Як визначити розмір (обсяг) нерепрезентативної вибірки?

Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?

Продовжимо розгляд прикладу з фермерами, з яким працювали в попередньому підрозділі. Чому в ньому було запропоновано саме 7 інтерв'ю в кожній області, а не, скажімо, 3 або 10? Вибір цих чисел, з одного боку, є доволі умовним (можливі найрізноманітніші рішення), а з іншого – його не роблять зовсім навмання.

У теорії є один-єдиний критерій кількості інтерв'ю нерепрезентативних опитувань – точка насичення інформацією. Точка насичення як фактор кількості інтерв'ю означає, що в ідеалі ми маємо брати інтерв'ю доти, доки знаходимо нову інформацію. У прикладі з фермерами ми продовжували б дослідження доти, доки в розмовах із респондентами дізнавалися б про нові фермерські проблеми або про нові аспекти вже відомих проблем.

Точно вгадати наперед, після скількох інтерв'ю досягнемо точки насичення, малоймовірно: чим складнішу тему досліджуємо, тим більша кількість інтерв'ю потрібна. Але наш час не безмежний, і, плануючи проект, мусимо бодай орієнтовно визначитися з обсягом роботи та термінами її виконання. Тому на практиці критеріїв два: очікувана точка насичення та час, який можливо виділити на збір інформації.

Зазвичай 20-30 інтерв'ю дають достатньо різноманітний матеріал за умови, що:

• ми маємо конкретну, сфокусовану мету дослідження;

• відбір респондентів був спланований грамотно, а не навмання, тобто ми намагалися зробити все від нас залежне, щоб відібрати людей із різним досвідом і різними поглядами з досліджуваної теми.

У нашому прикладі мета дослідження достатньо конкретизована: ми з'ясовуємо, з якими проблемами фермери стикаються у професійній діяльності. Ми не намагаємося одночасно з'ясувати успішні стратегії започаткування фермерської справи, хобі фермерів, їхні сімейні проблеми, громадську й політичну активність тощо. Тому навряд чи нам знадобиться понад ЗО інтерв'ю.

У прикладі було зазначено 3 області та запропоновано по щонайменше 7 інтерв'ю в кожній із них (7*3 = 21),а отже, 21 – це мінімальна кількість інтерв'ю. З одного боку, навряд чи ситуація ідентична абсолютно в усіх районах, тому недоречно брати інтерв'ю лише в одному з них. З іншого – можливо, у процесі спілкування з фермерами з'ясуємо, що в області не так багато контрастів між районами, а отже важливішими є інші критерії, а не районування (приміром, тип фермерського господарства, схема збуту продукції). З таких міркувань було запропоновано мінімум 3 райони для кожної області, але якщо в процесі інтерв'ювання з'ясуємо, що початкові критерії були не зовсім вдалими, муситимемо їх переглянути. Головне – пам'ятати, що ми прагнемо якомога повніше розкрити проблеми фермерів регіону, а для цього потрібно максимально урізноманітнити (диверсифікувати) вибірку. Саме цій меті мають бути підпорядковані всі дослідницькі рішення.

Зверніть увагу: якби ми проводили репрезентативне опитування фермерів, то наша вибірка була б наперед чітко сформована за статистичними процедурами й методиками; жодні її модифікації в процесі опитування не були б можливі. У зв'язку з цим репрезентативні опитування зараховують до формалізованих методів збору даних: ми можемо й мусимо наперед чітко регламентувати всі аспекти дослідження. Натомість нерепрезентативні опитування часто потребують перегляду (ревізії) дослідницького плану в процесі дослідження (що було продемонстровано в наведеному вище прикладі), а отже, є менш формалізованими. Втім, це в жодному разі не означає, що нерепрезентативні опитування не вимагають чіткої логіки з боку дослідників: проводячи такі опитування, ми теж маємо чітко розуміти, що й навіщо робимо, як те чи інше дослідницьке рішення, модифікація початкових планів можуть вплинути на якість результатів дослідження.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?» автора Богдан О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Як визначити розмір (обсяг) нерепрезентативної вибірки?“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Замість передмови: соціологія та соціальні дослідження у відкритому суспільстві

  • Про соціологію та соціальні дослідження

  • Про соціальні та бізнесові проекти

  • Розділ 2. ПЛАНУЄМО ДОСЛІДНИЦЬКИЙ КОМПОНЕНТ ПРОЕКТУ: ПЕРШІ КРОКИ

  • Як переконати грантодавця в доцільності дослідницького компонента?

  • міфів про співпрацю із соціологами. А як же насправді?

  • Як конкретизувати мету дослідження? І навіщо це робити?

  • Розділ 3. ЯК З'ЯСУВАТИ ТЕ, ЩО НАМ ПОТРІБНО ЗНАТИ?

  • Яка дослідницька стратегія нам потрібна – кількісна чи якісна?

  • Що робить методи дослідження якісними або кількісними?

  • Який саме метод обрати?

  • Оцінюєте якість консультацій? Оберіть експеримент!

  • Розділ 4. ВИБІРКА: ТАКА ЗАГАДКОВА Й ТАКА ВАЖЛИВА

  • Репрезентативні та нерепрезентативні вибірки

  • Загальна (генеральна) сукупність – те, без чого неможливо почати формування вибірки

  • Кому й навіщо потрібна нерепрезентативна вибірка?

  • Як визначити розмір (обсяг) нерепрезентативної вибірки?
  • Загадкові похибки й імовірності репрезентативної вибірки

  • Приклад формування репрезентативної вибірки

  • міфів про вибірку й опитування громадської думки. І як воно є насправді?

  • Чому соціологи не готують довідник "типових вибірок" для областей та обласних центрів?

  • Розділ 5. ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ: ЧИМ ВОНА ВАЖЛИВА ДЛЯ МЕНЕ ТА МОГО ПРОЕКТУ?

  • Патріархатні погляди та практики

  • міфи про гендерну рівність і фемінізм

  • Гендерна коректність і гендерна чутливість на противагу сексизму

  • Чому це важливо для мого проекту?

  • Гендерна (не)рівність в Україні: міжнародні експертні оцінки

  • Розділ 6. ЯК ПОСТАВИТИ ЗАПИТАННЯ ТА ВМОВИТИ ДАТИ ЩИРІ ВІДПОВІДІ?

  • Як умовити бути щирими та не боятися запису інтерв'ю на диктофон?

  • Як уникнути типових помилок глибинного інтерв'ювання?

  • Скільки інтерв'ю запланувати?

  • Плануємо фокус-групи: скільки учасників, скільки груп та яка тривалість обговорення?

  • У чому складність формулювання запитань анкети?

  • Як уникнути типових помилок при формулюванні запитань анкети?

  • Приклад 3. Викладачі університетів

  • Як і навіщо досвідчені фахівці тестують анкети?

  • Розділ 7. БУДЬМО КОМПЕТЕНТНИМИ ЗАМОВНИКАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ!

  • Із чого складається кошторис дослідження?

  • Де та як знайти фахівців із соціальних досліджень?

  • З ким співпрацювати – дослідницьким центром чи окремим фахівцем?

  • "Ми хотіли б довідатися, який відсоток населення України знає про..." – вам потрібен омнібус!

  • Скільки й чому коштують глибинні інтерв'ю? Що зменшує їхню вартість?

  • Скільки й чому коштують фокус-групи? Що зменшує їхню вартість?

  • Деякі труднощі у співпраці з фаховими дослідниками – як їх вирішити?

  • Розділ 8. ПРЕДСТАВЛЯЄМО ДОСЛІДНИЦЬКИЙ КОМПОНЕНТ У ПРОЕКТНІЙ ЗАЯВЦІ

  • Наскільки докладно представляти дослідницький компонент заявки?

  • типових помилок представлення дослідницького компонента в проектній заявці

  • Пам'ятка про фахове представлення дослідницького компонента в проектній заявці

  • Післямова