Розділ 3. ЯК З'ЯСУВАТИ ТЕ, ЩО НАМ ПОТРІБНО ЗНАТИ?

Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?

ВИБІР СТРАТЕГІЇ, ДЖЕРЕЛ І МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

Питання, на які допоможе відповісти цей розділ

Хто чи що може бути джерелом інформації в соціальному дослідженні? Як отримати соціальну інформацію безпосередньо від людей та ситуацій, у яких вони задіяні? Які є види інтерв'ю та спостережень? У якому сенсі експеримент – теж спостереження? Що таке кількісна та якісна стратегії і в яких випадках потрібна кожна з них? Як і навіщо поєднувати кількісні та якісні компоненти (стратегії) дослідження? Який тип анкети підходить лише для кількісної стратегії дослідження? Як на основі мети дослідження обрати метод? У яких випадках обрати індивідуальні інтерв'ю, а в яких – групові (фокус-групу)? У чому переваги експерименту й спостереження порівняно з інтерв'юванням, зокрема анкетним опитуванням? Які обмеження й слабкі сторони має експеримент як метод оцінювання якості консультацій? Як відрізнити суб'єктивні враження від фактів і чому це важливо зробити?

Ключові поняття цього розділу: якісні й кількісні дані, стратегії та методи дослідження; кількісна та якісна, фактуальна й оціночна інформація; включене й невключене спостереження; експеримент; інтерв'ю; формалізовані й неформалізовані інтерв'ю; структуровані, напівструктуровані та неструктуровані інтерв'ю; глибинні інтерв'ю; емпатія; фокус-група, сценарій сфокусованого групового обговорення (фокус-групи); ґайд (путівник) інтерв'ю; транскрипт; інструментарій; анонімність і конфіденційність відповідей учасників дослідження; масив даних; відкриті й закриті запитання анкети.

У попередньому розділі ми докладно розглядали, як прийняти рішення, чи доречне дослідження в рамках проекту та як конкретизувати його мету, тобто максимально чітко визначити, яку саме інформацію сподіваємося отримати завдяки дослідженню. Отже, уявімо, що ми плануємо дослідницький компонент проекту й уже розібралися, що нам треба з'ясувати. Але як з'ясувати цю інформацію? З яких джерел і в який спосіб ми можемо її отримати? У цьому розділі на базовому рівні спробуємо розібратися у виборі стратегії, джерел і методів дослідження[1].

Які є джерела й методи дослідження?

Інформацію потрібно десь знайти, зібрати за певною методикою, а потім у певний спосіб проаналізувати те, що ми назбирали. Спробуймо на базовому рівні розібратися в різноманітті та логіці того, де шукати соціальну інформацію та як її збирати. Варто наголосити: у дослідницькій роботі немає догм. Натомість є логіка дослідження: кожне дослідницьке рішення має бути логічно обґрунтованим.

Є два основні типи джерел соціальної інформації:

• 1) те, що створене людьми (предмети, образи, тексти, відео- та аудіозаписи);

• 2) безпосередньо люди та ситуації, у яких вони задіяні.

Ми можемо спілкуватися з людьми або спостерігати за ними, а отже, отримувати інформацію безпосередньо від них, а не опосередковано через об'єкти, створені ними. Понад те, можемо поєднати спілкування й спостереження в одному дослідницькому проекті.

Спостерігати за людьми ми можемо, впливаючи або не впливаючи на них. Якщо не впливаємо, то таке спостереження називають невключеним спостереженням, тобто ми не включаємося у спілкування, у створення вихідних умов та розвиток ситуації, за якою спостерігаємо.

Наприклад, спостерігаємо, як відбувається обслуговування клієнтів у залі очікування Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП), і ніхто не знає, що ми не просто чекаємо на свою чергу, а намагаємося оцінити ефективність роботи з нею працівників ЦНАП та ступінь комфорту зали очікування: чи можна сісти, чи добре провітрюване приміщення, чи достатньо світла тощо. Щоб таке спостереження було вдалим, потрібно наперед чітко визначити, на що звертати увагу, аби не пропустити нічого важливого. За результатами спостереження складаємо звіт.

Ми також можемо спостерігати за людьми, впливаючи на них, тобто ставлячи експеримент або здійснюючи так зване включене спостереження. У разі експерименту ми створюємо умови ситуації, а потім спостерігаємо за її перебігом. У разі включеного спостереження ми хоча й не створювали умов ситуації, але впливаємо на її перебіг, адже є її активними учасниками та взаємодіємо з іншими залученими до неї людьми.

У деяких випадках експеримент і включене спостереження є майже синонімами. Наприклад, плануючи прийти на консультацію, щоб оцінити її якість, ви можете сказати, що проводитимете експеримент або включене спостереження. Ані перше, ані друге не буде помилкою, хоча ступінь вашого впливу на ситуацію може схиляти до того чи того терміна. Чим більше ви впливаєте на ситуацію, тим доречніше слово "експеримент". Чим менше, тим доречніший термін "включене спостереження". Якщо вам дійсно була потрібна консультація, коректніше сказати, що ви провели включене спостереження, тобто стали реальним учасником реальної ситуації, але при цьому ретельно зафіксували її деталі з дослідницькою метою. Якщо консультація насправді не була потрібна й ви діяли за чітко визначеним сценарієм, зумисне ставили провокативні запитання, то коректніше сказати, що ви провели експеримент, адже цілеспрямовано створювали умови перебігу ситуації, а не просто брали в ній участь.

Можна не лише спостерігати за людьми з дослідницькою метою, а й розпитувати їх про їхній досвід і погляди за бодай орієнтовним планом. При цьому або самим занотовувати відповіді респондентів, або просити їх написати відповіді власноруч у вигляді заповнення анкети або довільного нарису з певного питання, зокрема й широкого. Наприклад, дослідники можуть попросити всіх учасників дослідження описати (письмово) найрадісніші та найсумніші події останнього року. Зібрана в такий спосіб інформація, зокрема, допоможе в дослідженні ціннісних орієнтацій тих категорій людей, які були достатньо представлені серед учасників дослідження.

Серед переваг письмових відповідей – можливість забезпечити їхню повну анонімність: навіть дослідники не знатимуть, хто саме з учасників що саме відповів/відповіла, а отже, респонденти можуть відповідати більш щиро, ніж під час усного спілкування з інтерв'юером. Натомість, якщо відповіді записує інтерв'юер, ми можемо гарантувати лише їхню конфіденційність: ніхто, окрім дослідників, не знатиме, що саме розповіла конкретна людина.

Хоч як іронічно, досі не існує загальноприйнятого терміна на позначення ситуації, коли одна людина ставить запитання (усно або письмово) з дослідницькою метою, а інша добровільно дає на них відповіді (усно або письмово). Інколи такого широкого значення надають поняттю "опитування" або "інтерв'ю", але понині такі спроби залишаються винятками та не є усталеними[2].

Під інтерв'ю (англ, interview) зазвичай розуміють лише ті ситуації, коли людина не дає письмових відповідей самостійно, а спілкується з інтерв'юером при зустрічі, телефоном або в мережі Інтернет[3]. Опитуванням (англ, survey) зазвичай називають збирання інформації за допомогою анкети[4], яку заповнює або респондент самостійно, або інтерв'юер на основі усних відповідей респондента[5]. В українській мові термін "опитування" інколи вживають максимально широко, розуміючи під ним усе різноманіття постановок запитань та отримання відповідей із дослідницькою метою: усні й письмові запитання та відповіді із застосуванням кількісної або якісної стратегії. Таке широке значення цього терміна не є загальноприйнятим і може створювати плутанину подібно до аналогічних спроб ужити слово "інтерв'ю" в максимально широкому значенні[6].

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?» автора Богдан О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. ЯК З'ЯСУВАТИ ТЕ, ЩО НАМ ПОТРІБНО ЗНАТИ?“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Замість передмови: соціологія та соціальні дослідження у відкритому суспільстві

  • Про соціологію та соціальні дослідження

  • Про соціальні та бізнесові проекти

  • Розділ 2. ПЛАНУЄМО ДОСЛІДНИЦЬКИЙ КОМПОНЕНТ ПРОЕКТУ: ПЕРШІ КРОКИ

  • Як переконати грантодавця в доцільності дослідницького компонента?

  • міфів про співпрацю із соціологами. А як же насправді?

  • Як конкретизувати мету дослідження? І навіщо це робити?

  • Розділ 3. ЯК З'ЯСУВАТИ ТЕ, ЩО НАМ ПОТРІБНО ЗНАТИ?
  • Яка дослідницька стратегія нам потрібна – кількісна чи якісна?

  • Що робить методи дослідження якісними або кількісними?

  • Який саме метод обрати?

  • Оцінюєте якість консультацій? Оберіть експеримент!

  • Розділ 4. ВИБІРКА: ТАКА ЗАГАДКОВА Й ТАКА ВАЖЛИВА

  • Репрезентативні та нерепрезентативні вибірки

  • Загальна (генеральна) сукупність – те, без чого неможливо почати формування вибірки

  • Кому й навіщо потрібна нерепрезентативна вибірка?

  • Як визначити розмір (обсяг) нерепрезентативної вибірки?

  • Загадкові похибки й імовірності репрезентативної вибірки

  • Приклад формування репрезентативної вибірки

  • міфів про вибірку й опитування громадської думки. І як воно є насправді?

  • Чому соціологи не готують довідник "типових вибірок" для областей та обласних центрів?

  • Розділ 5. ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ: ЧИМ ВОНА ВАЖЛИВА ДЛЯ МЕНЕ ТА МОГО ПРОЕКТУ?

  • Патріархатні погляди та практики

  • міфи про гендерну рівність і фемінізм

  • Гендерна коректність і гендерна чутливість на противагу сексизму

  • Чому це важливо для мого проекту?

  • Гендерна (не)рівність в Україні: міжнародні експертні оцінки

  • Розділ 6. ЯК ПОСТАВИТИ ЗАПИТАННЯ ТА ВМОВИТИ ДАТИ ЩИРІ ВІДПОВІДІ?

  • Як умовити бути щирими та не боятися запису інтерв'ю на диктофон?

  • Як уникнути типових помилок глибинного інтерв'ювання?

  • Скільки інтерв'ю запланувати?

  • Плануємо фокус-групи: скільки учасників, скільки груп та яка тривалість обговорення?

  • У чому складність формулювання запитань анкети?

  • Як уникнути типових помилок при формулюванні запитань анкети?

  • Приклад 3. Викладачі університетів

  • Як і навіщо досвідчені фахівці тестують анкети?

  • Розділ 7. БУДЬМО КОМПЕТЕНТНИМИ ЗАМОВНИКАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ!

  • Із чого складається кошторис дослідження?

  • Де та як знайти фахівців із соціальних досліджень?

  • З ким співпрацювати – дослідницьким центром чи окремим фахівцем?

  • "Ми хотіли б довідатися, який відсоток населення України знає про..." – вам потрібен омнібус!

  • Скільки й чому коштують глибинні інтерв'ю? Що зменшує їхню вартість?

  • Скільки й чому коштують фокус-групи? Що зменшує їхню вартість?

  • Деякі труднощі у співпраці з фаховими дослідниками – як їх вирішити?

  • Розділ 8. ПРЕДСТАВЛЯЄМО ДОСЛІДНИЦЬКИЙ КОМПОНЕНТ У ПРОЕКТНІЙ ЗАЯВЦІ

  • Наскільки докладно представляти дослідницький компонент заявки?

  • типових помилок представлення дослідницького компонента в проектній заявці

  • Пам'ятка про фахове представлення дослідницького компонента в проектній заявці

  • Післямова