Репрезентативні та нерепрезентативні вибірки

Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?

Є два основні типи вибірок: репрезентативні та нерепрезентативні. Що це означає та чому важливо їх розрізняти?

Репрезентативною вибірковою сукупністю (від англ, represent – представляти) є така, що дає нам можливість поширити як якісні, так і кількісні[1] результати її дослідження на певну більшу сукупність. У контексті опитувань громадської думки репрезентативна вибірка – це та, що дає нам можливість поширити кількісні результати інтерв'ю не лише на учасників дослідження, а й на багатьох інших людей.

Наприклад, на основі опитування ми довідалися, що думку X мають 18% респондентів, які потрапили до нашої вибірки, репрезентативної для дорослого населення України. Отже, можемо сказати, що приблизно[2] 18% дорослого населення України має думку X. Якби вибірка була нерепрезентативною, то ми могли б хіба що висловити припущення: "меншість дорослого населення України має думку X", "менш як третина має думку X", "менш як чверть має думку X". Але ці припущення змогли б перевірити лише завдяки репрезентативному опитуванню. Отже, у контексті дослідження поглядів людей нерепрезентативна вибірка – це та вибірка, кількісні результати дослідження якої не можна поширювати на інших людей, окрім тих, які взяли участь у дослідженні. Або загальніше: нерепрезентативна вибіркова сукупність – це та, що не дає можливості поширити кількісні результати її дослідження на певну більшу сукупність.

Уявімо, що теплого літнього дня ми виходимо на вулицю та опитуємо 10 перехожих біля нашого помешкання або офісу, чи подобається їм така погода, як зараз. Нехай 7 скажуть, що подобається; 1 вагатиметься з відповіддю, 2 зазначать, що не люблять такої погоди й почуваються комфортніше за нижчої температури. На основі цього опитування ми не зможемо стверджувати, що 70% людей подобається така погода, як зараз. І навіть не зможемо бути впевненими, що більшості людей подобається така погода, як зараз. Ми можемо висловити припущення, що більшості вона подобається, але не можемо знати напевно. Це була нерепрезентативна вибірка.

Одне з помилкових уявлень про вибірки: будь-яка велика вибірка є репрезентативною; чим більше опитаємо, тим вона більш репрезентативна. Це не так. Якщо ми продовжимо наше вуличне опитування про погоду, поки не опитаємо 100 чи навіть 1000 осіб, усе одно не зможемо нічого впевнено сказати про тих, кого не спитали. Чому так? Хіба 100, а тим паче 1000 осіб недостатньо, щоб зробити певні висновки про вподобання інших?

Річ у тім, що для забезпечення репрезентативності важлива не лише кількість респондентів, а й те, як саме і'х було відібрано. У наведеному вище прикладі ми не продумували, кого, де та як відбираємо, а просто почали спілкуватися з перехожими. Озирнімося довкола. Можливо, ми перебуваємо поблизу університету в навчальний день? Тоді серед перехожих здебільшого молоді люди, які загалом легше переносять високу температуру, ніж старші, й через це відсоток задоволених погодою може виявитися штучно завищеним. Або, можливо, ми потрапили туди, де серед перехожих більше літніх людей, яким, імовірно, важко переносити задуху спекотних літніх днів? Тоді відсоток задоволених погодою може виявитися заниженим порівняно з усіма мешканцями населеного пункту.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?» автора Богдан О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Репрезентативні та нерепрезентативні вибірки“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Замість передмови: соціологія та соціальні дослідження у відкритому суспільстві

  • Про соціологію та соціальні дослідження

  • Про соціальні та бізнесові проекти

  • Розділ 2. ПЛАНУЄМО ДОСЛІДНИЦЬКИЙ КОМПОНЕНТ ПРОЕКТУ: ПЕРШІ КРОКИ

  • Як переконати грантодавця в доцільності дослідницького компонента?

  • міфів про співпрацю із соціологами. А як же насправді?

  • Як конкретизувати мету дослідження? І навіщо це робити?

  • Розділ 3. ЯК З'ЯСУВАТИ ТЕ, ЩО НАМ ПОТРІБНО ЗНАТИ?

  • Яка дослідницька стратегія нам потрібна – кількісна чи якісна?

  • Що робить методи дослідження якісними або кількісними?

  • Який саме метод обрати?

  • Оцінюєте якість консультацій? Оберіть експеримент!

  • Розділ 4. ВИБІРКА: ТАКА ЗАГАДКОВА Й ТАКА ВАЖЛИВА

  • Репрезентативні та нерепрезентативні вибірки
  • Загальна (генеральна) сукупність – те, без чого неможливо почати формування вибірки

  • Кому й навіщо потрібна нерепрезентативна вибірка?

  • Як визначити розмір (обсяг) нерепрезентативної вибірки?

  • Загадкові похибки й імовірності репрезентативної вибірки

  • Приклад формування репрезентативної вибірки

  • міфів про вибірку й опитування громадської думки. І як воно є насправді?

  • Чому соціологи не готують довідник "типових вибірок" для областей та обласних центрів?

  • Розділ 5. ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ: ЧИМ ВОНА ВАЖЛИВА ДЛЯ МЕНЕ ТА МОГО ПРОЕКТУ?

  • Патріархатні погляди та практики

  • міфи про гендерну рівність і фемінізм

  • Гендерна коректність і гендерна чутливість на противагу сексизму

  • Чому це важливо для мого проекту?

  • Гендерна (не)рівність в Україні: міжнародні експертні оцінки

  • Розділ 6. ЯК ПОСТАВИТИ ЗАПИТАННЯ ТА ВМОВИТИ ДАТИ ЩИРІ ВІДПОВІДІ?

  • Як умовити бути щирими та не боятися запису інтерв'ю на диктофон?

  • Як уникнути типових помилок глибинного інтерв'ювання?

  • Скільки інтерв'ю запланувати?

  • Плануємо фокус-групи: скільки учасників, скільки груп та яка тривалість обговорення?

  • У чому складність формулювання запитань анкети?

  • Як уникнути типових помилок при формулюванні запитань анкети?

  • Приклад 3. Викладачі університетів

  • Як і навіщо досвідчені фахівці тестують анкети?

  • Розділ 7. БУДЬМО КОМПЕТЕНТНИМИ ЗАМОВНИКАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ!

  • Із чого складається кошторис дослідження?

  • Де та як знайти фахівців із соціальних досліджень?

  • З ким співпрацювати – дослідницьким центром чи окремим фахівцем?

  • "Ми хотіли б довідатися, який відсоток населення України знає про..." – вам потрібен омнібус!

  • Скільки й чому коштують глибинні інтерв'ю? Що зменшує їхню вартість?

  • Скільки й чому коштують фокус-групи? Що зменшує їхню вартість?

  • Деякі труднощі у співпраці з фаховими дослідниками – як їх вирішити?

  • Розділ 8. ПРЕДСТАВЛЯЄМО ДОСЛІДНИЦЬКИЙ КОМПОНЕНТ У ПРОЕКТНІЙ ЗАЯВЦІ

  • Наскільки докладно представляти дослідницький компонент заявки?

  • типових помилок представлення дослідницького компонента в проектній заявці

  • Пам'ятка про фахове представлення дослідницького компонента в проектній заявці

  • Післямова