійниками й трохи соціологами в тому сенсі, що всі ми щось знаємо та вміємо в цих царинах (і не лише в них). Можемо полікувати, знаємо деякі юридичні норми та навіть можемо роз'яснити їх іншим, можемо розмістити рекламне оголошення в газеті. Але все це не робить нас лікарями, правниками, PR-фахівцями.

Будь-яка людина без юридичної освіти, але із сильними аналітичними здібностями зможе проаналізувати нормативно-правовий акт. Цілком імовірно, що їй це вдасться зробити на доброму рівні. Але ця людина не побачить стільки правових пасток у тексті та зв'язків з іншими нормативно-правовими документами, як фаховий юрист із такими самими аналітичними здібностями. Понад те, коли правник погляне на мету вашого проекту, в рамках якого потрібно було здійснити аналіз правового акта, він чи вона може виявити, що насправді варто було аналізувати зовсім інший документ! Чим важче обрати належні нормативно-правові акти (НПА) для аналізу, чим більше вони містять добре завуальованих пасток, чим складнішими є їхні переплетення з іншими НПА, тим менше шансів, що той, хто не є фаховим юристом, здійснить вдалий аналіз, хоча в простіших ситуаціях може й пощастити.

Аналогічна ситуація і з соціальними дослідженнями. Запорука якісної роботи в дослідницькій галузі[1] – сильні аналітичні здібності виконавців. Наприклад, у реальному житті автор тричі натрапляла на юристів та програмістів, які були "природженими соціологами"[2]: маючи певну ерудицію в методах соціальних досліджень, ці люди могли блискуче реалізувати базові дослідницькі проекти, продумуючи їх до дрібниць, причому на значно вищому рівні, ніж це зробили б люди з профільною дослідницькою освітою, але не настільки розвиненою логікою та не такі уважні до деталей.

Пригадайте свої студентські роки: поруч із вами навчалися відмінники та ті, хто ледве-ледве складали сесію; люди здібні й ті, кому важко було вийти на високий рівень (дехто з них виходив завдяки наполегливій роботі, а дехто так і лишався на невисокому). Усі ці люди, отримавши диплом, опиняються на ринку праці. А соціологи, соціальні дослідники – такі самі люди, як і всі інші. Тому одного дня ви можете зробити для себе відкриття, що, не маючи медичної освіти, але занурившись у медичну літературу, ставите діагноз грамотніше за свого дільничного терапевта, а найнятий вами для проекту дипломований соціолог явно робить логічні помилки у формулюванні запитань анкети. Так справді може трапитися. Втім, це не означає, що ви маєте той самий рівень компетентності, що й талановитий, відповідальний, професійний лікар, який постійно працює над своєю кваліфікацією, або соціолог, котрий має як широку ерудицію в методах і методиках соціальних досліджень, що напрацьовується роками, так і сильні аналітичні здібності.

Дійсність на противагу міфу: добрі фахівці із соціальних досліджень значно компетентніші за талановитих аматорів, але талановиті аматори можуть здійснити дослідження краще, ніж погані фахівці, тому подеколи ми можемо натрапити на аматорські соціальні дослідження, які є кращими за "фахові".

Міф 2. "Нам не треба розбиратися в соціальних дослідженнях: ми наймемо фахівців, і вони все зроблять".

Фахівці дійсно все зроблять, якщо ви їм замовили дослідження "під ключ": спланують і проведуть його, оприлюднять результати. Але для того, щоб зробити саме те, що вам потрібно, дуже багато з вами спілкуватимуться: уточнюватимуть, що саме потрібно дізнатися в результаті дослідження; пояснюватимуть, у який спосіб це можна дізнатися та яких потребуватиме фінансових ресурсів; розтлумачать переваги та недоліки різних дослідницьких підходів.

Щоб чіткіше зрозуміти цей процес комунікації, уявіть собі, що ви запланували ремонт у своїй оселі. Потрібно продумати, що саме ви бажаєте змінити. Ви можете вагатися щодо того, скільки грошей готові на це витратити, й не зразу зорієнтуєтеся, на який саме ремонт вистачить заощаджень. Зробити радикальний ремонт чи косметичний? В усій квартирі чи лише в одній кімнаті?

Щоб не бути розчарованими результатом, вам потрібно буде вибрати, яких майстрів найняти для ремонту, та багато з ними спілкуватися, зокрема пояснити їм, що саме вам потрібно. Можливо, у процесі спілкування з'ясується, що не обійтися без електрика, хоча спершу ви про це не подумали. Майстри пропонуватимуть різні матеріали, різні рішення, пояснюватимуть їхні переваги та недоліки. І хоча ви могли знати дуже мало про ремонтно-будівельні роботи й ніколи не планували, скажімо, самостійно класти плитку на стіни, базової ерудиції в ремонтних питаннях все ж доведеться набути, щоб усе узгодити з майстрами й отримати оптимальний результат у межах наявних фінансових можливостей. Аналогічна ситуація у спілкуванні із соціологами або фахівцями із соціальних досліджень.

Дійсність на противагу міфу: ви як замовник є однією з ключових фігур дослідницької команди, а отже, важливо відповідально та докладно спілкуватися з дослідниками, якщо бажаєте отримати справді те, що вам потрібно[3].

Міф 3. "Якщо ми наймемо людину з дипломом соціолога, з нашим проектом усе буде добре".

Так само як бувають більш або менш вправні теслі й маляри, більш або менш компетентні лікарі та юристи, може дуже різнитися якість роботи й соціологів. Замовникові потрібно мати бодай базове уявлення про ознаки фахової роботи, щоб дати собі якомога більше шансів найняти хорошого фахівця.

Як і в будь-якій іншій спеціальності, на жаль, диплом соціолога аж ніяк не гарантує високого рівня фаховості в прикладних дослідженнях, навіть якщо це диплом з відзнакою. Проблема в тім, що на багатьох кафедрах серед викладачів усе ще бракує спеціалістів-практиків, а в навчальному плані велику увагу приділено теорії та історії соціології і недостатню – методам та методикам соціальних досліджень. Ця проблема, мабуть, існуватиме ще кілька десятиліть, хоча нині ситуація вже значно краща, ніж 15-20 років тому[4].

Причому навіть ступінь кандидата соціологічних наук не може бути запорукою вдалої співпраці: далеко не кожен фахівець із таким ступенем добре розуміється на прикладних дослідженнях. Наприклад, людина могла захистити дисертацію з теорії або історії соціології, а це передбачає зовсім іншого типу ерудицію та навички, ніж необхідно в прикладних дослідженнях[5].

Дійсність на противагу міфу:

• наявність диплома (бакалаврського, магістерського, кандидатського, PhD, докторського) із жодної спеціальності не дає 100% гарантії якості виконання роботи;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?» автора Богдан О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „міфів про співпрацю із соціологами. А як же насправді?“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Замість передмови: соціологія та соціальні дослідження у відкритому суспільстві

  • Про соціологію та соціальні дослідження

  • Про соціальні та бізнесові проекти

  • Розділ 2. ПЛАНУЄМО ДОСЛІДНИЦЬКИЙ КОМПОНЕНТ ПРОЕКТУ: ПЕРШІ КРОКИ

  • Як переконати грантодавця в доцільності дослідницького компонента?

  • міфів про співпрацю із соціологами. А як же насправді?
  • Як конкретизувати мету дослідження? І навіщо це робити?

  • Розділ 3. ЯК З'ЯСУВАТИ ТЕ, ЩО НАМ ПОТРІБНО ЗНАТИ?

  • Яка дослідницька стратегія нам потрібна – кількісна чи якісна?

  • Що робить методи дослідження якісними або кількісними?

  • Який саме метод обрати?

  • Оцінюєте якість консультацій? Оберіть експеримент!

  • Розділ 4. ВИБІРКА: ТАКА ЗАГАДКОВА Й ТАКА ВАЖЛИВА

  • Репрезентативні та нерепрезентативні вибірки

  • Загальна (генеральна) сукупність – те, без чого неможливо почати формування вибірки

  • Кому й навіщо потрібна нерепрезентативна вибірка?

  • Як визначити розмір (обсяг) нерепрезентативної вибірки?

  • Загадкові похибки й імовірності репрезентативної вибірки

  • Приклад формування репрезентативної вибірки

  • міфів про вибірку й опитування громадської думки. І як воно є насправді?

  • Чому соціологи не готують довідник "типових вибірок" для областей та обласних центрів?

  • Розділ 5. ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ: ЧИМ ВОНА ВАЖЛИВА ДЛЯ МЕНЕ ТА МОГО ПРОЕКТУ?

  • Патріархатні погляди та практики

  • міфи про гендерну рівність і фемінізм

  • Гендерна коректність і гендерна чутливість на противагу сексизму

  • Чому це важливо для мого проекту?

  • Гендерна (не)рівність в Україні: міжнародні експертні оцінки

  • Розділ 6. ЯК ПОСТАВИТИ ЗАПИТАННЯ ТА ВМОВИТИ ДАТИ ЩИРІ ВІДПОВІДІ?

  • Як умовити бути щирими та не боятися запису інтерв'ю на диктофон?

  • Як уникнути типових помилок глибинного інтерв'ювання?

  • Скільки інтерв'ю запланувати?

  • Плануємо фокус-групи: скільки учасників, скільки груп та яка тривалість обговорення?

  • У чому складність формулювання запитань анкети?

  • Як уникнути типових помилок при формулюванні запитань анкети?

  • Приклад 3. Викладачі університетів

  • Як і навіщо досвідчені фахівці тестують анкети?

  • Розділ 7. БУДЬМО КОМПЕТЕНТНИМИ ЗАМОВНИКАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ!

  • Із чого складається кошторис дослідження?

  • Де та як знайти фахівців із соціальних досліджень?

  • З ким співпрацювати – дослідницьким центром чи окремим фахівцем?

  • "Ми хотіли б довідатися, який відсоток населення України знає про..." – вам потрібен омнібус!

  • Скільки й чому коштують глибинні інтерв'ю? Що зменшує їхню вартість?

  • Скільки й чому коштують фокус-групи? Що зменшує їхню вартість?

  • Деякі труднощі у співпраці з фаховими дослідниками – як їх вирішити?

  • Розділ 8. ПРЕДСТАВЛЯЄМО ДОСЛІДНИЦЬКИЙ КОМПОНЕНТ У ПРОЕКТНІЙ ЗАЯВЦІ

  • Наскільки докладно представляти дослідницький компонент заявки?

  • типових помилок представлення дослідницького компонента в проектній заявці

  • Пам'ятка про фахове представлення дослідницького компонента в проектній заявці

  • Післямова