Який саме метод обрати?

Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?

Кожна дослідницька ситуація є по-своєму унікальною, і рішення щодо методу потрібно приймати, виходячи з мети дослідження та ресурсів, які можна використати для планування й проведення дослідження. Однак окрім унікальності в найрізноманітніших дослідницьких ситуаціях є дещо типове й подібне. Тому можна дати кілька простих порад щодо вибору методу дослідження залежно від специфіки його мети. У цих порадах відображені типові ситуації, у яких необхідно обрати метод дослідження в соціальних проектах.

1. Якщо мета дослідження полягає у виявленні різноманіття думок або досвіду людей, імовірно, потрібні фокус-групи або напівструктуровані глибинні інтерв'ю.

Як обрати між груповими інтерв'ю (фокус-групами) та індивідуальними? Завдяки індивідуальним інтерв'ю можна зібрати глибшу інформацію з дуже простої причини: більше часу припадає на спілкування з кожним респондентом. Однак в індивідуальних інтерв'ю ми не можемо побачити взаємодію людей із різними поглядами.

Обирайте фокус-групу, якщо:

• важливо знати спонтанну реакцію респондентів на думки одне одного;

• потрібно швидко виявити розмаїття думок і досвіду, при цьому глибина їх розуміння не є важливою, а зібрати респондентів одночасно в одному місці видається можливим;

• тематика не є настільки чутливою для респондентів, щоб присутність інших учасників дослідження спонукала замовчувати свій досвід[1].

Обирайте індивідуальні інтерв'ю, якщо:

• важливе не лише виявлення різноманіття, а й докладне, глибоке розуміння думок респондентів із певного питання та їхнього відповідного досвіду;

• тематика настільки чутлива для респондентів, що щира розмова є імовірнішою наодинці з інтерв'юером, а не в групі;

• розуміння спонтанної реакції на альтернативні думки й досвід не є одним із ключових завдань цього дослідження;

• необхідних для дослідження респондентів малоймовірно зібрати одночасно в одному місці й реальніше домовитися про індивідуальні інтерв'ю.

• 2. Якщо мета дослідження спрямована на визначення того, яка частка певної категорії людей має певну думку або певний досвід, потрібне репрезентативне або суцільне опитування[2].

У такому опитуванні більшість запитань (імовірно, всі або майже всі) будуть саме у форматі множинного вибору, а не відкритими, тобто респонденти обиратимуть один із варіантів відповідей, а не даватимуть вільну відповідь. У наступному розділі "Вибірка: така загадкова й така важлива" докладно пояснено відмінність між репрезентативними й нерепрезентативними опитуваннями. Однак, дещо забігаючи наперед, одразу зауважимо такі два принципово важливі аспекти репрезентативних опитувань.

• Лише результати репрезентативного опитування (і жодного іншого) можна поширювати на більшу кількість людей, ніж опитали. Наприклад, ми провели репрезентативне опитування 500 дорослих мешканців міста щодо питання X і на основі цих даних можемо визначити думку всіх дорослих мешканців міста з досліджуваного питання.

Репрезентативність опитування забезпечує не лише кількість опитаних людей, а й методика відбору людей для опитування: можна опитати і 500 містян, і 1000, і 2000, але при цьому опитування буде нерепрезентативним, якщо не застосовано коректної методики відбору респондентів. Натомість можна опитати 200 й забезпечити репрезентативність[3].

3. Якщо мета дослідження передбачає виявлення інформації, що міститься в документах (підручниках, повідомленнях у ЗМІ тощо), то потрібен контент-аналіз.

Питання в тому, який саме контент-аналіз: якісний, кількісний чи їх поєднання? Відповідь залежатиме від мети дослідження. Причому існує різноманіття методик контент-аналізу як якісного, так і кількісного форматів.

4. Якщо дослідження спрямоване на вивчення явища, яке можна побачити на власні очі або почути на власні вуха, то станьте його очевидцями, а не розпитуйте очевидців. Інакше кажучи, якщо інформацію можна отримати завдяки спостереженню або експерименту, то варто спостерігати й експериментувати, а не проводити індивідуальні або групові інтерв'ю.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?» автора Богдан О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Який саме метод обрати?“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Замість передмови: соціологія та соціальні дослідження у відкритому суспільстві

  • Про соціологію та соціальні дослідження

  • Про соціальні та бізнесові проекти

  • Розділ 2. ПЛАНУЄМО ДОСЛІДНИЦЬКИЙ КОМПОНЕНТ ПРОЕКТУ: ПЕРШІ КРОКИ

  • Як переконати грантодавця в доцільності дослідницького компонента?

  • міфів про співпрацю із соціологами. А як же насправді?

  • Як конкретизувати мету дослідження? І навіщо це робити?

  • Розділ 3. ЯК З'ЯСУВАТИ ТЕ, ЩО НАМ ПОТРІБНО ЗНАТИ?

  • Яка дослідницька стратегія нам потрібна – кількісна чи якісна?

  • Що робить методи дослідження якісними або кількісними?

  • Який саме метод обрати?
  • Оцінюєте якість консультацій? Оберіть експеримент!

  • Розділ 4. ВИБІРКА: ТАКА ЗАГАДКОВА Й ТАКА ВАЖЛИВА

  • Репрезентативні та нерепрезентативні вибірки

  • Загальна (генеральна) сукупність – те, без чого неможливо почати формування вибірки

  • Кому й навіщо потрібна нерепрезентативна вибірка?

  • Як визначити розмір (обсяг) нерепрезентативної вибірки?

  • Загадкові похибки й імовірності репрезентативної вибірки

  • Приклад формування репрезентативної вибірки

  • міфів про вибірку й опитування громадської думки. І як воно є насправді?

  • Чому соціологи не готують довідник "типових вибірок" для областей та обласних центрів?

  • Розділ 5. ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ: ЧИМ ВОНА ВАЖЛИВА ДЛЯ МЕНЕ ТА МОГО ПРОЕКТУ?

  • Патріархатні погляди та практики

  • міфи про гендерну рівність і фемінізм

  • Гендерна коректність і гендерна чутливість на противагу сексизму

  • Чому це важливо для мого проекту?

  • Гендерна (не)рівність в Україні: міжнародні експертні оцінки

  • Розділ 6. ЯК ПОСТАВИТИ ЗАПИТАННЯ ТА ВМОВИТИ ДАТИ ЩИРІ ВІДПОВІДІ?

  • Як умовити бути щирими та не боятися запису інтерв'ю на диктофон?

  • Як уникнути типових помилок глибинного інтерв'ювання?

  • Скільки інтерв'ю запланувати?

  • Плануємо фокус-групи: скільки учасників, скільки груп та яка тривалість обговорення?

  • У чому складність формулювання запитань анкети?

  • Як уникнути типових помилок при формулюванні запитань анкети?

  • Приклад 3. Викладачі університетів

  • Як і навіщо досвідчені фахівці тестують анкети?

  • Розділ 7. БУДЬМО КОМПЕТЕНТНИМИ ЗАМОВНИКАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ!

  • Із чого складається кошторис дослідження?

  • Де та як знайти фахівців із соціальних досліджень?

  • З ким співпрацювати – дослідницьким центром чи окремим фахівцем?

  • "Ми хотіли б довідатися, який відсоток населення України знає про..." – вам потрібен омнібус!

  • Скільки й чому коштують глибинні інтерв'ю? Що зменшує їхню вартість?

  • Скільки й чому коштують фокус-групи? Що зменшує їхню вартість?

  • Деякі труднощі у співпраці з фаховими дослідниками – як їх вирішити?

  • Розділ 8. ПРЕДСТАВЛЯЄМО ДОСЛІДНИЦЬКИЙ КОМПОНЕНТ У ПРОЕКТНІЙ ЗАЯВЦІ

  • Наскільки докладно представляти дослідницький компонент заявки?

  • типових помилок представлення дослідницького компонента в проектній заявці

  • Пам'ятка про фахове представлення дослідницького компонента в проектній заявці

  • Післямова