Плануємо фокус-групи: скільки учасників, скільки груп та яка тривалість обговорення?

Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?

Ми вже знаємо чимало про логіку визначення кількості респондентів у дослідженнях із якісною та кількісною стратегіями. Але як визначитися з кількістю інтерв'ю, якщо вони є колективними, а не індивідуальними?

Логіка визначення подібна до індивідуальних інтерв'ю. Якщо фокус-групи планують у рамках дослідження з якісною стратегією, то потрібно провести стільки групових обговорень, скільки необхідно для досягнення точки насичення інформацією. Якщо на основі фокус-груп потрібні не лише якісні висновки, а й репрезентативні кількісні[1], то необхідно планувати цілу серію фокус-груп і процес рекрутування учасників має відповідати вимогам до формування репрезентативних вибірок.

Як визначити не кількість фокус-груп і не кількість учасників у них загалом, а кількість учасників у межах окремої ФГ? У фаховій літературі зазвичай рекомендують від б до 15 осіб. Однак це не означає, що кількість учасників варто визначати навмання в межах цього діапазону. Ефективне рішення вимагає логіки та трохи арифметики.

Розгляньмо на прикладі. Нехай маємо 12 учасників для обговорення тривалістю 2 години (тобто 120 хвилин). У середньому це 10 хвилин на одну особу. Якщо при цьому до обговорення заплановано 5 питань, то в кожної людини у середньому лише по 2 (!) хвилини на кожне питання. Чи цього достатньо для того, щоб учасники встигли поділитися важливим для нашого дослідження досвідом? Чи встигнуть вони повноцінно висловитися з усіх питань? Навряд чи. Адже, плануючи саме ФГ, а не глибинні інтерв'ю, ми сподіваємося, що в діалозі учасники відкриють більше граней досліджуваної проблематики, ніж в індивідуальних інтерв'ю; що спогади й думки одного допомагатимуть іншому зануритися у власний досвід і визначити власну позицію, поділитися ними з усіма присутніми. Для повноцінного діалогу всіх присутніх потрібен належний час.

Сподівання "якщо не висловляться, то принаймні послухають" доречно реалізовувати у форматі відкритого круглого столу, а не фокус-групи незалежно від того, отримують учасники ФГ винагороду чи ні. У разі безоплатної участі завелика їхня кількість може призвести до цілком обґрунтованого розчарування й роздратування тих із них, хто не змогли висловитися за браком часу. Адже люди, яких запрошують для сфокусованого обговорення, планують поділитися досвідом і поглядами, а не бути в ролі лише слухачів і глядачів. У випадку оплачуваної участі у ФГ грантодавець очікує максимально ефективного використання коштів, тому завелика кількість учасників лише посіє сумніви в доречності фінансування проекту.

Відповідно, плануючи ФГ, ми маємо стосовно кожного її запитання визначитися, скільки в середньому часу потрібно одному учасникові, щоб дати відповідь. Коли підрахуємо час, потрібний на всі відповіді всіх учасників, зможемо прийняти рішення щодо точної кількості учасників і тривалості ФГ.

ФГ зазвичай не тривають понад 3 години (через втому учасників), тож варто виходити з того, що на обговорення є до 180 хвилин, а частіше до 120. Тому 6-10 учасників, як правило, достатньо для насиченої кількагодинної дискусії. Часто запрошують на кілька осіб більше за мінімально прийнятну кількість, щоб був запас на випадок неявки. Наприклад, можна запросити 8-10, щоб мати щонайменше 6, але при цьому, якщо прийдуть усі 10, запросити до участі всіх.

У яких же випадках є сенс аж у 12-15 учасниках? Це може бути доцільно з огляду на їхню специфіку: якщо є висока ймовірність того, що не всі зможуть повноцінно брати участь у розмові через брак відповідного досвіду або чутливість до теми дискусії[2]. Наприклад, ми намагаємося у фокус-групі визначити, що спонукає людей прийняти рішення назавжди емігрувати з України, а що – залишитися. Цілком можливо, що, обміркувавши сценарій ФГ, вирішимо об'єднати в одній групі кілька категорій осіб, а саме тих, хто:

• 1) не бажають і не планують емігрувати;

• 2) не бажають, але планують емігрувати;

• 3) бажають емігрувати, але не планують цього робити;

• 4) бажають і планують емігрувати;

• 5) не певні, до якої категорії їх доречно зарахувати (у відбірковій анкеті відповіли "важко сказати" на запитання щодо бажання чи щодо дійсних планів або на обидва з них).

У такій ФГ запитання "Що Ви цінуєте в Україні? Які переваги життя в Україні Ви бачите для себе?" стосується всіх респондентів. Але запитання "З якої причини було прийнято рішення емігрувати?" не стосується першої та третьої категорій. Не всіх категорій стосуватиметься й чимало інших запитань, наприклад; "Чи можливі обставини, через які Ви відмовилися б від теперішніх планів виїхати з України?", "Що заважає реалізувати Ваше бажання емігрувати? Чому Ви не плануєте цього робити, попри те що хочете виїхати?".

Отже, з одного боку, не всі запитання стосуються всіх учасників, а з іншого – важлива присутність кількох людей із кожної категорії. Це спонукає до більшої кількості учасників ФГ, ніж зазвичай. У такому разі вдалим рішенням може бути ФГ від 2,5 до 3 годин із запрошенням 15 осіб – по 3 в кожній категорії. Повна явка (усі 15) є прийнятною, а в разі часткової все одно довідаємося значне різноманіття думок.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?» автора Богдан О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Плануємо фокус-групи: скільки учасників, скільки груп та яка тривалість обговорення?“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Замість передмови: соціологія та соціальні дослідження у відкритому суспільстві

  • Про соціологію та соціальні дослідження

  • Про соціальні та бізнесові проекти

  • Розділ 2. ПЛАНУЄМО ДОСЛІДНИЦЬКИЙ КОМПОНЕНТ ПРОЕКТУ: ПЕРШІ КРОКИ

  • Як переконати грантодавця в доцільності дослідницького компонента?

  • міфів про співпрацю із соціологами. А як же насправді?

  • Як конкретизувати мету дослідження? І навіщо це робити?

  • Розділ 3. ЯК З'ЯСУВАТИ ТЕ, ЩО НАМ ПОТРІБНО ЗНАТИ?

  • Яка дослідницька стратегія нам потрібна – кількісна чи якісна?

  • Що робить методи дослідження якісними або кількісними?

  • Який саме метод обрати?

  • Оцінюєте якість консультацій? Оберіть експеримент!

  • Розділ 4. ВИБІРКА: ТАКА ЗАГАДКОВА Й ТАКА ВАЖЛИВА

  • Репрезентативні та нерепрезентативні вибірки

  • Загальна (генеральна) сукупність – те, без чого неможливо почати формування вибірки

  • Кому й навіщо потрібна нерепрезентативна вибірка?

  • Як визначити розмір (обсяг) нерепрезентативної вибірки?

  • Загадкові похибки й імовірності репрезентативної вибірки

  • Приклад формування репрезентативної вибірки

  • міфів про вибірку й опитування громадської думки. І як воно є насправді?

  • Чому соціологи не готують довідник "типових вибірок" для областей та обласних центрів?

  • Розділ 5. ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ: ЧИМ ВОНА ВАЖЛИВА ДЛЯ МЕНЕ ТА МОГО ПРОЕКТУ?

  • Патріархатні погляди та практики

  • міфи про гендерну рівність і фемінізм

  • Гендерна коректність і гендерна чутливість на противагу сексизму

  • Чому це важливо для мого проекту?

  • Гендерна (не)рівність в Україні: міжнародні експертні оцінки

  • Розділ 6. ЯК ПОСТАВИТИ ЗАПИТАННЯ ТА ВМОВИТИ ДАТИ ЩИРІ ВІДПОВІДІ?

  • Як умовити бути щирими та не боятися запису інтерв'ю на диктофон?

  • Як уникнути типових помилок глибинного інтерв'ювання?

  • Скільки інтерв'ю запланувати?

  • Плануємо фокус-групи: скільки учасників, скільки груп та яка тривалість обговорення?
  • У чому складність формулювання запитань анкети?

  • Як уникнути типових помилок при формулюванні запитань анкети?

  • Приклад 3. Викладачі університетів

  • Як і навіщо досвідчені фахівці тестують анкети?

  • Розділ 7. БУДЬМО КОМПЕТЕНТНИМИ ЗАМОВНИКАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ!

  • Із чого складається кошторис дослідження?

  • Де та як знайти фахівців із соціальних досліджень?

  • З ким співпрацювати – дослідницьким центром чи окремим фахівцем?

  • "Ми хотіли б довідатися, який відсоток населення України знає про..." – вам потрібен омнібус!

  • Скільки й чому коштують глибинні інтерв'ю? Що зменшує їхню вартість?

  • Скільки й чому коштують фокус-групи? Що зменшує їхню вартість?

  • Деякі труднощі у співпраці з фаховими дослідниками – як їх вирішити?

  • Розділ 8. ПРЕДСТАВЛЯЄМО ДОСЛІДНИЦЬКИЙ КОМПОНЕНТ У ПРОЕКТНІЙ ЗАЯВЦІ

  • Наскільки докладно представляти дослідницький компонент заявки?

  • типових помилок представлення дослідницького компонента в проектній заявці

  • Пам'ятка про фахове представлення дослідницького компонента в проектній заявці

  • Післямова