типових помилок представлення дослідницького компонента в проектній заявці

Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?

[1]

Помилка 1. Ключова і, на жаль, поширена помилка – залучення фахівця із соціальних досліджень лише після отримання гранту, а не на етапі підготовки заявки на виконання соціального проекту. З одного боку, це підвищує імовірність хибно спланованого дизайну дослідження, з іншого – послаблює заявку. Якщо грантодавець регулярно підтримує проекти з дослідницькими компонентами, то вельми ймовірно, що серед оцінювачів проектних заявок є фахові дослідники (хоча б одна така людина). Для них фахово прописаний текст про заплановане дослідження настільки ж виразно відрізняється від аматорського, як для музиканта фаховий спів від любительського.

Помилка 2. Ненадання достатньо переконливих пояснень, що отримана завдяки дослідженню інформація буде новою порівняно з тим, що вже й так відомо. Наприклад, громадська організація пропонує провести опитування населення певних міст щодо проблем житлово-комунального господарства, однак із заявки не зрозуміло, чи справді бракує такої інформації. Інакше кажучи, що нового заявники сподіваються довідатися завдяки запропонованому дослідженню. Ще один приклад: організація планує провести опитування щодо волонтерства попри те, що інша громадська організація нещодавно опублікувала результати дослідження волонтерства в Україні. Знову-таки без належних пояснень не зрозуміло, що нового заявники сподіваються довідатися завдяки опитуванню.

Помилка 3. Ненадання достатньо переконливих пояснень щодо практичного значення дослідження. Трапляється так, що чітко розкрито, чим запропоноване дослідження відрізняється від попередніх, але залишається малозрозумілим практичне значення: хто, як і для чого зможе використовувати його результати. У світі є низка фондів, орієнтованих на підтримку саме дослідницької роботи, практичне значення якої радше потенційне, ніж очевидне в короткостроковому періоді. На превеликий жаль, в Україні жодного такого фонду для підтримки соціальних досліджень досі не існує. У нашій країні донорські організації орієнтовані поки що на роботу з прикладними, а не дослідницькими проектами, тому для підтримки заявки вкрай важливо включити чіткі відповіді на такі два питання.

• 1. Хто й для чого застосовуватиме результати дослідження?

• 2. Які заходи заплановані для того, щоб результати дослідження помітили й застосували ті, кому вони можуть бути потенційно корисними?

Помилка 4. Стратегія та методи дослідження не відповідають його меті. Інакше кажучи, у запропонований спосіб неможливо отримати ту інформацію, з'ясування якої задеклароване в меті дослідження.

Помилка 5. Недостатньо деталізовано обсяги дослідницької роботи, що унеможливлює оцінку адекватності кошторису.

Помилка 6. Описова частина проекту містить більше дослідницької роботи, ніж задекларовано в кошторисі, і при цьому жодним чином не пояснено, завдяки яким ресурсам вдасться здійснити те, на що не запитують фінансування. Це не помилка в тому разі, якщо грантодавець сповідує підхід: "Аби не було завищеного кошторису, а якщо там чогось немає, то це неважливо". Однак деякі донори ставляться інакше: "Якщо чогось бракує в кошторисі, чи не означає це, що опис дослідження був неуважно скопійований із якогось іншого проекту? Чи можна всерйоз вважати описову частину такою, що справді буде ретельно реалізована?".

Помилка 7. Інформації про дослідження недостатньо, щоб оцінити адекватність запитуваного фінансування. Хоч який метод збору даних було обрано: репрезентативне опитування, нерепрезентативне, глибинні інтерв'ю, фокус-групи, контент-аналіз тощо, грантовій комісії потрібно зрозуміти обсяг запропонованих робіт, щоб визначитися, чи підтримувати дослідницький компонент саме такою сумою, яку було запитано. Якщо ж про обсяг робіт доводиться лише здогадуватися, суттєво зростає імовірність відхилення відповідного компонента або й усієї заявки.

Подеколи замість того, щоб відхиляти заявку через недостатню деталізацію обсягів робіт, до заявників звертаються з проханнями надати всі необхідні уточнення. Однак далеко не завжди процедура розгляду грантових заявок передбачає надання додаткових запитів організаціям-заявникам. Понад те, навіть якщо така можливість є, цим механізмом можуть не скористатися, якщо є інша проектна пропозиція з належною деталізацією: просто оберуть ту, виклад якої залишає менше сумнівів і запитань.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?» автора Богдан О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „типових помилок представлення дослідницького компонента в проектній заявці“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Замість передмови: соціологія та соціальні дослідження у відкритому суспільстві

  • Про соціологію та соціальні дослідження

  • Про соціальні та бізнесові проекти

  • Розділ 2. ПЛАНУЄМО ДОСЛІДНИЦЬКИЙ КОМПОНЕНТ ПРОЕКТУ: ПЕРШІ КРОКИ

  • Як переконати грантодавця в доцільності дослідницького компонента?

  • міфів про співпрацю із соціологами. А як же насправді?

  • Як конкретизувати мету дослідження? І навіщо це робити?

  • Розділ 3. ЯК З'ЯСУВАТИ ТЕ, ЩО НАМ ПОТРІБНО ЗНАТИ?

  • Яка дослідницька стратегія нам потрібна – кількісна чи якісна?

  • Що робить методи дослідження якісними або кількісними?

  • Який саме метод обрати?

  • Оцінюєте якість консультацій? Оберіть експеримент!

  • Розділ 4. ВИБІРКА: ТАКА ЗАГАДКОВА Й ТАКА ВАЖЛИВА

  • Репрезентативні та нерепрезентативні вибірки

  • Загальна (генеральна) сукупність – те, без чого неможливо почати формування вибірки

  • Кому й навіщо потрібна нерепрезентативна вибірка?

  • Як визначити розмір (обсяг) нерепрезентативної вибірки?

  • Загадкові похибки й імовірності репрезентативної вибірки

  • Приклад формування репрезентативної вибірки

  • міфів про вибірку й опитування громадської думки. І як воно є насправді?

  • Чому соціологи не готують довідник "типових вибірок" для областей та обласних центрів?

  • Розділ 5. ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ: ЧИМ ВОНА ВАЖЛИВА ДЛЯ МЕНЕ ТА МОГО ПРОЕКТУ?

  • Патріархатні погляди та практики

  • міфи про гендерну рівність і фемінізм

  • Гендерна коректність і гендерна чутливість на противагу сексизму

  • Чому це важливо для мого проекту?

  • Гендерна (не)рівність в Україні: міжнародні експертні оцінки

  • Розділ 6. ЯК ПОСТАВИТИ ЗАПИТАННЯ ТА ВМОВИТИ ДАТИ ЩИРІ ВІДПОВІДІ?

  • Як умовити бути щирими та не боятися запису інтерв'ю на диктофон?

  • Як уникнути типових помилок глибинного інтерв'ювання?

  • Скільки інтерв'ю запланувати?

  • Плануємо фокус-групи: скільки учасників, скільки груп та яка тривалість обговорення?

  • У чому складність формулювання запитань анкети?

  • Як уникнути типових помилок при формулюванні запитань анкети?

  • Приклад 3. Викладачі університетів

  • Як і навіщо досвідчені фахівці тестують анкети?

  • Розділ 7. БУДЬМО КОМПЕТЕНТНИМИ ЗАМОВНИКАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ!

  • Із чого складається кошторис дослідження?

  • Де та як знайти фахівців із соціальних досліджень?

  • З ким співпрацювати – дослідницьким центром чи окремим фахівцем?

  • "Ми хотіли б довідатися, який відсоток населення України знає про..." – вам потрібен омнібус!

  • Скільки й чому коштують глибинні інтерв'ю? Що зменшує їхню вартість?

  • Скільки й чому коштують фокус-групи? Що зменшує їхню вартість?

  • Деякі труднощі у співпраці з фаховими дослідниками – як їх вирішити?

  • Розділ 8. ПРЕДСТАВЛЯЄМО ДОСЛІДНИЦЬКИЙ КОМПОНЕНТ У ПРОЕКТНІЙ ЗАЯВЦІ

  • Наскільки докладно представляти дослідницький компонент заявки?

  • типових помилок представлення дослідницького компонента в проектній заявці
  • Пам'ятка про фахове представлення дослідницького компонента в проектній заявці

  • Післямова