Перш ніж почати формувати вибірку, спитаймо себе: "З кого або чого ми вибираємо? Що є тою загальною сукупністю людей або неживих об'єктів, якої в підсумку стосуватимуться висновки нашого дослідження?". Ці питання стосуються як якісних висновків, так і кількісних, як репрезентативних опитувань, так і нерепрезентативних.
Нині таку загальну сукупність часто називають генеральною сукупністю. Отже, генеральна[1] (загальна) сукупність – це та сукупність[2], для якої мають справджуватися результати дослідження. Без її визначення неможливо почати формування жодної вибірки незалежно від того, йдеться про репрезентативну чи нерепрезентативну. Адже нам потрібно розуміти, з чого вибираємо, інакше кажучи, з чого формуємо вибіркову сукупність (вибірку). Якщо ми не знаємо, що є генеральною сукупністю, то й не зможемо сформувати вибірку, бо опинимося в ситуації "піди туди – не знаю куди".
Як визначити генеральну сукупність для соціальних досліджень? Дуже просто: потрібно лише спитати себе, чия думка нас цікавить. Наприклад, якщо дорослого населення України, то генеральною сукупністю є населення України віком X і старше. У такому разі вік X – це той вік, із якого, на нашу думку, людину доречно вважати дорослою[3].
Зверніть увагу: будь-яка репрезентативна вибірка є репрезентативною не взагалі, а для певної категорії людей. Якщо вам повідомляють про репрезентативну вибірку, то завжди мають зазначити про те, для кого або чого вона репрезентативна.
Однак для формування нерепрезентативної вибірки визначення генеральної сукупності не менш важливе. Наприклад, нехай ми бажаємо знати різноманіття думок з питання X серед молоді України. Для досягнення мети дослідження потрібно сформувати нерепрезентативну вибірку для загальної (генеральної) сукупності "молодь України". Якщо в нашому розумінні молодь – це люди віком від 16 до 25 років, то й у нерепрезентативній вибірці мають бути лише ті, кому від 16 до 25, а не будь-яка інша молодь України. Натомість якщо в нашому розумінні молодь – це люди від 20 до 35, то й у нерепрезентативній вибірці мають бути лише ті, кому від 20 до 35. При цьому потрібно також визначити, як забезпечити достатнє розмаїття у вибірці, щоб виявити повне або майже повне розмаїття думок. Приміром, можна запланувати, щоб у нерепрезентативній вибірці були молоді люди різної статі, з різною освітою, з різних регіонів, із населених пунктів різного розміру, різної етнічності, віросповідання, одружені й неодружені, з дітьми й без. Наші попередні знання про різноманіття української молоді та про те, які соціально-демографічні характеристики можуть впливати на сприйняття людиною питання X, допоможуть вдало визначити характеристики вибірки: як розмір, так і критерії відбору респондентів.
Критерії формування нерепрезентативної вибірки визначають, зважаючи на тему дослідження та можливий максимальний розмір вибірки. Чим більше різноманіття респондентів у нерепрезентативній вибірці, тим більше певності, що ми з'ясували все різноманіття поглядів або досвіду, яке наявне в генеральній сукупності.
Очевидно, що наші знання про генеральну сукупність можуть збільшуватися на основі як репрезентативних вибірок, так і нерепрезентативних. Однак у разі нерепрезентативних це справедливо тільки для якісної інформації. Кількісні висновки, отримані на основі вибірки, можна поширювати на генеральну сукупність лише в тому разі, якщо вибірка є репрезентативною. На основі кількісних результатів дослідження нерепрезентативної вибірки можемо сформулювати гіпотези про кількісні характеристики генеральної сукупності, але не можемо зробити висновків про неї. Натомість якісні результати дослідження нерепрезентативної вибірки є застосовними до генеральної сукупності. Взаємозв'язки між генеральною сукупністю та репрезентативними й нерепрезентативними вибірками узагальнені в схемі 4.1.
Схема 4.1. Вибірка й генеральна сукупність
Як репрезентативну, так і нерепрезентативну вибірку (вибіркову сукупність) формують, беручи до уваги наявні знання про загальну (генеральну) сукупність. Своєю чергою, дослідження вибірки розширює наші знання про генеральну сукупність.
За всієї важливості вибірки не в усіх випадках її потрібно формувати: подеколи доречно запланувати суцільне дослідження, а не вибіркове. Наприклад, якщо генеральна сукупність становить 108 членів громадської організації, то навряд чи варто формувати репрезентативну вибірку[4]. Натомість доречніше провести опитування всіх цих людей, інакше кажучи, суцільне опитування.
Нерідко навіть доречно звузити загальну сукупність, щоб осягнути її повністю, а не вибірково[5]. Нехай ми вивчаємо вуличні протестні акції в Україні. їх загалом дуже багато. Можливо, нас цікавитимуть усі акції, які відбудуться впродовж наступних трьох місяців у місті X? Або акції в усіх містах і селах України за період X за умови, що участь у них взяло не менш як 10 тис. осіб? Ми можемо запроваджувати різні критерії конкретизації генеральної сукупності залежно від того, якою є мета нашого дослідження, скільки часу та ресурсів можемо задіяти. Наприклад, ми могли б звузити генеральну сукупність завдяки таким критеріям:
• період, у який відбулася акція (роки, місяці, конкретні дати);
• де вона відбулася (конкретні населені пункти, регіони);
• кількість учасників протесту;
• тематика вимог протесту.
Можна запроваджувати й інші критерії. Наприклад, аналізувати лише ті акції, під час яких було завдано шкоди здоров'ю людей або майну[6].
Отже, підсумуємо матеріал перших трьох підрозділів.
• Ще на початкових етапах планування дослідження потрібно визначити, хто або що е його генеральною сукупністю.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?» автора Богдан О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Загальна (генеральна) сукупність – те, без чого неможливо почати формування вибірки“ на сторінці 1. Приємного читання.
