Скільки інтерв'ю запланувати?

Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?

Кількість інтерв'ю в соціальних дослідженнях різниться неймовірно: від менш як десятка до десятків тисяч, а інколи й кількох сотень тисяч респондентів. У розділі 4 "Вибірка: така загадкова й така важлива" ми докладно розглянули визначення обсягів як репрезентативних, так і нерепрезентативних вибірок. Тож, якщо міркуєте над кількістю інтерв'ю, варто насамперед ознайомитися з матеріалом того розділу.

Однак є типовий для проектів громадських організацій вид інтерв'ю, про який ще не йшлося в цій книзі: експертні інтерв'ю, тобто ті, у яких респонденти дають відповіді на спеціалізовані запитання, якими вони фахово займаються. Тож на часі приділити їм увагу.

Експертні інтерв'ю – це інтерв'ю з фахівцями певної галузі щодо тих питань, у яких вони є спеціалістами високого рівня (тобто експертами). У такому разі перший виклик, який постає перед дослідниками, – визначити критерії експертності: яким критеріям має відповідати людина, щоб вважати її фахівцем високого рівня з певного питання? Зрозуміло, що чим вимогливіші ці критерії, тим меншою є генеральна сукупність фахівців, із яких ми можемо сформувати вибірку для експертних інтерв'ю.

Зазвичай практично важливим результатом експертних інтерв'ю є розуміння різноманіття можливих шляхів розв'язання проблеми та аргументації щодо кожного з них, тобто дослідження має якісну, а не кількісну стратегію. Якщо ми вдало сформулювали критерії експертності, то точка насичення інформацією, про яку йшлося в розділі 4, настає швидко (4-5 інтерв'ю може бути достатньо). Адже людині, яка фахово працює над певною проблемою, відомі різні погляди на неї, а також аргументи й контраргументи щодо кожного з них. Відповідно вона зможе їх розкрити, і дослідники знатимуть якщо не все розмаїття підходів, то принаймні майже все за результатами перших же інтерв'ю. Інакше кажучи, є висока ймовірність, що вже на 4-5-му інтерв'ю вони перестануть отримувати нову інформацію, тобто висновки з експертних інтерв'ю загалом лишатимуться незмінними.

Якщо ж питання є багатоаспектним і його вирішення вимагає поєднання знань фахівців різного профілю, то потрібно запланувати по 3-5 інтерв'ю на кожен аспект. У такому разі загальна кількість експертних інтерв'ю в рамках одного дослідження може бути значно більшою.

У проектних заявках на виконання соціальних проектів поширені дві помилки щодо експертних інтерв'ю: відсутність критеріїв експертності та велика кількість експертних інтерв'ю без жодних обґрунтувань її доцільності. Наприклад, можна прочитати тези на кшталт: "Для глибшого вивчення проблеми X буде проведено 80 експертних інтерв'ю" – і при цьому жодних пояснень, чому саме стільки інтерв'ю та якими є критерії експертності. Така дослідницька пропозиція не видається обґрунтованою оцінювачам заявки, адже їх переконує в доцільності підтримки проекту не масштабна діяльність сама по собі, а практично значуща мета в поєднанні з методами, що роблять її досягнення реалістичним и ефективним.

Застосування кількісної стратегії при роботі з експертними інтерв'ю можливе, але часто не має практичного сенсу, оскільки людей, які справді тривалий час спеціалізуються з певного конкретного питання, не так уже й багато. Якщо критеріям експертності відповідають сотні або тисячі осіб, то це означає, що, по суті, йдеться не про тих, хто спеціалізуються з питання X, а просто про фахівців певного напряму. Наприклад, якщо нас цікавить думка будь-кого, хто має ступінь кандидата або доктора соціологічних наук, то це дослідження думки людей із формальною науковою кваліфікацією в певній галузі, яке зазвичай не називають експертним інтерв'ю в дослідницькій термінології.

Приміром, кандидатів і докторів соціологічних наук чимало, але це зовсім не означає, що будь-хто з них є експертом із гендерних досліджень у соціології. Причому якщо ми звузимо галузь "гендерних досліджень у соціології" до більш конкретизованої тематики (наприклад, "запровадження гендерних квот" або "гендерна політика Європейського Союзу"), включимо до критеріїв наявність певної кількості спеціалізованих публікацій та фахового міжнародного досвіду саме з цієї тематики, то експертне коло може звузитися до кількох десятків людей, а то й менше.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?» автора Богдан О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Скільки інтерв'ю запланувати?“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Замість передмови: соціологія та соціальні дослідження у відкритому суспільстві

  • Про соціологію та соціальні дослідження

  • Про соціальні та бізнесові проекти

  • Розділ 2. ПЛАНУЄМО ДОСЛІДНИЦЬКИЙ КОМПОНЕНТ ПРОЕКТУ: ПЕРШІ КРОКИ

  • Як переконати грантодавця в доцільності дослідницького компонента?

  • міфів про співпрацю із соціологами. А як же насправді?

  • Як конкретизувати мету дослідження? І навіщо це робити?

  • Розділ 3. ЯК З'ЯСУВАТИ ТЕ, ЩО НАМ ПОТРІБНО ЗНАТИ?

  • Яка дослідницька стратегія нам потрібна – кількісна чи якісна?

  • Що робить методи дослідження якісними або кількісними?

  • Який саме метод обрати?

  • Оцінюєте якість консультацій? Оберіть експеримент!

  • Розділ 4. ВИБІРКА: ТАКА ЗАГАДКОВА Й ТАКА ВАЖЛИВА

  • Репрезентативні та нерепрезентативні вибірки

  • Загальна (генеральна) сукупність – те, без чого неможливо почати формування вибірки

  • Кому й навіщо потрібна нерепрезентативна вибірка?

  • Як визначити розмір (обсяг) нерепрезентативної вибірки?

  • Загадкові похибки й імовірності репрезентативної вибірки

  • Приклад формування репрезентативної вибірки

  • міфів про вибірку й опитування громадської думки. І як воно є насправді?

  • Чому соціологи не готують довідник "типових вибірок" для областей та обласних центрів?

  • Розділ 5. ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ: ЧИМ ВОНА ВАЖЛИВА ДЛЯ МЕНЕ ТА МОГО ПРОЕКТУ?

  • Патріархатні погляди та практики

  • міфи про гендерну рівність і фемінізм

  • Гендерна коректність і гендерна чутливість на противагу сексизму

  • Чому це важливо для мого проекту?

  • Гендерна (не)рівність в Україні: міжнародні експертні оцінки

  • Розділ 6. ЯК ПОСТАВИТИ ЗАПИТАННЯ ТА ВМОВИТИ ДАТИ ЩИРІ ВІДПОВІДІ?

  • Як умовити бути щирими та не боятися запису інтерв'ю на диктофон?

  • Як уникнути типових помилок глибинного інтерв'ювання?

  • Скільки інтерв'ю запланувати?
  • Плануємо фокус-групи: скільки учасників, скільки груп та яка тривалість обговорення?

  • У чому складність формулювання запитань анкети?

  • Як уникнути типових помилок при формулюванні запитань анкети?

  • Приклад 3. Викладачі університетів

  • Як і навіщо досвідчені фахівці тестують анкети?

  • Розділ 7. БУДЬМО КОМПЕТЕНТНИМИ ЗАМОВНИКАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ!

  • Із чого складається кошторис дослідження?

  • Де та як знайти фахівців із соціальних досліджень?

  • З ким співпрацювати – дослідницьким центром чи окремим фахівцем?

  • "Ми хотіли б довідатися, який відсоток населення України знає про..." – вам потрібен омнібус!

  • Скільки й чому коштують глибинні інтерв'ю? Що зменшує їхню вартість?

  • Скільки й чому коштують фокус-групи? Що зменшує їхню вартість?

  • Деякі труднощі у співпраці з фаховими дослідниками – як їх вирішити?

  • Розділ 8. ПРЕДСТАВЛЯЄМО ДОСЛІДНИЦЬКИЙ КОМПОНЕНТ У ПРОЕКТНІЙ ЗАЯВЦІ

  • Наскільки докладно представляти дослідницький компонент заявки?

  • типових помилок представлення дослідницького компонента в проектній заявці

  • Пам'ятка про фахове представлення дослідницького компонента в проектній заявці

  • Післямова