Де та як знайти фахівців із соціальних досліджень?

Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?

Якщо ви ніколи раніше не пробували знайти фахівців із соціальних досліджень, то у вас, напевне, виникне запитання: де та як їх шукати? Наскільки це просто чи складно?

Ті, хто фахово займаються соціальними дослідженнями, зазвичай працюють або в дослідницьких центрах, або в університетах, поєднуючи викладацьку роботу з практичною. Розгляньмо, як шукати соціальних дослідників в університетах і як віднайти дослідницькі центри.

Оскільки в Україні поки що збиранням й опрацюванням соціальних даних займаються значною мірою соціологи[1], їх доволі легко знайти через кафедри соціології. Однак такі фахівці можуть працювати й на інших кафедрах, пов'язаних із соціальними дослідженнями та соціальними технологіями, зокрема політології, психології, соціальної роботи, зв'язків із громадськістю.

Варто наголосити, що далеко не кожна людина, яка викладає на кафедрі соціології, займається прикладними соціальними дослідженнями – тими дослідженнями, що мають безпосереднє практичне значення й відповідно потрібні в соціальних проектах. Чимало викладачів можуть бути ерудовані в теорії та результатах досліджень певної тематики, але при цьому не мати досвіду збору й аналізу соціальних даних. Тож якщо ви вирішили пошукати фахівця на певній університетській кафедрі, варто розуміти, що підійде далеко не кожен її працівник.

Як знайти дослідницькі центри? З одного боку, їх можуть підказати на тих самих кафедрах. Навіть якщо кафедра не має асоційованого з нею дослідницького центру, зазвичай бодай хтось на ній знатиме такі центри. З іншого боку, є і значно легший шлях – мережа Інтернет, завдяки якій пошук будь-якої інформації стає дедалі простішим, і дослідницькі центри не виняток.

Спробуйте набрати в пошуковику "соціологічні центри" або "центри соціологічних досліджень" – й одразу побачите посилання як на окремі дослідницькі центри, так і на їх переліки. Запит "центри соціальних досліджень" також є корисним, але поки що менш ефективним шляхом пошуку[2], оскільки в Україні склалася традиція називати всі соціальні дослідження соціологічними, хоча це не є коректним, як було пояснено в першому розділі. На сьогодні все ще вельми безперспективно намагатися шукати фахівців із соціальних досліджень через запит "центри суспільствознавчих досліджень", попри те що така термінологія була б цілком коректною.

Якщо вам потрібен дослідницький центр, який здійснює фахові репрезентативні опитування, то вибір суттєво звужується порівняно з іншими типами досліджень. Таких центрів в Україні небагато, і їхні головні офіси здебільшого в Києві, хоча мережа інтерв'юерів присутня в усіх областях, що дає змогу регулярно проводити всеукраїнські репрезентативні опитування та приймати замовлення щодо місцевих опитувань у будь-якому регіоні нашої країни. Деякі з таких центрів широковідомі завдяки тому, що регулярно розповсюджують прес-релізи та проводять прес-конференції за результатами репрезентативних опитувань громадської думки. Деякі з них також проводять екзит-поли під час виборів, завдяки чому не лише потрапляють у центр загальнонаціональної уваги, а й підтверджують точність своєї роботи: результати екзит-полів різних центрів, які працюють незалежно один від одного, зазвичай різняться між собою лише в межах допустимої похибки.

Було кілька спроб створити рейтингові переліки дослідницьких агенцій, що регулярно проводять репрезентативні опитування загальнонаціонального масштабу[3]. На жаль, у жодному з них не наводили інформації про те, які з центрів мають власну мережу інтерв'юерів із тим чи іншим покриттям, а які на етапі інтерв'ювання замовляють субпідряд партнерському дослідницькому центру, що має власну мережу (такий субпідряд є доволі поширеною практикою).

Загалом нині в Україні лише близько десятка дослідницьких центрів мають власну всеукраїнську мережу інтерв'юерів. Це зовсім не дивно, адже для того, щоб на постійній основі підтримувати роботу такої мережі, потрібно проводити опитування щомісяця (бажано по кілька разів на місяць), а замовлення репрезентативних опитувань в Україні досі не настільки численні, щоб стимулювати суттєве зростання потужності наявних центрів, не кажучи вже про появу нових.

На що звернути увагу при виборі дослідницької агенції для проведення репрезентативного опитування? Щоб збільшити шанси на вдалий вибір, візьміть до уваги такі аспекти.

• 1. Як давно організація проводить репрезентативні опитування? Як давно цим займаються її керівники? Якщо і керівники, і сама організація є новачками в цій царині, то варто проявити пильність. Адже в найгіршому разі це навіть може бути компанія-одноденка, яка "намалює" результати, не виходячи з кабінету.

• 2. Чи має організація власний сайт? У сучасних умовах доволі важко уявити дослідницький центр із прийнятною і стабільною якістю репрезентативних опитувань, який не має свого сайта.

• 3. Як часто організація оприлюднює результати проведених нею репрезентативних опитувань? Якщо дослідницький центр регулярно проводить опитування, то на його офіційному сайті можна знайти численні прес-релізи з їх результатами. Якщо дослідження відбуваються лише епізодично, то варто проявити пильність, адже постає закономірне питання: яким чином у таких умовах організації вдається підтримувати дійсно робочу, а не номінальну мережу інтерв'юерів? Деякі дослідницькі центри не мають власної мережі інтерв'юерів, і замовлене їм дослідження означає субпідряд на партнерський центр. Саме по собі це не є проблемою, але в такому разі варто розібратися, на кого саме вони перекладають відповідальність за проведення інтерв'ю в рамках репрезентативного опитування, адже в підсумку це буде одним із ключових факторів акуратності зібраних даних.

• 4. Чи має дослідницький центр членство у професійних асоціаціях? Варто наголосити, що таке членство є добровільним, а не обов'язковим, тож його відсутність не варто інтерпретувати як однозначно неприйнятну ситуацію. Однак зазвичай дослідницькі центри, які роками стабільно працюють на ринку, врешті-решт приєднуються бодай до однієї з активних професійних мереж, а нерідко й до кількох, тому на цей критерій важливо звернути увагу, хоча й не варто його абсолютизувати.

У світі високий рівень довіри до дослідницької асоціації ESOMAR[4]. Вона працює з 1948 року й має нині більше ніж 4900 членів у понад 130 країнах[5]. Оскільки в цій асоціації готові ретельно розглядати будь-які повідомлення про порушення стандартів якості досліджень серед її членів незалежно від того, хто саме подав скаргу – замовник чи конкурент, членство в ESOMAR часто є вагомим критерієм у міжнародних гендерах на проведення досліджень. Відповідно українські дослідницькі центри, які регулярно виконують замовлення західних і міжнародних організацій, входять до ESOMAR; їх перелік можна знайти на сайті асоціації. Однак це не означає, що відсутність членства в ESOMAR синонімічна низькій якості роботи центру. Річ у тім, що в асоціації доволі високі членські внески, тож членство є економічно вигідним лише в тому разі, якщо дослідницька організація готова до регулярної участі в гендерах і проведення значної кількості досліджень щороку.

Соціологічна асоціація України (САУ)[6] та Українська асоціація маркетингу (УАМ)[7] мають помірні членські внески й наводять на своїх сайтах переліки дослідницьких центрів. На момент написання цих рядків[8] на головній сторінці офіційного сайта САУ є "Звернення Правління Соціологічної асоціації України" від 12 травня 2014 року, у якому висловлено довіру 10 центрам[9]. Ширший перелік центрів наведений на сайті УАМ[10].

• 5. Чи повідомляє організація в прес-релізах про репрезентативні опитування інформацію[11], що містить відповіді на наведені нижче запитання?

• Для кого саме репрезентативним є опитування?

• Як саме було проведене опитування: при зустрічі, телефоном, поштою чи в мережі Інтернет?[12]

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?» автора Богдан О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Де та як знайти фахівців із соціальних досліджень?“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Замість передмови: соціологія та соціальні дослідження у відкритому суспільстві

  • Про соціологію та соціальні дослідження

  • Про соціальні та бізнесові проекти

  • Розділ 2. ПЛАНУЄМО ДОСЛІДНИЦЬКИЙ КОМПОНЕНТ ПРОЕКТУ: ПЕРШІ КРОКИ

  • Як переконати грантодавця в доцільності дослідницького компонента?

  • міфів про співпрацю із соціологами. А як же насправді?

  • Як конкретизувати мету дослідження? І навіщо це робити?

  • Розділ 3. ЯК З'ЯСУВАТИ ТЕ, ЩО НАМ ПОТРІБНО ЗНАТИ?

  • Яка дослідницька стратегія нам потрібна – кількісна чи якісна?

  • Що робить методи дослідження якісними або кількісними?

  • Який саме метод обрати?

  • Оцінюєте якість консультацій? Оберіть експеримент!

  • Розділ 4. ВИБІРКА: ТАКА ЗАГАДКОВА Й ТАКА ВАЖЛИВА

  • Репрезентативні та нерепрезентативні вибірки

  • Загальна (генеральна) сукупність – те, без чого неможливо почати формування вибірки

  • Кому й навіщо потрібна нерепрезентативна вибірка?

  • Як визначити розмір (обсяг) нерепрезентативної вибірки?

  • Загадкові похибки й імовірності репрезентативної вибірки

  • Приклад формування репрезентативної вибірки

  • міфів про вибірку й опитування громадської думки. І як воно є насправді?

  • Чому соціологи не готують довідник "типових вибірок" для областей та обласних центрів?

  • Розділ 5. ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ: ЧИМ ВОНА ВАЖЛИВА ДЛЯ МЕНЕ ТА МОГО ПРОЕКТУ?

  • Патріархатні погляди та практики

  • міфи про гендерну рівність і фемінізм

  • Гендерна коректність і гендерна чутливість на противагу сексизму

  • Чому це важливо для мого проекту?

  • Гендерна (не)рівність в Україні: міжнародні експертні оцінки

  • Розділ 6. ЯК ПОСТАВИТИ ЗАПИТАННЯ ТА ВМОВИТИ ДАТИ ЩИРІ ВІДПОВІДІ?

  • Як умовити бути щирими та не боятися запису інтерв'ю на диктофон?

  • Як уникнути типових помилок глибинного інтерв'ювання?

  • Скільки інтерв'ю запланувати?

  • Плануємо фокус-групи: скільки учасників, скільки груп та яка тривалість обговорення?

  • У чому складність формулювання запитань анкети?

  • Як уникнути типових помилок при формулюванні запитань анкети?

  • Приклад 3. Викладачі університетів

  • Як і навіщо досвідчені фахівці тестують анкети?

  • Розділ 7. БУДЬМО КОМПЕТЕНТНИМИ ЗАМОВНИКАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ!

  • Із чого складається кошторис дослідження?

  • Де та як знайти фахівців із соціальних досліджень?
  • З ким співпрацювати – дослідницьким центром чи окремим фахівцем?

  • "Ми хотіли б довідатися, який відсоток населення України знає про..." – вам потрібен омнібус!

  • Скільки й чому коштують глибинні інтерв'ю? Що зменшує їхню вартість?

  • Скільки й чому коштують фокус-групи? Що зменшує їхню вартість?

  • Деякі труднощі у співпраці з фаховими дослідниками – як їх вирішити?

  • Розділ 8. ПРЕДСТАВЛЯЄМО ДОСЛІДНИЦЬКИЙ КОМПОНЕНТ У ПРОЕКТНІЙ ЗАЯВЦІ

  • Наскільки докладно представляти дослідницький компонент заявки?

  • типових помилок представлення дослідницького компонента в проектній заявці

  • Пам'ятка про фахове представлення дослідницького компонента в проектній заявці

  • Післямова