Розділ 5. ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ: ЧИМ ВОНА ВАЖЛИВА ДЛЯ МЕНЕ ТА МОГО ПРОЕКТУ?

Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?

Питання, на які допоможе відповісти цей розділ

Що означають поняття гендер та гендерна рівність і чому соціологи та інші дослідники цим так переймаються? Чим гендерні стереотипи й упередження можуть зашкодити як жінкам, так і чоловікам? Як гендерні аспекти наших повідомлень впливають на читачів і слухачів, навіть якщо ані ми, ані вони цього не усвідомлюють? Чого насправді прагнуть феміністки й феміністи? У чому можуть проявлятися гендерна чутливість і гендерна коректність при плануванні й реалізації соціального проекту загалом та його дослідницької складової зокрема? Наскільки гендерно (не)рівним є наше суспільство порівняно з іншими?

Ключові поняття цього розділу: гендер, гендерна рівність, патріархатні погляди та практики, фемінізм, сексизм, гендерна коректність і гендерна чутливість, фемінітиви.

Упродовж останніх 20 років у нашому суспільстві стали дедалі звичнішими новітні поняття, донедавна мало кому відомі: "гендер", "гендерна рівність", "фемінізм", "сексизм", "гендерні упередження", "гендерні стереотипи", "патріархатні погляди й практики"[1]. Що вони означають, чому соціологи ними так переймаються та чим усе це важливо при плануванні та реалізації проекту будь-якої громадської організації, навіть якщо вона не спеціалізується з гендерної тематики? У цій книзі ми не занурюватимемося в гендерну теорію, але трохи поговоримо про практику[2].

Гендер, гендерні стереотипи й упередження

У середині XX століття в західних симфонічних оркестрах майже не було жінок. Жінки грали на музичних інструментах і брали участь в оркестрових конкурсах, але місце в оркестрах пропонували чоловікам. Маестро вірили, що відбирають найкращих музикантів для своїх оркестрів. Проте ситуація різко змінилася з уведенням практики "сліпого прослуховування", тобто тоді, коли конкурсанти стали грати за ширмою і відбіркова комісія не могла бачити, хто саме виконує мелодію[3].

До запровадження ширми члени конкурсних комісій були щиро переконані: вони обирають до оркестрів чоловіків, бо ті грають краще. Очевидці подейкують, що дехто з маестро був шокований, коли за результатами "сліпого прослуховування" вперше відібрав жінку. Йому здавалося, що трапилася якась плутанина з номерами конкурсантів: "Хіба жінка може грати так віртуозно!?" Маестро не був проти жінок в оркестрі: він щиро шукав музикантів якнайвищого рівня, але при цьому не розумів, що перебуває в полоні гендерних стереотипів і, коли робить вибір, не лише оцінює гру музиканта, а й віддає данину гендерним упередженням. Таким чином, до введення "сліпого прослуховування" він відбирав не найкращих музикантів, а найкращих музикантів серед чоловіків, оскільки жінки автоматично опинялися в категорії гірших.

Гендер – це соціальні очікування щодо особистісних рис і поведінки людей залежно від їхньої статі. Під гендерними стереотипами й гендерними упередженнями розуміють негнучкі, некоректні узагальнення щодо людей певної статі, які не відповідають реальному різноманіттю жінок і чоловіків[4].

Отже, відбіркові комісії оркестрів перебували в полоні стереотипу, що жінки не є талановитими музикантами, і лише завдяки ширмі вдалося захистити конкурсанток від упередженого ставлення. Причому на той історичний момент комісії складалися виключно з чоловіків. Чи було б інакше, якби в Їхньому складі були жінки? Є підстави в цьому сумніватися.

"Чи є жінки негативно упередженими щодо жінок?" – таке запитання поставив собі в 1960-х роках психолог Філіп Гольдберг[5]. Він роздав 100 студенткам бакалаврату статтю та попросив оцінити її за різними критеріями. Він нічого не сказав їм про гендерні упередження або автора статті, але в половині випадків підписав її жіночим ім'ям, а в половині – чоловічим. Дівчата, які отримали статтю автора-жінки, часто зауважували, що матеріалові бракує глибини й переконливості. Ті ж, хто оцінювали той самий текст, підписаний чоловічим ім'ям, здебільшого відзначали його глибину й переконливість. Та сама стаття, але різні оцінки залежно від того, хто був автором – чоловік чи жінка. Вочевидь, уже з юного віку студентки чітко засвоїли патріархатні погляди свого суспільства: "Чоловіки є розумнішими та компетентнішими".


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?» автора Богдан О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 5. ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ: ЧИМ ВОНА ВАЖЛИВА ДЛЯ МЕНЕ ТА МОГО ПРОЕКТУ?“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Замість передмови: соціологія та соціальні дослідження у відкритому суспільстві

  • Про соціологію та соціальні дослідження

  • Про соціальні та бізнесові проекти

  • Розділ 2. ПЛАНУЄМО ДОСЛІДНИЦЬКИЙ КОМПОНЕНТ ПРОЕКТУ: ПЕРШІ КРОКИ

  • Як переконати грантодавця в доцільності дослідницького компонента?

  • міфів про співпрацю із соціологами. А як же насправді?

  • Як конкретизувати мету дослідження? І навіщо це робити?

  • Розділ 3. ЯК З'ЯСУВАТИ ТЕ, ЩО НАМ ПОТРІБНО ЗНАТИ?

  • Яка дослідницька стратегія нам потрібна – кількісна чи якісна?

  • Що робить методи дослідження якісними або кількісними?

  • Який саме метод обрати?

  • Оцінюєте якість консультацій? Оберіть експеримент!

  • Розділ 4. ВИБІРКА: ТАКА ЗАГАДКОВА Й ТАКА ВАЖЛИВА

  • Репрезентативні та нерепрезентативні вибірки

  • Загальна (генеральна) сукупність – те, без чого неможливо почати формування вибірки

  • Кому й навіщо потрібна нерепрезентативна вибірка?

  • Як визначити розмір (обсяг) нерепрезентативної вибірки?

  • Загадкові похибки й імовірності репрезентативної вибірки

  • Приклад формування репрезентативної вибірки

  • міфів про вибірку й опитування громадської думки. І як воно є насправді?

  • Чому соціологи не готують довідник "типових вибірок" для областей та обласних центрів?

  • Розділ 5. ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ: ЧИМ ВОНА ВАЖЛИВА ДЛЯ МЕНЕ ТА МОГО ПРОЕКТУ?
  • Патріархатні погляди та практики

  • міфи про гендерну рівність і фемінізм

  • Гендерна коректність і гендерна чутливість на противагу сексизму

  • Чому це важливо для мого проекту?

  • Гендерна (не)рівність в Україні: міжнародні експертні оцінки

  • Розділ 6. ЯК ПОСТАВИТИ ЗАПИТАННЯ ТА ВМОВИТИ ДАТИ ЩИРІ ВІДПОВІДІ?

  • Як умовити бути щирими та не боятися запису інтерв'ю на диктофон?

  • Як уникнути типових помилок глибинного інтерв'ювання?

  • Скільки інтерв'ю запланувати?

  • Плануємо фокус-групи: скільки учасників, скільки груп та яка тривалість обговорення?

  • У чому складність формулювання запитань анкети?

  • Як уникнути типових помилок при формулюванні запитань анкети?

  • Приклад 3. Викладачі університетів

  • Як і навіщо досвідчені фахівці тестують анкети?

  • Розділ 7. БУДЬМО КОМПЕТЕНТНИМИ ЗАМОВНИКАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ!

  • Із чого складається кошторис дослідження?

  • Де та як знайти фахівців із соціальних досліджень?

  • З ким співпрацювати – дослідницьким центром чи окремим фахівцем?

  • "Ми хотіли б довідатися, який відсоток населення України знає про..." – вам потрібен омнібус!

  • Скільки й чому коштують глибинні інтерв'ю? Що зменшує їхню вартість?

  • Скільки й чому коштують фокус-групи? Що зменшує їхню вартість?

  • Деякі труднощі у співпраці з фаховими дослідниками – як їх вирішити?

  • Розділ 8. ПРЕДСТАВЛЯЄМО ДОСЛІДНИЦЬКИЙ КОМПОНЕНТ У ПРОЕКТНІЙ ЗАЯВЦІ

  • Наскільки докладно представляти дослідницький компонент заявки?

  • типових помилок представлення дослідницького компонента в проектній заявці

  • Пам'ятка про фахове представлення дослідницького компонента в проектній заявці

  • Післямова