З ким співпрацювати – дослідницьким центром чи окремим фахівцем?

Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?

Замовити дослідження дослідницькій компанії/організації чи найняти окремого експерта із соціальних досліджень? У кожного рішення є свої переваги й обмеження. Перш ніж їх розглянути, варто звернути увагу на відмінності в податковому статусі індивідуальних дослідників й організацій, оскільки це може виявитися суттєвим обмеженням при виборі того, з ким співпрацювати.

Можна виокремити чотири податкові статуси:

• 1) дослідницька організація з неприбутковим податковим статусом (замовлення є наданням гранту);

• 2) дослідницька організація з прибутковим податковим статусом (замовлення є придбанням послуги);

• 3) фізична особа-підприємець, ФОП (замовлення є придбанням послуги);

• 4) фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності (замовлення є наймом за цивільно-правовою угодою).

Якщо замовник за своїм податковим статусом має право надавати гранти громадським організаціям, то вибір є максимально широким: можна обрати будь-який із чотирьох перелічених вище варіантів. 6 іншому ж разі перший варіант – надання гранту на дослідження громадській організації – неможливий, проте залишаються доступними інші три. Найменше податкове навантаження у фізичної особи-підприємця, тож такий вибір за всіх інших рівних умов означатиме меншу вартість дослідження: оскільки потрібно платити менше податків, то й вартість для замовника відповідно є меншою.

Коли не брати до уваги податкову специфіку, то якими є переваги й обмеження роботи з організацією та з індивідуальним фахівцем? Якщо і є загальний принцип, то він такий: чим масштабніше дослідження потрібне, тим імовірнішою є необхідність співпрацювати саме з організацією, а не з окремим експертом. Спробуймо розібратися докладніше, які є плюси й мінуси в кожному випадку.

Переваги роботи з дослідницькою організацією

• Проводити репрезентативні опитування в певній області, регіоні, всій країні можуть лише дослідницькі організації, що мають відповідну мережу інтерв'юерів.

• У дослідницьких організаціях накопичений досвід різнопланових проектів і наявні різнопланові фахівці, тож вони є відносно універсальними щодо можливого спектра дослідницьких послуг.

• Оскільки в роботі організації задіяно багато людей, навіть масштабні проекти можна реалізувати в стислі терміни.

Переваги роботи з індивідуально найнятими дослідниками

• Замовлення дослідження організації може не підходити для малобюджетних проектів. Адже, формуючи кошторис, будь-яка організація бере до уваги, що замовлення має не лише покривати витрати на дослідження як таке, а й зробити внесок в утримання офісу: оренда, комунальні витрати, заробітна плата секретаря або офіс-менеджера, бухгалтерів, прибиральників, підтримка офісної техніки й меблів у робочому стані, амортизаційні витрати тощо[1]. До того ж у ціну будь-якого товару або послуги компанії закладено не лише оплату дослідницької праці, а й прибуток власників бізнесу.

Воднораз варто застерегти від оманливого висновку, ніби замовлення дослідницькій компанії завжди дорожче, ніж індивіду. Це не так. Наприклад, перед виборами до органів самоврядування стають популярними місцеві репрезентативні опитування. Нерідко замовники навіть не питають дослідницькі центри про ціну, апріорі вважаючи їх розташування надто далеким, а послуги надто дорогими, і шукають індивідуальних дослідників. Але практика показує, що за такі дослідження належного професійного рівня в результаті нерідко платять більше, ніж якби звернулися до дослідницької агенції, яка регулярно проводить опитування громадської думки. Річ у тім, що в дослідницьких центрах, які спеціалізуються з репрезентативних опитувань, є мережа інтерв'юерів у різних регіонах України (тож не так важливо, де розташований центральний офіс) і можливість оптимізувати вартість завдяки загальній налагодженості опитувального процесу або завдяки об'єднанню в одну анкету запитань різних замовників, тож у підсумку ціна може виявитися меншою, попри всі згадані вище витрати на утримання офісу.

• Коли над усім працює одна людина, процес дослідження загалом є дещо більш контрольованим і дістає максимальну увагу. Коли дослідженням займається ціла команда, типовою є така ситуація: одні розробляють інструментарій, інші працюють із респондентами, треті аналізують зібрану інформацію, і є менеджер, який намагається забезпечити узгодженість цього процесу та відповідає за комунікацію із замовником[2]. Натомість у разі найму окремого фахівця, хоч про який компонент дослідження ви з ним спілкуєтеся, ви завжди розмовляєте безпосередньо з тією людиною, яка виконує роботу, а не з тією, яка координує виконання роботи іншими. До того ж той, хто працює з дослідженням "від А до Я", більше занурюється в нього, ніж той, хто впродовж дня працює з фрагментами різних досліджень.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?» автора Богдан О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „З ким співпрацювати – дослідницьким центром чи окремим фахівцем?“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Замість передмови: соціологія та соціальні дослідження у відкритому суспільстві

  • Про соціологію та соціальні дослідження

  • Про соціальні та бізнесові проекти

  • Розділ 2. ПЛАНУЄМО ДОСЛІДНИЦЬКИЙ КОМПОНЕНТ ПРОЕКТУ: ПЕРШІ КРОКИ

  • Як переконати грантодавця в доцільності дослідницького компонента?

  • міфів про співпрацю із соціологами. А як же насправді?

  • Як конкретизувати мету дослідження? І навіщо це робити?

  • Розділ 3. ЯК З'ЯСУВАТИ ТЕ, ЩО НАМ ПОТРІБНО ЗНАТИ?

  • Яка дослідницька стратегія нам потрібна – кількісна чи якісна?

  • Що робить методи дослідження якісними або кількісними?

  • Який саме метод обрати?

  • Оцінюєте якість консультацій? Оберіть експеримент!

  • Розділ 4. ВИБІРКА: ТАКА ЗАГАДКОВА Й ТАКА ВАЖЛИВА

  • Репрезентативні та нерепрезентативні вибірки

  • Загальна (генеральна) сукупність – те, без чого неможливо почати формування вибірки

  • Кому й навіщо потрібна нерепрезентативна вибірка?

  • Як визначити розмір (обсяг) нерепрезентативної вибірки?

  • Загадкові похибки й імовірності репрезентативної вибірки

  • Приклад формування репрезентативної вибірки

  • міфів про вибірку й опитування громадської думки. І як воно є насправді?

  • Чому соціологи не готують довідник "типових вибірок" для областей та обласних центрів?

  • Розділ 5. ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ: ЧИМ ВОНА ВАЖЛИВА ДЛЯ МЕНЕ ТА МОГО ПРОЕКТУ?

  • Патріархатні погляди та практики

  • міфи про гендерну рівність і фемінізм

  • Гендерна коректність і гендерна чутливість на противагу сексизму

  • Чому це важливо для мого проекту?

  • Гендерна (не)рівність в Україні: міжнародні експертні оцінки

  • Розділ 6. ЯК ПОСТАВИТИ ЗАПИТАННЯ ТА ВМОВИТИ ДАТИ ЩИРІ ВІДПОВІДІ?

  • Як умовити бути щирими та не боятися запису інтерв'ю на диктофон?

  • Як уникнути типових помилок глибинного інтерв'ювання?

  • Скільки інтерв'ю запланувати?

  • Плануємо фокус-групи: скільки учасників, скільки груп та яка тривалість обговорення?

  • У чому складність формулювання запитань анкети?

  • Як уникнути типових помилок при формулюванні запитань анкети?

  • Приклад 3. Викладачі університетів

  • Як і навіщо досвідчені фахівці тестують анкети?

  • Розділ 7. БУДЬМО КОМПЕТЕНТНИМИ ЗАМОВНИКАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ!

  • Із чого складається кошторис дослідження?

  • Де та як знайти фахівців із соціальних досліджень?

  • З ким співпрацювати – дослідницьким центром чи окремим фахівцем?
  • "Ми хотіли б довідатися, який відсоток населення України знає про..." – вам потрібен омнібус!

  • Скільки й чому коштують глибинні інтерв'ю? Що зменшує їхню вартість?

  • Скільки й чому коштують фокус-групи? Що зменшує їхню вартість?

  • Деякі труднощі у співпраці з фаховими дослідниками – як їх вирішити?

  • Розділ 8. ПРЕДСТАВЛЯЄМО ДОСЛІДНИЦЬКИЙ КОМПОНЕНТ У ПРОЕКТНІЙ ЗАЯВЦІ

  • Наскільки докладно представляти дослідницький компонент заявки?

  • типових помилок представлення дослідницького компонента в проектній заявці

  • Пам'ятка про фахове представлення дослідницького компонента в проектній заявці

  • Післямова