Загадкові похибки й імовірності репрезентативної вибірки

Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?

В основі формування вибірок – теорія імовірності та математична статистика, виклад яких є поза межами цього видання. Втім, це не означає, що читачеві зовсім нічого не варто знати про похибки й імовірності репрезентативних опитувань.

Цей підрозділ та наступний – для тих, хто любить рахувати й працювати з таблицями. їх матеріал допоможе не лише грамотніше сприймати повідомлення про опитування громадської думки, а й навчитися визначати орієнтовні розміри (обсяги) вибірок і супутні їм похибки, зокрема розібратися, наскільки точними насправді є репрезентативні опитування. Однак, якщо ви не в настрої роздивлятися таблиці й формули, можна одразу переходити до підрозділу "10 міфів про вибірку й опитування громадської думки", який не містить математичних розрахунків, але теж стане в пригоді всім, хто прагнуть бути більш критичними, компетентними читачами публікацій про опитування громадської думки.

В ідеалі фахові повідомлення про результати репрезентативного опитування містять інформацію про похибку, ймовірність та дизайн-ефект. Наприклад, у прес-релізі про фахове репрезентативне опитування 2000 респондентів можемо прочитати:

"Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 та за дизайн-ефекту 1,5) не перевищує:

• 3,3% – для показників, близьких до 50%;

• 2,9% – для показників, близьких до 25% та 75%;

• 1,4% – для показників, близьких до 5% та 95%;

• 0,7% – для показників, близьких до 1% та 99%"[1].

Що це за ймовірність, похибки та дизайн-ефект? Що нам варто про них знати?

Відповідно до законів математики не можна бути на 100% впевненими, що результати дослідження вибірки ідентично відображають ситуацію в генеральній сукупності, навіть якщо ми дуже ретельно сформували нашу вибірку. Однак можна бути впевненими з високою імовірністю, що результати для вибірки не відрізняються від ситуації в генеральній сукупності більше, ніж на певний відсоток. Скільки саме становить такий відсоток максимального відхилення й наскільки високою є імовірність залежить від потреб дослідження, дослідницьких традицій і навіть особистих уподобань.

У соціальних дослідженнях склалася традиція виходити з імовірності близько 0,95, тобто 95% впевненості в точності результатів. Найчастіше, мабуть, використовують імовірність 0,950[2], тобто рівно 0,95. Однак імовірність 0,9545, або 95,45%, теж по-своєму зручна, оскільки спрощує формулу розрахунку.

У деяких інших галузях (наприклад, епідеміології] нерідко використовують імовірність 0,99. Коли читач чує про результати опитувань громадської думки в українському або інших суспільствах, зазвичай ідеться про вибірки, сформовані, виходячи з імовірності 0,9545 або 0,95 рівно. Власне, не дуже важливо, яка саме з цих двох імовірностей була використана, оскільки похибки за них майже не різняться (для порівняння див. додаток 2).

Максимальні допустимі похибки в опитуваннях громадської думки часто становлять понад 2%, але менше ніж 5%. Однак це аж ніяк не є догмою. Можна провести опитування з максимальною похибкою і 7%, і 10%, якщо така точність результату прийнятна.

Результати дослідження тим точніші, чим вища ймовірність і чим менша похибка. Втім, щоб імовірність була вищою, а похибка меншою, потрібна більша вибірка, що вимагає вищих витрат на дослідження. Тому визначення похибки – це завжди баланс між бажаним і можливим.

Нехай імовірність становить 0,9545, n – обсяг вибірки,

N – обсяг генеральної сукупності,

Δ – максимальна прийнятна похибка, виражена часткою (тобто якщо йдеться про похибку 3%, то Δ = 0,03).

Для визначення розміру вибірки потрібно скористатися не вельми складною формулою:

n = 1 / (Δ2 + 1/N)[3].

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?» автора Богдан О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Загадкові похибки й імовірності репрезентативної вибірки“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Замість передмови: соціологія та соціальні дослідження у відкритому суспільстві

  • Про соціологію та соціальні дослідження

  • Про соціальні та бізнесові проекти

  • Розділ 2. ПЛАНУЄМО ДОСЛІДНИЦЬКИЙ КОМПОНЕНТ ПРОЕКТУ: ПЕРШІ КРОКИ

  • Як переконати грантодавця в доцільності дослідницького компонента?

  • міфів про співпрацю із соціологами. А як же насправді?

  • Як конкретизувати мету дослідження? І навіщо це робити?

  • Розділ 3. ЯК З'ЯСУВАТИ ТЕ, ЩО НАМ ПОТРІБНО ЗНАТИ?

  • Яка дослідницька стратегія нам потрібна – кількісна чи якісна?

  • Що робить методи дослідження якісними або кількісними?

  • Який саме метод обрати?

  • Оцінюєте якість консультацій? Оберіть експеримент!

  • Розділ 4. ВИБІРКА: ТАКА ЗАГАДКОВА Й ТАКА ВАЖЛИВА

  • Репрезентативні та нерепрезентативні вибірки

  • Загальна (генеральна) сукупність – те, без чого неможливо почати формування вибірки

  • Кому й навіщо потрібна нерепрезентативна вибірка?

  • Як визначити розмір (обсяг) нерепрезентативної вибірки?

  • Загадкові похибки й імовірності репрезентативної вибірки
  • Приклад формування репрезентативної вибірки

  • міфів про вибірку й опитування громадської думки. І як воно є насправді?

  • Чому соціологи не готують довідник "типових вибірок" для областей та обласних центрів?

  • Розділ 5. ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ: ЧИМ ВОНА ВАЖЛИВА ДЛЯ МЕНЕ ТА МОГО ПРОЕКТУ?

  • Патріархатні погляди та практики

  • міфи про гендерну рівність і фемінізм

  • Гендерна коректність і гендерна чутливість на противагу сексизму

  • Чому це важливо для мого проекту?

  • Гендерна (не)рівність в Україні: міжнародні експертні оцінки

  • Розділ 6. ЯК ПОСТАВИТИ ЗАПИТАННЯ ТА ВМОВИТИ ДАТИ ЩИРІ ВІДПОВІДІ?

  • Як умовити бути щирими та не боятися запису інтерв'ю на диктофон?

  • Як уникнути типових помилок глибинного інтерв'ювання?

  • Скільки інтерв'ю запланувати?

  • Плануємо фокус-групи: скільки учасників, скільки груп та яка тривалість обговорення?

  • У чому складність формулювання запитань анкети?

  • Як уникнути типових помилок при формулюванні запитань анкети?

  • Приклад 3. Викладачі університетів

  • Як і навіщо досвідчені фахівці тестують анкети?

  • Розділ 7. БУДЬМО КОМПЕТЕНТНИМИ ЗАМОВНИКАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ!

  • Із чого складається кошторис дослідження?

  • Де та як знайти фахівців із соціальних досліджень?

  • З ким співпрацювати – дослідницьким центром чи окремим фахівцем?

  • "Ми хотіли б довідатися, який відсоток населення України знає про..." – вам потрібен омнібус!

  • Скільки й чому коштують глибинні інтерв'ю? Що зменшує їхню вартість?

  • Скільки й чому коштують фокус-групи? Що зменшує їхню вартість?

  • Деякі труднощі у співпраці з фаховими дослідниками – як їх вирішити?

  • Розділ 8. ПРЕДСТАВЛЯЄМО ДОСЛІДНИЦЬКИЙ КОМПОНЕНТ У ПРОЕКТНІЙ ЗАЯВЦІ

  • Наскільки докладно представляти дослідницький компонент заявки?

  • типових помилок представлення дослідницького компонента в проектній заявці

  • Пам'ятка про фахове представлення дослідницького компонента в проектній заявці

  • Післямова