Гендерна (не)рівність в Україні: міжнародні експертні оцінки

Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?

Наскільки зараз наше суспільство близьке до або далеке від ситуації гендерної рівності? Погляньмо на оцінки, сформовані спільною командою експертів Світового економічного форуму, Гарвардського університету та Каліфорнійського університету в Берклі: станом на 2014 рік за гендерною рівністю Україна посідає 56-те місце зі 142 країн, включених до аналізу[1]. Варто акцентувати, що 2013-го Україна перебувала на дещо нижчій сходинці цього рейтингу, а саме посідала 64-те місце зі 136[2].

Від лідера рейтингу (Ісландії) Україна відстає на 15 балів та випереджає країну на останній сходинці рейтингу (Ємен) на 19 балів, якщо вважати, що можливі значення індексу гендерної рівності – від 0 до 100. Трійка країн-лідерок і трійка країн на найнижчих сходинках рейтингу у 2014-му залишаються такими самими, як і 2013 року: за Ісландією слідують Фінляндія та Норвегія, а Чад і Пакистан завершують рейтинг перед Єменом[3].

У цьому дослідженні оцінюють чотири виміри: економіку, політику, освіту, здоров'я. Найпроблемніший показник для нашого суспільства – політика, оскільки в Україні поки що вкрай мало жінок на найвищих владних позиціях. Мало настільки, що за цим виміром наша країна має наразі індекс, що є навіть нижчим, ніж середній показник для 142 країн[4]. Методика побудови індексу гендерної (не)рівності в політиці включає співвідношення чоловіків і жінок у парламенті й уряді, а також співвідношення того, скільки з останніх 50 років країна була очолювана жінкою або чоловіком. Якраз у владній царині українські жінки поки що представлені вкрай слабко, хоча дані 2014 року є дещо ближчими до ситуації гендерної рівності, ніж показники 2013-го, що й уможливило просування нашого суспільства з 64-го на 56-те рейтингове місце.

Західні країни поки що примітно випереджають Україну в цьому рейтингу, але й для них виклики подолання гендерної нерівності залишаються дуже актуальними, адже навіть його лідерка – Ісландія – не набирає максимально можливого бала: за даними 2014 року, показник для цієї країни – на рівні 86% значення, що відповідає ситуації повної гендерної рівності. В Україні шлях до гендерної рівності має шанси бути швидшим і легшим, ніжу західних суспільствах, адже ми можемо скористатися їхнім досвідом і вже маємо низку прикладів, коли жінки займають впливові політичні й економічні позиції в різних країнах світу, хоча ще півстоліття тому навіть у західних суспільствах посади президента та прем'єр-міністра асоціювалися лише з людьми чоловічої статі.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?» автора Богдан О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гендерна (не)рівність в Україні: міжнародні експертні оцінки“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Замість передмови: соціологія та соціальні дослідження у відкритому суспільстві

  • Про соціологію та соціальні дослідження

  • Про соціальні та бізнесові проекти

  • Розділ 2. ПЛАНУЄМО ДОСЛІДНИЦЬКИЙ КОМПОНЕНТ ПРОЕКТУ: ПЕРШІ КРОКИ

  • Як переконати грантодавця в доцільності дослідницького компонента?

  • міфів про співпрацю із соціологами. А як же насправді?

  • Як конкретизувати мету дослідження? І навіщо це робити?

  • Розділ 3. ЯК З'ЯСУВАТИ ТЕ, ЩО НАМ ПОТРІБНО ЗНАТИ?

  • Яка дослідницька стратегія нам потрібна – кількісна чи якісна?

  • Що робить методи дослідження якісними або кількісними?

  • Який саме метод обрати?

  • Оцінюєте якість консультацій? Оберіть експеримент!

  • Розділ 4. ВИБІРКА: ТАКА ЗАГАДКОВА Й ТАКА ВАЖЛИВА

  • Репрезентативні та нерепрезентативні вибірки

  • Загальна (генеральна) сукупність – те, без чого неможливо почати формування вибірки

  • Кому й навіщо потрібна нерепрезентативна вибірка?

  • Як визначити розмір (обсяг) нерепрезентативної вибірки?

  • Загадкові похибки й імовірності репрезентативної вибірки

  • Приклад формування репрезентативної вибірки

  • міфів про вибірку й опитування громадської думки. І як воно є насправді?

  • Чому соціологи не готують довідник "типових вибірок" для областей та обласних центрів?

  • Розділ 5. ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ: ЧИМ ВОНА ВАЖЛИВА ДЛЯ МЕНЕ ТА МОГО ПРОЕКТУ?

  • Патріархатні погляди та практики

  • міфи про гендерну рівність і фемінізм

  • Гендерна коректність і гендерна чутливість на противагу сексизму

  • Чому це важливо для мого проекту?

  • Гендерна (не)рівність в Україні: міжнародні експертні оцінки
  • Розділ 6. ЯК ПОСТАВИТИ ЗАПИТАННЯ ТА ВМОВИТИ ДАТИ ЩИРІ ВІДПОВІДІ?

  • Як умовити бути щирими та не боятися запису інтерв'ю на диктофон?

  • Як уникнути типових помилок глибинного інтерв'ювання?

  • Скільки інтерв'ю запланувати?

  • Плануємо фокус-групи: скільки учасників, скільки груп та яка тривалість обговорення?

  • У чому складність формулювання запитань анкети?

  • Як уникнути типових помилок при формулюванні запитань анкети?

  • Приклад 3. Викладачі університетів

  • Як і навіщо досвідчені фахівці тестують анкети?

  • Розділ 7. БУДЬМО КОМПЕТЕНТНИМИ ЗАМОВНИКАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ!

  • Із чого складається кошторис дослідження?

  • Де та як знайти фахівців із соціальних досліджень?

  • З ким співпрацювати – дослідницьким центром чи окремим фахівцем?

  • "Ми хотіли б довідатися, який відсоток населення України знає про..." – вам потрібен омнібус!

  • Скільки й чому коштують глибинні інтерв'ю? Що зменшує їхню вартість?

  • Скільки й чому коштують фокус-групи? Що зменшує їхню вартість?

  • Деякі труднощі у співпраці з фаховими дослідниками – як їх вирішити?

  • Розділ 8. ПРЕДСТАВЛЯЄМО ДОСЛІДНИЦЬКИЙ КОМПОНЕНТ У ПРОЕКТНІЙ ЗАЯВЦІ

  • Наскільки докладно представляти дослідницький компонент заявки?

  • типових помилок представлення дослідницького компонента в проектній заявці

  • Пам'ятка про фахове представлення дослідницького компонента в проектній заявці

  • Післямова