Розділ 2. ПЛАНУЄМО ДОСЛІДНИЦЬКИЙ КОМПОНЕНТ ПРОЕКТУ: ПЕРШІ КРОКИ

Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?

Питання, на які допоможе відповісти цей розділ

У яких випадках доцільно включати дослідницький компонент до соціального проекту, а в яких ні? Якою є загальна логіка обгрунтування необхідності дослідницького компонента в заявці на виконання соціального проекту? Як і навіщо конкретизують мету дослідження? Чи залучати фахівця із соціальних досліджень для планування й реалізації дослідницького компонента проекту, чи здійснювати дослідження самостійно? Навіщо замовникові соціальних досліджень знати про методи соціальних досліджень? Якою є оптимальна участь замовника в плануванні дослідження? Як можна ефективно розподілити функції між фахівцем із соціальних досліджень і громадською організацією, якщо замовлення всіх складових дослідження з певних причин є неможливим або недоцільним?

Ключові поняття цього розділу: тематика дослідження, тема дослідження, мета дослідження, практична мета дослідження.

Якими мають бути наші перші кроки при плануванні дослідницького компонента соціального проекту? З чого доречно почати?

Крок 1. "Досліджувати чи не досліджувати?" По-перше, необхідно визначитися, чи потрібне дослідження, адже воно потрібне "не завжди й не скрізь".

Крок 2. "Досліджувати самим чи залучати фахівців із соціальних досліджень?" Приймаємо рішення, чи можливо й доцільно для планування та реалізації дослідницького компонента залучити фахівців із соціальних досліджень (соціологів).

Крок 3. "Що саме досліджувати?" Нерідко хочеться дізнатися "все й одразу" з теми проекту, але це неможливо. Потрібно максимально конкретно визначити мету та основні питання дослідження, адже без цього подальше планування неможливе. Багатьом людям легше конкретизувати мету та основні питання дослідження не самотужки, а в діалозі з фахівцем із соціальних досліджень.

Однак, маючи належний досвід, можна робити і навпаки: спершу конкретизувати мету, а потім уже приймати рішення, чи залучати до проекту соціологів. У деяких випадках спілкування із соціологами може навіть спонукати повернутися до кроку 1 (наприклад, дослідник підкаже, що аналогічне дослідження вже провели або що воно потребуватиме значних часових або фінансових ресурсів, а отже, варто поміркувати над його альтернативами).

У цьому розділі спробуємо розібратися, як правильно зробити перші кроки, щоб закласти надійний фундамент для успішного дослідницького компонента соціального проекту.

Чи потрібне нам дослідження?

Дослідницький компонент потрібен не в кожному соціальному проекті. Типовою помилкою є включення дослідження до проектної заявки, коли насправді в ньому немає потреби. Дещо рідше трапляється ситуація, коли, навпаки, без дослідницького компонента неможливо реалізувати мету проекту, але дослідження не передбачене.

Отже, як визначити, чи потрібне дослідження в певному соціальному проекті. Щоб прийняти адекватне рішення, потрібно відповісти на декілька запитань.

1. Якою є мета соціального проекту? Чи бракує нам інформації з тих чи інших соціальних питань для її досягнення? Якої саме інформації бракує?

Якщо вся необхідна інформація в нас уже є, то дослідження не потрібне. Якщо її бракує, постає ще кілька запитань.

2. Чи можна знайти цю інформацію серед уже проведених досліджень (нами або іншими людьми, організаціями)?

Наприклад, якщо громадська організація спеціалізується з контролю за якістю житлово-комунальних послуг та лобіювання змін у житлово-комунальних питаннях певного району міста, то зазвичай видається необґрунтованою її пропозиція опитати мешканців району, щоб з'ясувати, з якими житлово-комунальними проблемами ті стикаються. Різноманіття житлово-комунальних проблем відоме доволі широко, а отже, тим паче про них має знати профільна організація. Тож у грантової комісії, яка розглядає такий проект, цілком закономірно постануть неабиякі сумніви щодо проекту: "Навіщо проводити таке опитування? Опитування заради опитування? І чи заявники справді розбираються в тих питаннях, з якими планують працювати?".

Протилежний приклад, коли опитування з такої тематики могло б бути доречним. Виникла розбіжність у позиціях житлово-експлуатаційної організації (ЖЕО), яка обслуговує значну кількість будинків, і громадською організацією (ГО). ГО наполягає на змінах у роботі ЖЕО, а та, своєю чергою, стверджує, що мешканці відповідних будинків здебільшого задоволені її послугами й громадська організація подає викривлену інформацію та ігнорує позитивні аспекти роботи ЖЕО. Щоб з'ясувати, хто має рацію, замовляють невеличке опитування, репрезентативне для мешканців будинків, які обслуговує згадана ЖЕО. Опитування покаже, якою мірою задоволені мешканці тими чи іншими житлово-комунальними послугами. Відповідно його результати або можуть стати додатковим аргументом під час лобіювання змін у роботі ЖЕО, або покажуть, що ГО справді мала неточне уявлення про загальну ситуацію в районі (наприклад, помилково переносила свою оцінку проблемної ситуації на одній вулиці на всю територію, яку обслуговує ЖЕО).

Однак при цьому важливо зважити на ще один фактор – доступність ресурсів для реалізації дослідження. Ретельні дослідження з надійними результатами нерідко забирають багато часу й зусиль, потребують значних фінансових ресурсів. Отже, вже на початковому етапі планування перед нами постає ще одне наріжне питання.

3. Яку максимальну суму ми могли б витратити на дослідження? Чи цієї суми достатньо, щоб провести потрібне нам дослідження на належному фаховому рівні?

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?» автора Богдан О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. ПЛАНУЄМО ДОСЛІДНИЦЬКИЙ КОМПОНЕНТ ПРОЕКТУ: ПЕРШІ КРОКИ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Замість передмови: соціологія та соціальні дослідження у відкритому суспільстві

  • Про соціологію та соціальні дослідження

  • Про соціальні та бізнесові проекти

  • Розділ 2. ПЛАНУЄМО ДОСЛІДНИЦЬКИЙ КОМПОНЕНТ ПРОЕКТУ: ПЕРШІ КРОКИ
  • Як переконати грантодавця в доцільності дослідницького компонента?

  • міфів про співпрацю із соціологами. А як же насправді?

  • Як конкретизувати мету дослідження? І навіщо це робити?

  • Розділ 3. ЯК З'ЯСУВАТИ ТЕ, ЩО НАМ ПОТРІБНО ЗНАТИ?

  • Яка дослідницька стратегія нам потрібна – кількісна чи якісна?

  • Що робить методи дослідження якісними або кількісними?

  • Який саме метод обрати?

  • Оцінюєте якість консультацій? Оберіть експеримент!

  • Розділ 4. ВИБІРКА: ТАКА ЗАГАДКОВА Й ТАКА ВАЖЛИВА

  • Репрезентативні та нерепрезентативні вибірки

  • Загальна (генеральна) сукупність – те, без чого неможливо почати формування вибірки

  • Кому й навіщо потрібна нерепрезентативна вибірка?

  • Як визначити розмір (обсяг) нерепрезентативної вибірки?

  • Загадкові похибки й імовірності репрезентативної вибірки

  • Приклад формування репрезентативної вибірки

  • міфів про вибірку й опитування громадської думки. І як воно є насправді?

  • Чому соціологи не готують довідник "типових вибірок" для областей та обласних центрів?

  • Розділ 5. ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ: ЧИМ ВОНА ВАЖЛИВА ДЛЯ МЕНЕ ТА МОГО ПРОЕКТУ?

  • Патріархатні погляди та практики

  • міфи про гендерну рівність і фемінізм

  • Гендерна коректність і гендерна чутливість на противагу сексизму

  • Чому це важливо для мого проекту?

  • Гендерна (не)рівність в Україні: міжнародні експертні оцінки

  • Розділ 6. ЯК ПОСТАВИТИ ЗАПИТАННЯ ТА ВМОВИТИ ДАТИ ЩИРІ ВІДПОВІДІ?

  • Як умовити бути щирими та не боятися запису інтерв'ю на диктофон?

  • Як уникнути типових помилок глибинного інтерв'ювання?

  • Скільки інтерв'ю запланувати?

  • Плануємо фокус-групи: скільки учасників, скільки груп та яка тривалість обговорення?

  • У чому складність формулювання запитань анкети?

  • Як уникнути типових помилок при формулюванні запитань анкети?

  • Приклад 3. Викладачі університетів

  • Як і навіщо досвідчені фахівці тестують анкети?

  • Розділ 7. БУДЬМО КОМПЕТЕНТНИМИ ЗАМОВНИКАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ!

  • Із чого складається кошторис дослідження?

  • Де та як знайти фахівців із соціальних досліджень?

  • З ким співпрацювати – дослідницьким центром чи окремим фахівцем?

  • "Ми хотіли б довідатися, який відсоток населення України знає про..." – вам потрібен омнібус!

  • Скільки й чому коштують глибинні інтерв'ю? Що зменшує їхню вартість?

  • Скільки й чому коштують фокус-групи? Що зменшує їхню вартість?

  • Деякі труднощі у співпраці з фаховими дослідниками – як їх вирішити?

  • Розділ 8. ПРЕДСТАВЛЯЄМО ДОСЛІДНИЦЬКИЙ КОМПОНЕНТ У ПРОЕКТНІЙ ЗАЯВЦІ

  • Наскільки докладно представляти дослідницький компонент заявки?

  • типових помилок представлення дослідницького компонента в проектній заявці

  • Пам'ятка про фахове представлення дослідницького компонента в проектній заявці

  • Післямова