Кому ж потрібна нерепрезентативна вибірка, якщо будь-які підрахунки відповідей, які ми зробимо, є коректним узагальненням лише для тих, кого опитали, і ні для кого іншого? Чи це означає, що нерепрезентативна вибірка – "погана вибірка", яка мало кому потрібна?
Зовсім ні. Нерепрезентативна вибірка часто корисна, оскільки може стати в пригоді щонайменше у двох випадках:
У пілотних дослідженнях із кількісною стратегією;
У якісних дослідженнях[1].
Наприклад, якщо ми потребуємо попереднього, орієнтовного розуміння, як клієнти сервісної доброчинної організації сприймають її послуги, можна не формувати репрезентативну вибірку, а просто впродовж одного дня пропонувати клієнтам анкету для заповнення. Ми побачимо, як реагували на наші запитання ті люди, які завітали саме того дня, зокрема що вони писали у відповідях на відкриті запитання анкети. Завдяки такому пілотному опитуванню ми зможемо швидко й легко отримати певні орієнтири, сформулювати гіпотези та правильніше спланувати, яких подальших досліджень потребуємо: репрезентативного опитування клієнтів організації, фокус-груп із ними чи глибинних інтерв'ю.
Деякі підрахунки в разі нерепрезентативних вибірок у рамках досліджень із якісною, а не кількісною стратегією теж потрібні, на що є дві причини. По-перше, для того щоб розуміти, які саме категорії людей взяли участь у дослідженні: якого віку, який у них рівень освіти, де мешкають, ким працюють або будь-які інші характеристики, що можуть мати значення для нашого дослідження. По-друге, для того щоб сформулювати гіпотези про тенденції, які можуть бути перевірені в разі проведення репрезентативних опитувань. Перше є обов'язковим для всіх досліджень, адже для коректної інтерпретації результатів потрібно максимально чітко розуміти, хто взяв участь у дослідженні. Друге за бажанням, адже не в кожному випадку є потенційна можливість або зацікавленість у подальших репрезентативних опитуваннях.
Розгляньмо такий приклад. Нехай ми плануємо з'ясувати проблеми, з якими стикаються фермери регіону X в Україні. Якщо бажаємо визначити перелік цих проблем, описати їх, то достатньо сформувати нерепрезентативну вибірку досвідчених фермерів[2] для напівструктурованих інтерв'ю. Натомість якщо ми вже знаємо весь спектр проблем, із якими стикаються фермери цього регіону, але нас цікавить, який відсоток стикався з проблемою X, а який – ні, який відсоток вважає проблему X нагальнішою для розв'язання, ніж проблему Y, то в такому разі нам потрібна репрезентативна вибірка[3].
Нерепрезентативні вибірки часто необхідні для того, щоб виявити різноманіття поглядів, досвіду, ситуацій. Понад те, у низці ситуацій ми не можемо грамотно сформувати анкету для репрезентативного опитування, якщо перед тим не провели серії глибинних інтерв'ю або фокус-груп (на основі нерепрезентативної вибірки учасників) для того, щоб глибше зрозуміти проблематику та виявити вдалі формулювання запитань й адекватний перелік варіантів відповідей в анкеті.
Варто розвінчати помилкове уявлення: "Якщо вибірка нерепрезентативна, не важливо, кого саме та скількох людей опитувати. Адже ми не претендуємо на репрезентативність!". Наслідком такого хибного уявлення є вельми хаотичні дослідження, фрагментарні результати та непереконливі дослідницькі компоненти проектних заявок. Чому й для нерепрезентативної вибірки важливо те, скільки учасників дослідження ми відібрали та за якими критеріями?
Повернімося до прикладу проблем фермерів. Чи байдуже нам, кого саме з них запросити до участі в дослідженні? Чи байдуже, скільки саме опитати? Згадаймо, для чого ми плануємо дослідження: щоб сформувати максимально повний перелік фермерських проблем регіону, а також описати суть цих проблем так, як бачать їх фермери. Для того щоб виявити це різноманіття, потрібно сформувати вибірку, яка включатиме якомога більше різних фермерів. Адже якщо провести опитування лише в одному районі однієї області, то перелік проблем у підсумку може бути надто неповним через те, що на діяльність фермерів впливає місцева влада й відповідно в інших районах та областях у них можуть бути зовсім інші проблеми (такі, з якими не стикалися фермери району, у якому ми провели інтерв'ю). Також дуже ймовірно, що їхні проблеми різняться залежно від типу фермерства та обраного ринку збуту. Ті, хто вирощують пшеницю, матимуть бодай деякі специфічні проблеми порівняно з тими, хто опікуються полуничними полями або розводять курей. У тих, хто уклали угоду з мережею супермаркетів X, можуть виникати інші труднощі, пов'язані з продажем продукції, ніж у фермерів, які співпрацюють з мережею Y або не мають угоди з жодною мережею супермаркетів.
Отже, для того щоб перелік проблем був якомога повнішим, нам потрібно поспілкуватися з фермерами щонайменше з різних районів та з різним типом фермерського господарства. Інакше кажучи, маємо щонайменше два початкові критерії для формування нерепрезентативно! вибірки: районне підпорядкування фермерського господарства та його тип. Ми не можемо включити до початкових критеріїв згадану схему збуту продукції, оскільки цієї інформації немає в реєстрі фермерських господарств і вона може бути з'ясована лише під час інтерв'ю з фермером.
Коли ми проводитимемо інтерв'ю, потрібно буде уточнювати схему збуту продукції та пов'язані з нею проблеми й просити респондентів порекомендувати нам потенційних учасників дослідження з іншою схемою продажів, ніж у них. Такий підхід, коли респондента просять порекомендувати нового учасника дослідження, що відповідає певним критеріям, називають рекрутуванням учасників опитування методом снігової кулі: кожен новий респондент може допомогти знайти ще більше респондентів, тож вибірка розширюється й урізноманітнюється завдяки співпраці з учасниками дослідження.
Утім, на початку дослідження ми можемо не знати всіх обставин, що впливають на специфіку фермерських проблем. Адже якби вже все було відомо, то й дослідження було б непотрібне. Чи це означає, що якийсь важливий критерій залишиться неврахованим при формуванні нерепрезентативно! вибірки?
Цього не трапиться, якщо ми грамотно сплануємо інтерв'ю. До ґайду інтерв'ю потрібно буде включити такі два запитання: "На Вашу думку, інші фермери стикаються з такими самими проблемами, як і Ви, чи в різних фермерів проблеми можуть бути дуже різними?"; "З Вашого досвіду, від чого залежить те, з якими саме проблемами стикатиметься фермер у своїй роботі?". Завдяки відповідям на ці запитання в процесі інтерв'ювання ми зможемо розширити перелік критеріїв відбору респондентів. Понад те, одразу ж можемо поцікавитися в респондента, чи не порадить він/ вона нам, у кого ще з фермерів регіону варто взяти інтерв'ю, щоб дізнатися про інші проблеми – ті, з якими цей респондент сам не стикається. Таким чином ми постійно доповнюватимемо критерії відбору респондентів у процесі дослідження й у підсумку досягнемо мети: сформуємо достатньо різноманітну нерепрезентативну вибірку, що дасть змогу максимально повно виявити все різноманіття фермерських проблем.
Який вигляд на практиці матиме така нерепрезентативна вибірка? Нехай регіон X, який цікавить нас у цьому дослідженні, складається з трьох областей. Тоді нашу нерепрезентативну вибірку можна описати приблизно таким чином:
"Вибірка буде сформована на основі такого-то реєстру фермерських господарств. Критерії відбору респондентів:
• щонайменше 7 інтерв'ю в кожній області;
• у кожній області інтерв'ю щонайменше в 3 районах;
• щонайменше 2 інтерв'ю з кожним із 8 типів фермерських господарств;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?» автора Богдан О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кому й навіщо потрібна нерепрезентативна вибірка?“ на сторінці 1. Приємного читання.
