Питання, на які допоможе відповісти цей розділ
Що сказати та про що спитати в разі замовлення дослідження? З чим потрібно розібратися до того, як рахувати кошторис дослідження? З ким співпрацювати – окремим фахівцем чи дослідницькою агенцією? Де та як знайти дослідницькі центри й фахівців із соціальних досліджень? Що входить до вартості досліджень та як її зменшити? Як організувати віддалену співпрацю з фахівцями та навіщо це робити? Що таке омнібус і кому він потрібен?
Нові поняття в цьому розділі: дизайн дослідження, польові нотатки, прикладні соціальні дослідження, омнібус, бустер вибірки, компенсація респондентові, дизайн і композиція фокус-групи, відбіркова й контрольна анкети фокус-групи, технічне завдання дослідження.
Поняття з попередніх розділів, важливі для розуміння матеріалу: стратегії та методи дослідження, експеримент, фокус-група, глибинне інтерв'ю, транскрипт, відкриті й закриті запитання анкети, інструментарій, вибірка, репрезентативна й нерепрезентативна вибірка, генеральна сукупність, похибка вибірки, дизайн-ефект, екзит-пол, ґайд, рекрутування учасників дослідження.
Цей розділ насамперед для тих читачів, які планують замовляти соціальне дослідження або принаймні його окремі компоненти (вибірку, розробку анкети, аналіз даних). Можливо, цей розділ також стане в пригоді декому із соціологів, які хотіли б краще зрозуміти труднощі, з якими стикаються замовники на етапі планування дослідження, і те, як допомогти їх подолати.
Варто наголосити: перш ніж почати ознайомлення з матеріалом цього розділу, важливо прочитати підрозділ "5 міфів про співпрацю із соціологами. А як же насправді?" розділу 2 "Плануємо дослідницький компонент проекту: перші кроки". Це необхідно для того, щоб реалістично оцінити перспективи співпраці, спланувати її ефективніше та мінімізувати ймовірність розчарувань і стресів.
Перша розмова про дослідження: з чого її почати?
Під час першої ж розмови з фахівцями, з якими обмірковуєте потенційну співпрацю, насамперед потрібно пояснити, що прагнете довідатися завдяки дослідженню та як сподіваєтеся практично застосувати отриману інформацію. Для фахових дослідників мета дослідження[1] – це ключ до розуміння необхідного плану дій. Тільки-но мета достатньо конкретизована, соціологи одразу ж можуть запропонувати відповіді на низку запитань, які ми розглядали в попередніх розділах цієї книги: якою є генеральна сукупність, який тип вибірки потрібен, яка стратегія дослідження буде застосована, які методи збору й аналізу інформації є доречними. Сукупність рішень щодо таких ключових питань часто називають дизайном дослідження.
Отже, дизайн дослідження – це сукупність ключових рішень щодо збирання й опрацювання даних, спрямованих на успішну реалізацію мети дослідження. Можна сказати, що дизайн дослідження – це стратегічний план дій у рамках дослідження. Лише визначивши дизайн дослідження, можна конструктивно перейти до розрахунків його вартості.
На практиці подеколи трапляються ситуації, коли замовник, маючи певні знання про соціальні дослідження, одразу конкретизує метод, масштаб та тематику, наприклад: "З фокус-групи в місті X за участю 8 осіб у кожній про проблеми освіти в молодших класах загальноосвітніх шкіл" – і просить допомогти в уточненні мети дослідження та його центральних запитань. Звісно, такий зворотний підхід – не від мети дослідження до його дизайну, а від дизайну до мети – прийнятний лише в тому разі, якщо для замовника є принципово важливою тільки тематика дослідження, а не те, з яким саме її аспектом працювати. У такому разі в соціологів від самого початку достатньо інформації для формування кошторису, навіть якщо чітко ще не визначено, що саме потрібно з'ясувати в дослідженні.
Утім, подеколи ситуація непроста: з одного боку, замовник не орієнтується достатньою мірою в методах дослідження, а отже, не може запропонувати конкретний дизайн дослідження, а з іншого – не готовий чітко визначити, що саме потрібно з'ясувати завдяки дослідженню. У такому разі важливо почати діалог між замовниками й дослідниками саме зі спільних зусиль у конкретизації мети.
Якщо цього не зробити, діалог буде доволі заплутаним подібно до прикладу, наведеного нижче. Поруч із багатьма репліками цієї уявної розмови у квадратних дужках зазначено коментарі, що допоможуть, з одного боку, зрозуміти, чому дослідники ставлять саме такі запитання, а з іншого – чіткіше побачити зв'язок між матеріалом цього та інших розділів.
• Ми хотіли б провести опитування про волонтерство. Скільки це може коштувати?
• Вартість може бути дуже різною. Залежно від того, що саме необхідно довідатися, бувають потрібні зовсім різні типи й масштаби досліджень. А що саме ви хотіли б дізнатися? Які питання вас цікавлять?
[Дослідникам потрібно зрозуміти мету й ключові питання дослідження, про які йшлося в розділі 2. Тоді вони зможуть визначити дизайн і зорієнтувати замовників у вартості.]
• Ми ще думаємо над запитаннями для опитування, але це точно буде про волонтерство.
• Над формулюванням запитань справді варто подумати пізніше. А що саме бажаєте довідатися загалом?
[Формулювання й тестування запитань – окремий відповідальний етап роботи, про що йшлося в попередньому розділі. Натомість поки що дослідники просто прагнуть зрозуміти мету дослідження, тому й запитують, що загалом потрібно довідатися.]
• Поки що важко сказати.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?» автора Богдан О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 7. БУДЬМО КОМПЕТЕНТНИМИ ЗАМОВНИКАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ!“ на сторінці 1. Приємного читання.
