міфів про вибірку й опитування громадської думки. І як воно є насправді?

Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?

Поміркуймо, наскільки легко чи складно провести репрезентативне опитування учасників вуличної протестної акції. Люди, які були на акції зранку або підійшли ввечері, можуть належати до дещо різних категорій. Приміром, у робочий день близько обіду ті, хто працюють поблизу, долучилися до протесту на певний час, а потім повернулися на роботу. Можливо, вони також повернулися на акцію після завершення робочого дня. А отже, результат опитування з 15:00 до 17:00 може бути відмінним від того, яке провели з 13:00 до 15:00. Навіть якщо це вихідний, люди, які прийшли зранку й пізніше, зовсім не обов'язково є еквівалентними категоріями (наприклад, ближче до початку маніфестації у ній могли домінувати організовані колони). Якщо протест тривав кілька днів, тижнів або місяців, то динаміка складу могла бути дуже значною залежно від того, які організовані групи приєдналися до нього на тому чи іншому етапі, наскільки небезпечною була ситуація. Отже, потрібно взяти до уваги, коли саме ми опитуємо учасників протесту. Без повідомлення не лише дня, а й часу опитування учасників протестної акції його результати неможливо коректно інтерпретувати.

При цьому люди на протесті зовсім не обов'язково розподілені ідеально рівномірно. Десь може бути скупчення студентів, десь – спілки підприємців, деінде – прибічників певної політичної партії тощо. Певні категорії могли брати участь у ході, але мало з них залишилося на статичну частину мітингу; інші брали участь у статичній, але мало хто залишився в ході. Понад те, в одному місці люди стоятимуть щільніше, в іншому – більш вільно, і це теж доведеться взяти до уваги. Відповідно аж ніяк не є тривіальним завданням визначення того, де саме опитувати учасників акції, за якою методикою та скількох із них відбирати в кожному конкретному місці[6].

Дійсність на противагу міфу:

• репрезентативне опитування учасників вуличної акції під час її перебігу є нетривіальним завданням через динамічність складу протестувальників та нерівномірності їх територіального розташування;

• коректне повідомлення про результати опитування міститиме інформацію про те, коли саме й де саме опитували учасників акції та за якою методикою їх відбирали в кожній точці опитування; своєю чергою, планування таких точок опитування буде різним для різних акцій;

• відповідно "типові вибірки" для таких опитувань неможливі за визначенням.

Міф 9. "Якщо в нашому місті немає жодного фахового дослідницького центру, то фахове репрезентативне опитування в нашому місті є неможливим або принаймні буде надто дорогим через те, що доведеться оплачувати приїзд фахівців".

Це однозначно можливо, й вартість навряд чи суттєво відрізнятиметься від вартості для того міста, де розташований дослідницький центр: вона буде або того самого рівня, або дещо більша залежно від специфіки мережі інтерв'юерів. Річ у тім, що дослідницькі центри, що спеціалізуються з проведення репрезентативних опитувань, мають розгалужену мережу інтерв'юерів, контролерів та їхніх координаторів у різних населених пунктах. Координатори організовують роботу інтерв'юерів та контролерів; контролери мають вибірково пройти за маршрутом і зібрати дані, на основі яких координатор пересвідчиться, що інтерв'юер справді спілкувався з респондентом, а не заповнив анкети, сидячи в себе вдома. Назви й специфіка організації процесу можуть різнитися: координаторів часто називають бригадирами, особливо коли їхні функції є ширшими, або супервізорами.

При проведенні загальноукраїнських опитувань інтерв'юери, контролери й координатори не їдуть здалеку: вони або мешкають у тому самому населеному пункті, або приїжджають до нього з відносно близького міста чи села. Якщо в дослідницького центру є інтерв'юери в тому самому місті, яке вас цікавить, вартість опитування буде нижчою, ніж коли необхідно приїздити з іншого населеного пункту. Отже, географічна віддаленість від офісу дослідницького центру, з яким бажаєте співпрацювати, зовсім не обов'язково підвищує вартість опитування: важлива специфіка мережі інтерв'юерів, а не те, де розташований офіс.

Дійсність на противагу міфу:

• вартість залежить не стільки від того, де розташований головний офіс дослідницького центру по відношенню до того населеного пункту, де проходить опитування, скільки від того, чи поширюється мережа інтерв'юерів, контролерів і координаторів на той населений пункт, де потрібно провести опитування;

• дослідницькі центри, що спеціалізуються із загальноукраїнських опитувань, мають мережі по всій країні, тобто охоплюють усі області;

• відповідно інтерв'юери в будь-якому разі їхатимуть до майбутніх респондентів не з головного офісу, а з найближчого населеного пункту, де мешкають інтерв'юери мережі.

Міф 10. "Якщо я бачу повідомлення у ЗМІ про репрезентативне опитування, де не вказано похибки, а лише кількість опитаних, і при цьому знаю приблизний розмір генеральної сукупності, то зможу за формулою або таблицею визначити похибку результатів цього опитування".

Цей міф можна почути від людей, які вже почасти обізнані в основах репрезентативних опитувань і воліють застосувати свої знання на практиці в умовах неповного подання інформації про результати опитування. На жаль, власноруч точно визначити похибку в ситуації, коли про неї "забули" повідомити, заважає так званий дизайн-ефект, про який ішлося вище, в цьому розділі та який присутній в усіх опитуваннях, репрезентативних для певного населеного пункту, регіону або всієї країни.

У деяких випадках дизайн-ефект дорівнює 1, тобто жодною мірою не збільшує теоретичної похибки. Наприклад, якщо на виході з державної установи опитували кожного п'ятого відвідувача, який покидає приміщення, то, знаючи розмір вибірки та генеральної сукупності, справді можна самостійно порахувати похибку.

Однак найчастіше ми читаємо повідомлення про результати опитувань зі значно складнішими методиками формування вибірок. Коли опитують мешканців певного району, міста, області, регіону, України загалом, не опитують по одній людині на різних вулицях чи в різних містах, адже тоді опитування були б значно більш трудомісткі й відповідно дорожчі. Наприклад, у разі всеукраїнського опитування довелося б їхати до певного міста або села для того, щоб опитати лише одного мешканця. Для вибірки 2000 респондентів це вимагало б двох тисяч поїздок! Тому намагаються максимально коректно відібрати певну кількість квартир у певній кількості будинків на певній кількості вулиць тощо. Аналогічна ситуація, якщо проводять репрезентативне опитування студентів українських ВНЗ або викладачів: у таких випадках вибірки також формують суттєво складнішим чином з тих самих міркувань, і на кожному з етапів відбору додається похибка (треба коректно відібрати ВНЗ за різними ознаками, факультети, роки навчання й кафедри). Відповідно навіть у максимально грамотно спланованих дослідженнях часто присутній дизайн-ефект, що робить дійсну похибку дещо більшою за теоретичну.

Дійсність на противагу міфу:

• читач повідомлення про результати репрезентативного опитування не зможе самостійно визначити похибку лише на основі обсягу вибірки та генеральної сукупності (потрібна також докладна інформація про процедуру формування вибірки);

• при оприлюдненні результатів репрезентативного опитування саме ті, хто відповідають за це дослідження, мають зазначити довірчу ймовірність і максимальну похибку з урахуванням дизайн-ефекту, замість того щоб залишати читачів зі здогадами та спробами самостійних розрахунків похибки.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?» автора Богдан О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „міфів про вибірку й опитування громадської думки. І як воно є насправді?“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • Замість передмови: соціологія та соціальні дослідження у відкритому суспільстві

  • Про соціологію та соціальні дослідження

  • Про соціальні та бізнесові проекти

  • Розділ 2. ПЛАНУЄМО ДОСЛІДНИЦЬКИЙ КОМПОНЕНТ ПРОЕКТУ: ПЕРШІ КРОКИ

  • Як переконати грантодавця в доцільності дослідницького компонента?

  • міфів про співпрацю із соціологами. А як же насправді?

  • Як конкретизувати мету дослідження? І навіщо це робити?

  • Розділ 3. ЯК З'ЯСУВАТИ ТЕ, ЩО НАМ ПОТРІБНО ЗНАТИ?

  • Яка дослідницька стратегія нам потрібна – кількісна чи якісна?

  • Що робить методи дослідження якісними або кількісними?

  • Який саме метод обрати?

  • Оцінюєте якість консультацій? Оберіть експеримент!

  • Розділ 4. ВИБІРКА: ТАКА ЗАГАДКОВА Й ТАКА ВАЖЛИВА

  • Репрезентативні та нерепрезентативні вибірки

  • Загальна (генеральна) сукупність – те, без чого неможливо почати формування вибірки

  • Кому й навіщо потрібна нерепрезентативна вибірка?

  • Як визначити розмір (обсяг) нерепрезентативної вибірки?

  • Загадкові похибки й імовірності репрезентативної вибірки

  • Приклад формування репрезентативної вибірки

  • міфів про вибірку й опитування громадської думки. І як воно є насправді?
  • Чому соціологи не готують довідник "типових вибірок" для областей та обласних центрів?

  • Розділ 5. ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ: ЧИМ ВОНА ВАЖЛИВА ДЛЯ МЕНЕ ТА МОГО ПРОЕКТУ?

  • Патріархатні погляди та практики

  • міфи про гендерну рівність і фемінізм

  • Гендерна коректність і гендерна чутливість на противагу сексизму

  • Чому це важливо для мого проекту?

  • Гендерна (не)рівність в Україні: міжнародні експертні оцінки

  • Розділ 6. ЯК ПОСТАВИТИ ЗАПИТАННЯ ТА ВМОВИТИ ДАТИ ЩИРІ ВІДПОВІДІ?

  • Як умовити бути щирими та не боятися запису інтерв'ю на диктофон?

  • Як уникнути типових помилок глибинного інтерв'ювання?

  • Скільки інтерв'ю запланувати?

  • Плануємо фокус-групи: скільки учасників, скільки груп та яка тривалість обговорення?

  • У чому складність формулювання запитань анкети?

  • Як уникнути типових помилок при формулюванні запитань анкети?

  • Приклад 3. Викладачі університетів

  • Як і навіщо досвідчені фахівці тестують анкети?

  • Розділ 7. БУДЬМО КОМПЕТЕНТНИМИ ЗАМОВНИКАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ!

  • Із чого складається кошторис дослідження?

  • Де та як знайти фахівців із соціальних досліджень?

  • З ким співпрацювати – дослідницьким центром чи окремим фахівцем?

  • "Ми хотіли б довідатися, який відсоток населення України знає про..." – вам потрібен омнібус!

  • Скільки й чому коштують глибинні інтерв'ю? Що зменшує їхню вартість?

  • Скільки й чому коштують фокус-групи? Що зменшує їхню вартість?

  • Деякі труднощі у співпраці з фаховими дослідниками – як їх вирішити?

  • Розділ 8. ПРЕДСТАВЛЯЄМО ДОСЛІДНИЦЬКИЙ КОМПОНЕНТ У ПРОЕКТНІЙ ЗАЯВЦІ

  • Наскільки докладно представляти дослідницький компонент заявки?

  • типових помилок представлення дослідницького компонента в проектній заявці

  • Пам'ятка про фахове представлення дослідницького компонента в проектній заявці

  • Післямова