міфів про вибірку й опитування громадської думки. І як воно є насправді?

Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?

• порахувати розмір вибірки значно легше, ніж її сформувати;

• формування вибірки – це розробка чіткого алгоритму, де, коли, скількох респондентів та як саме відібрати.

Звернімо увагу, що в прикладі з третьою ємністю нас цікавив лише колір кульок. Ми зовсім не цікавилися тим, скільки кульок якого розміру в межах білого кольору, сірого, чорного. Якби нам була потрібна така інформація, на це слід було б зважати на етапі розрахунку розміру вибірки. Про це – наступний міф.

Міф 4. "Те, що будемо робити із зібраними даними під час аналізу, не має жодного значення для розрахунку розміру вибірки. Адже розмір репрезентативної вибірки залежить лише від розміру генеральної сукупності та рівня похибки, який вважаємо прийнятним".

У прикладі, наведеному під час розгляду міфу 3, ми витягли 400 кульок, розраховуючи, що максимальна похибка нашої вибірки становитиме 5% з імовірністю 0,9545. Підрахунки вибірки дали такий результат: 50% білих кульок, 30% сірих і 20% чорних, тобто в нашій вибірці ми виявили 200 білих, 120 сірих і 80 чорних кульок.

Нехай тепер нам потрібно знати, скільки кульок якого розміру в межах кожного кольору. Тут ми потрапляємо в невеличку халепу: змінюється обсяг вибірки, а отже, й похибки. Маємо лише 200 білих кульок (не 400) і серед них визначаємо кількість кульок різного розміру. Для вибірки 200 одиниць отримані результати вже матимуть максимальну похибку 7,1% (без урахування дизайн- ефекту) з імовірністю 0,9545; аналогічні похибки для результатів у межах 120 сірих кульок – 7,7%, 80 чорних – 11,5%. Зверніть увагу: тепер ми працюємо з трьома категоріями кольорів як з окремими вибірками. Якщо такі величини похибки нас не задовольняють, потрібно спланувати більший розмір вибірки. Тоді розподіл першого рівня (за кольором) мав би меншу похибку, а розподіл другого рівня (за розміром у межах кольору) мав би хоча й більшу похибку, але все ще таку, яка для нас прийнятна.

Отже, на обсяг репрезентативної вибірки впливає не лише обсяг генеральної сукупності, а й те, як саме плануємо аналізувати зібрані дані. Саме тому фахівець з формування вибірки може ставити замовникам дуже дивні, на перший погляд, запитання: "А що ви бажаєте довідатися в результаті опитування?", "Ви бажаєте знати, скільки людей загалом має думку А, чи вам також важливо знати, який відсоток молоді має думку А?".

"І навіщо всі ці запитання? – думає замовник. – Нам же ще далеко до аналізу даних!" Такі запитання при обговоренні вибірки зумовлені якраз тим, що фахівець мусить чітко зрозуміти, які категорії та підкатегорії потрібно буде виокремлювати під час аналізу даних, адже все це вплине і на розмір вибірки, і на процедуру її формування. Відповідальний фахівець пояснить, яка величина похибки відповідатиме тому чи іншому рівню аналізу. Тоді замовник зможе зробити поінформований вибір: варто витрачати кошти на більшу вибірку чи ні.

Звернімо увагу, що фахові повідомлення про репрезентативне опитування населення України містять уточнення, для кого вибірка репрезентативна: для дорослого населення (18 років і старше) України загалом чи також для певних регіонів. Найчастіше нині формують вибірки, репрезентативні для України загалом і чотирьох макрорегіонів (Західного, Східного, Центрального та Південного). Але можна формувати вибірку, яка буде репрезентативною для України загалом і для, умовно кажучи, 7 макрорегіонів, а також для кожної її області. Однак така вибірка буде вельми великою, якщо нам важливий низький рівень похибки при аналізі даних для кожної області.

Наприклад, якщо нас задовольняє лише похибка в межах 3,2% (без урахування дизайн-ефекту) з імовірністю 0,9545, то вибірка, репрезентативна для дорослого населення України загалом, становитиме 1000 осіб. Однак репрезентативність не лише для України загалом, а й для кожної її області змусить збільшити вибірку в 25 разів, якщо ми бажаємо зробити висновки для кожної області за максимальної похибки 3,2% (без урахування дизайн- ефекту): отже, нам доведеться опитати 25 000 респондентів! Якщо ж ми також воліємо отримати результати думок чоловіків і жінок у кожній області за максимальної похибки 3,2% (без урахування дизайн-ефекту), то вибірку доведеться збільшити ще вдвічі – вона становитиме 50 000 респондентів.

Саме тому, формуючи репрезентативну вибірку, фахівці не лише уточнюють генеральну сукупність, а й ставлять низку запитань щодо запланованого аналізу даних. Власне, фахівці самі визначать необхідний аналіз даних, якщо замовник скаже їм, що саме бажає довідатися в результаті опитування, і допоможуть конкретизувати генеральну сукупність.

Наприклад, нехай ми досліджуємо певну проблему нашого міста (позначимо його X). Якщо нас цікавить, що думають про цю проблему жінки віком 30 років і старші, які проживають у місті X не менше ніж 10 років, то генеральною сукупністю для опитування є "жінки віком 30 років і старші, які проживають у місті X не менше ніж 10 років".

Якщо цікавить думка мешканців віком 30 років і старших, які проживають у місті не менше ніж 10 років, то генеральною сукупністю є "люди віком 30 років і старші, які проживають у місті X не менше ніж 10 років". Однак цієї інформації для формування вибірки недостатньо. Натомість постає низка інших запитань, важливих для формування вибірки. Нас цікавить думка мешканців загалом (жінок і чоловіків разом) чи ми хотіли б порівняти думку чоловіків і жінок щодо цієї проблеми? Чи хотіли б ми порівняти думку людей різних вікових категорій? Ми хотіли б дізнатися думку лише тих людей, які мешкали в місті впродовж останніх 10 років? Чи, навпаки, нам також підійшов би респондент, який виріс у місті, потім тривалий час мешкав деінде, а 2 роки тому повернувся? (Отже, ця людина сумарно прожила в місті понад 10 років, але не відчувала у своєму повсякденному житті динаміку змін у ньому впродовж останніх 10 років.)

Відповідно, перш ніж переходити до формування репрезентативної вибірки, потрібно чітко уявляти, чия думка нас цікавить і чию думку ми порівнюватимемо між собою. Тому фахівець з вибірки не обмежиться інформацією про генеральну сукупність, а ставитиме замовникам багато уточнювальних запитань щодо того, що саме потрібно довідатися в результаті опитування: у цьому разі запитання будуть спрямовані не на уточнення тематики опитування, а на те, думку яких категорій людей потрібно дізнатися. Чим глибший рівень виокремлення підкатегорій, тим більший розмір вибірки необхідний для забезпечення репрезентативності з невеликою похибкою. Наприклад, можливо, нам будуть потрібні такі категорії та підкатегорії:

• 1) спершу вік (порівняємо думку людей різних вікових категорій);

• 2) далі в межах кожної вікової категорії виокремимо стать (наприклад, нас цікавить, чи різниться думка щодо питання X у чоловіків віком 31-45 років і 46-60);

• 3) насамкінець у межах кожної вікової категорії кожної статі виокремимо людей із вищою освітою (наприклад, нас цікавить, чи різниться думка щодо певного питання у жінок віком 31-45 років залежно від Того, мають вони вищу освіту чи ні).

Тож не варто дивуватися, коли фахівець ставить замовникові багато уточнювальних запитань щодо очікуваних результатів дослідження: без цього неможливо правильно визначити розмір вибірки та коректно її сформувати. Натомість варто дивуватися та непокоїтися, якщо жодних таких запитань не ставлять, але обіцяють забезпечити репрезентативність вибірки: у такому разі фінальна точність даних може неприємно здивувати.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?» автора Богдан О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „міфів про вибірку й опитування громадської думки. І як воно є насправді?“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Замість передмови: соціологія та соціальні дослідження у відкритому суспільстві

  • Про соціологію та соціальні дослідження

  • Про соціальні та бізнесові проекти

  • Розділ 2. ПЛАНУЄМО ДОСЛІДНИЦЬКИЙ КОМПОНЕНТ ПРОЕКТУ: ПЕРШІ КРОКИ

  • Як переконати грантодавця в доцільності дослідницького компонента?

  • міфів про співпрацю із соціологами. А як же насправді?

  • Як конкретизувати мету дослідження? І навіщо це робити?

  • Розділ 3. ЯК З'ЯСУВАТИ ТЕ, ЩО НАМ ПОТРІБНО ЗНАТИ?

  • Яка дослідницька стратегія нам потрібна – кількісна чи якісна?

  • Що робить методи дослідження якісними або кількісними?

  • Який саме метод обрати?

  • Оцінюєте якість консультацій? Оберіть експеримент!

  • Розділ 4. ВИБІРКА: ТАКА ЗАГАДКОВА Й ТАКА ВАЖЛИВА

  • Репрезентативні та нерепрезентативні вибірки

  • Загальна (генеральна) сукупність – те, без чого неможливо почати формування вибірки

  • Кому й навіщо потрібна нерепрезентативна вибірка?

  • Як визначити розмір (обсяг) нерепрезентативної вибірки?

  • Загадкові похибки й імовірності репрезентативної вибірки

  • Приклад формування репрезентативної вибірки

  • міфів про вибірку й опитування громадської думки. І як воно є насправді?
  • Чому соціологи не готують довідник "типових вибірок" для областей та обласних центрів?

  • Розділ 5. ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ: ЧИМ ВОНА ВАЖЛИВА ДЛЯ МЕНЕ ТА МОГО ПРОЕКТУ?

  • Патріархатні погляди та практики

  • міфи про гендерну рівність і фемінізм

  • Гендерна коректність і гендерна чутливість на противагу сексизму

  • Чому це важливо для мого проекту?

  • Гендерна (не)рівність в Україні: міжнародні експертні оцінки

  • Розділ 6. ЯК ПОСТАВИТИ ЗАПИТАННЯ ТА ВМОВИТИ ДАТИ ЩИРІ ВІДПОВІДІ?

  • Як умовити бути щирими та не боятися запису інтерв'ю на диктофон?

  • Як уникнути типових помилок глибинного інтерв'ювання?

  • Скільки інтерв'ю запланувати?

  • Плануємо фокус-групи: скільки учасників, скільки груп та яка тривалість обговорення?

  • У чому складність формулювання запитань анкети?

  • Як уникнути типових помилок при формулюванні запитань анкети?

  • Приклад 3. Викладачі університетів

  • Як і навіщо досвідчені фахівці тестують анкети?

  • Розділ 7. БУДЬМО КОМПЕТЕНТНИМИ ЗАМОВНИКАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ!

  • Із чого складається кошторис дослідження?

  • Де та як знайти фахівців із соціальних досліджень?

  • З ким співпрацювати – дослідницьким центром чи окремим фахівцем?

  • "Ми хотіли б довідатися, який відсоток населення України знає про..." – вам потрібен омнібус!

  • Скільки й чому коштують глибинні інтерв'ю? Що зменшує їхню вартість?

  • Скільки й чому коштують фокус-групи? Що зменшує їхню вартість?

  • Деякі труднощі у співпраці з фаховими дослідниками – як їх вирішити?

  • Розділ 8. ПРЕДСТАВЛЯЄМО ДОСЛІДНИЦЬКИЙ КОМПОНЕНТ У ПРОЕКТНІЙ ЗАЯВЦІ

  • Наскільки докладно представляти дослідницький компонент заявки?

  • типових помилок представлення дослідницького компонента в проектній заявці

  • Пам'ятка про фахове представлення дослідницького компонента в проектній заявці

  • Післямова