Післямова

Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?

Коли автор планувала цю книгу, вона уявляла її дещо інакшою за наповненням. Наприклад, вибірці думала присвятити лише один невеличкий підрозділ із рекомендацією полишити її формування фаховим дослідникам. Однак численні запитання від громадських організацій про репрезентативні вибірки, непорозуміння довкола публікацій про репрезентативні опитування та деякі випадки профанації таких опитувань спонукали приділити вибіркам значну частину книги – майже половину того обсягу, який було спершу заплановано для всього (!) видання. Також на початку роботи над виданням зовсім не було очевидним, що наріжною проблемою є труднощі в конкретизації мети дослідження, які, своєю чергою, породжують низку інших викликів. Отже, неабиякою мірою книжка є саме такою, а не інакшою завдяки порадам і запитанням від понад сотні громадських організацій, які взяли участь в опитуванні в межах підготовки цього видання, звернулися на гарячу лінію "Запитай у соціологів" або радилися щодо дослідницьких компонентів своїх проектів у рамках співпраці з Програмою "Громадянське суспільство та належне врядування" Міжнародного фонду "Відродження".

Попри те що книжка вийшла удвічі більшою, ніж було початково заплановано, навіть це не дало змоги включити абсолютно весь матеріал, який хотілося б. Наприклад, серед іншого, довелося залишити за лаштунками логіку та типові помилки представлення результатів досліджень. Ближче до завершення роботи над цим виданням навіть з'явилося загрозливе відчуття, ніби це лише перша частина, зосереджена на плануванні дослідження, а потрібна ще друга, присвячена основам аналізу даних і представленню результатів досліджень. І тоді справді вдасться розкрити всі актуальні для громадських активістів питання про соціальні дослідження та типові помилки в них. І тоді нарешті з'явиться довгоочікуване відчуття логічної завершеності проекту. Втім, окрім натхнення на початок справи й ентузіазму в роботі важливо вміти поставити останню крапку, навіть попри відчуття, що книга дала відповіді далеко не на всі запитання потенційних читачів, інакше тривала робота над виданням залишала б їх тим часом без жодних відповідей.

Відтак завершується наша мандрівка в царині соціальних досліджень. Сподіваємося, ця книжка посприяє як вдалим дослідженням, так і більшій опірності громадськості до профанації соціальних досліджень та маніпуляцій соціальними даними. Від імені всіх, хто зробили внесок у підготовку цього видання, бажаємо нашим читачам корисних відкриттів та максимуму ресурсів, потрібних для реалізації найсвітліших і найсміливіших задумів щодо розуміння соціального світу та гармонійних змін у ньому!


Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?» автора Богдан О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Післямова“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Замість передмови: соціологія та соціальні дослідження у відкритому суспільстві

  • Про соціологію та соціальні дослідження

  • Про соціальні та бізнесові проекти

  • Розділ 2. ПЛАНУЄМО ДОСЛІДНИЦЬКИЙ КОМПОНЕНТ ПРОЕКТУ: ПЕРШІ КРОКИ

  • Як переконати грантодавця в доцільності дослідницького компонента?

  • міфів про співпрацю із соціологами. А як же насправді?

  • Як конкретизувати мету дослідження? І навіщо це робити?

  • Розділ 3. ЯК З'ЯСУВАТИ ТЕ, ЩО НАМ ПОТРІБНО ЗНАТИ?

  • Яка дослідницька стратегія нам потрібна – кількісна чи якісна?

  • Що робить методи дослідження якісними або кількісними?

  • Який саме метод обрати?

  • Оцінюєте якість консультацій? Оберіть експеримент!

  • Розділ 4. ВИБІРКА: ТАКА ЗАГАДКОВА Й ТАКА ВАЖЛИВА

  • Репрезентативні та нерепрезентативні вибірки

  • Загальна (генеральна) сукупність – те, без чого неможливо почати формування вибірки

  • Кому й навіщо потрібна нерепрезентативна вибірка?

  • Як визначити розмір (обсяг) нерепрезентативної вибірки?

  • Загадкові похибки й імовірності репрезентативної вибірки

  • Приклад формування репрезентативної вибірки

  • міфів про вибірку й опитування громадської думки. І як воно є насправді?

  • Чому соціологи не готують довідник "типових вибірок" для областей та обласних центрів?

  • Розділ 5. ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ: ЧИМ ВОНА ВАЖЛИВА ДЛЯ МЕНЕ ТА МОГО ПРОЕКТУ?

  • Патріархатні погляди та практики

  • міфи про гендерну рівність і фемінізм

  • Гендерна коректність і гендерна чутливість на противагу сексизму

  • Чому це важливо для мого проекту?

  • Гендерна (не)рівність в Україні: міжнародні експертні оцінки

  • Розділ 6. ЯК ПОСТАВИТИ ЗАПИТАННЯ ТА ВМОВИТИ ДАТИ ЩИРІ ВІДПОВІДІ?

  • Як умовити бути щирими та не боятися запису інтерв'ю на диктофон?

  • Як уникнути типових помилок глибинного інтерв'ювання?

  • Скільки інтерв'ю запланувати?

  • Плануємо фокус-групи: скільки учасників, скільки груп та яка тривалість обговорення?

  • У чому складність формулювання запитань анкети?

  • Як уникнути типових помилок при формулюванні запитань анкети?

  • Приклад 3. Викладачі університетів

  • Як і навіщо досвідчені фахівці тестують анкети?

  • Розділ 7. БУДЬМО КОМПЕТЕНТНИМИ ЗАМОВНИКАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ!

  • Із чого складається кошторис дослідження?

  • Де та як знайти фахівців із соціальних досліджень?

  • З ким співпрацювати – дослідницьким центром чи окремим фахівцем?

  • "Ми хотіли б довідатися, який відсоток населення України знає про..." – вам потрібен омнібус!

  • Скільки й чому коштують глибинні інтерв'ю? Що зменшує їхню вартість?

  • Скільки й чому коштують фокус-групи? Що зменшує їхню вартість?

  • Деякі труднощі у співпраці з фаховими дослідниками – як їх вирішити?

  • Розділ 8. ПРЕДСТАВЛЯЄМО ДОСЛІДНИЦЬКИЙ КОМПОНЕНТ У ПРОЕКТНІЙ ЗАЯВЦІ

  • Наскільки докладно представляти дослідницький компонент заявки?

  • типових помилок представлення дослідницького компонента в проектній заявці

  • Пам'ятка про фахове представлення дослідницького компонента в проектній заявці

  • Післямова