міфів про вибірку й опитування громадської думки. І як воно є насправді?

Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?

Дійсність на противагу міфу: для визначення розміру вибірки потрібно знати...

• розмір генеральної сукупності, для якої формуємо репрезентативну вибірку;

• які категорії та підкатегорії будуть виділені під час аналізу;

• якою є максимальна прийнятна похибка та з якою імовірністю при роботі з тими чи іншими категоріями й підкатегоріями. Щоб адекватно визначити генеральну сукупність, а також необхідні для аналізу категорії та підкатегорії, потрібно чітко розуміти, що ми бажаємо довідатися в результаті дослідження.

Міф 5. "Якщо на центральній вулиці опитати достатню кількість людей, то ми знатимемо думку мешканців нашого міста. 300-400 осіб має бути достатньо".

Згадаймо третій міф, який було розвінчано вище: вибірку потрібно не лише порахувати (визначити, скількох опитати), а й правильно спланувати, де, коли й кого опитувати. Ретельна, грамотна процедура відбору респондентів є запорукою того, що відбір був справді випадковим і не мав зміщення в бік певної категорії респондентів. Можна опитати "правильну кількість", але не забезпечити випадковості відбору, і тоді серед опитаних буде забагато молодих або літніх, жінок або чоловіків, мешканців одного регіону або іншого, людей із високим рівнем доходів або низьким тощо.

Одні мешканці міста будуть присутні на центральній вулиці більшою мірою, ніж інші. Зміщення в бік певної категорії залежатиме від того, що розташоване на цій вулиці та в який саме час дня опитуємо. Якщо там опера, серед перехожих буде зміщення в бік любителів опери. Якщо державні установи, то в бік людей, які працюють на державній службі. Якщо житло на цій вулиці та довкола неї є примітно дорожчим, ніж в інших районах, і якщо там чимало новозбудованого "елітного" житла, то утвориться зміщення в бік заможніших мешканців міста.

Тож у результаті опитування на центральній вулиці довідаємося думку перехожих, які були там у той час, що відповідає періоду опитування, але не думку мешканців міста загалом. Натомість, щоб дізнатися думку мешканців міста загалом, потрібно ретельно спланувати маршрут і відбір респондентів по місту. При цьому навіть за найретельнішого планування маршруту виникають додаткові виклики для забезпечення репрезентативності. Якщо ми опитуємо перехожих, може утворитися зміщення в бік тих людей, які частіше виходять на вулицю. Якщо опитуємо в домівках, то потрібно планувати відбір таким чином, щоб не утворити зміщення в бік тих, хто частіше бувають вдома.

Дійсність на противагу міфу: для опитування, репрезентативного для населення певного міста, селища або села, потрібно ретельно спланувати маршрут і відбір респондентів по всьому населеному пункту, а не просто на його центральних вулицях або площах.

Міф 6. "Соціологи на основі опитування 2000 людей роблять висновки про думку мільйонів. Отже, можна опитати маленьку частку нашої громади та мати доволі точні дані".

Це не так. Погляньмо уважно на таблиці 4.1 та 4.2. У них наведено приклади розмірів вибірок залежно від того, на яку кількість людей маємо поширювати висновки дослідження, тобто залежно від обсягу генеральної сукупності. Наприклад, у таблиці 4.1 бачимо, що для похибки 5% вибірка становить 400 осіб незалежно від того, нашою генеральною сукупністю є півмільйона осіб чи 50 мільйонів. Якщо громада велика – 10 000 осіб, то для такої самої похибки потрібна вибірка обсягом 385 респондентів.

Як бачимо, зменшення генеральної сукупності в 50 або й 500 разів зовсім не означає, що вибірка зменшиться в 50 або 500 разів! Якщо ж ідеться про невеличку громаду зі 100 осіб, то варто опитати всіх 100 її членів, а не планувати вибіркове опитування, адже необхідний розмір вибірки для максимально допустимої похибки 5% – 80 осіб.

Отже, обсяг вибірки – це не певний сталий відсоток від генеральної сукупності, тобто тої кількості людей, на яку плануємо поширювати висновки з опитування. Натомість обсяг репрезентативної вибіркової сукупності можна визначати лише згідно зі статистичними формулами з урахуванням допустимої похибки та її імовірності. Підхід "опитаймо 50% – цього буде достатньо" не має нічого спільного з розрахунком репрезентативних вибірок.

Дійсність на противагу міфу: обсяг вибірки має бути визначений на основі статистичних формул і в жодному разі не як відсоток або частка від тої кількості людей, на яку поширюватимемо результати опитування.

Міф 7. "Вибірки розуміють лише соціологи й математики. Мені немає сенсу намагатися щось у цьому зрозуміти".

Лише люди з належним рівнем математичної підготовки розуміють, як виведені формули розрахунку вибірок. Але це не означає, що всім іншим не потрібно нічого знати про вибірки. Адже таке знання допомагає бути компетентнішими читачами повідомлень про результати репрезентативних вибіркових досліджень і компетентнішими замовниками таких досліджень.

Власне, якщо ви прочитали від початку розділу й до цього місця, то вже значною мірою спростували згаданий міф, адже відтепер вам буде незрівнянно легше оцінити масштаб необхідного для проекту опитування й погодити з дослідницькими центрами, яка саме вибірка для нього потрібна. Ви тепер розумієте, якої точності доречно очікувати від результатів опитування, а якої ні. Ви також уже стали більш критичним читачем повідомлень про опитування громадської думки, якого не так просто ввести в оману. Понад те, ви вже навіть можете спробувати сформувати просту вибірку для деяких випадків, як у прикладі з уявним університетом. Якщо ж ви ще не опанували матеріалу цього розділу, то ознайомтеся принаймні з усіма десятьма міфами – і сьомий міф розвіється сам собою.

Дійсність на противагу міфу: у демократичному суспільстві, де важливим є розуміння тенденцій громадської думки й результати відповідних опитувань регулярно оприлюднюють у ЗМІ, базове розуміння деяких аспектів вибірок корисне й можливе навіть для тих людей, які ніколи не працюватимуть із репрезентативними вибірками професійно, адже воно стає захистом від маніпулятивних повідомлень про громадську думку.

Міф 8. "Є загальновизнаний метод формування вибірки, репрезентативної для учасників вуличної протестної акції".

Цей міф зовсім юний: він з'явився в нашому суспільстві з Євро- майданом. Стільки точилося суперечок про те, хто є всі ті протестувальники й навіщо вони мерзнуть на майдані Незалежності в Києві та на площах інших міст, що це стимулювало спроби провести репрезентативні опитування мітингарів. При цьому в деяких публікаціях повідомляли, що опитування було проведено за "загальновизнаною методикою". Однак таке словосполучення насправді ні про що не говорить, оскільки жодної такої методики не існує. Репрезентативне опитування мітингарів є нетривіальним завданням, і доречно було б наводити пояснення щодо методики формування вибірки, щоб читачі могли визначати, якою мірою готові довіряти точності цих результатів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?» автора Богдан О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „міфів про вибірку й опитування громадської думки. І як воно є насправді?“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Замість передмови: соціологія та соціальні дослідження у відкритому суспільстві

  • Про соціологію та соціальні дослідження

  • Про соціальні та бізнесові проекти

  • Розділ 2. ПЛАНУЄМО ДОСЛІДНИЦЬКИЙ КОМПОНЕНТ ПРОЕКТУ: ПЕРШІ КРОКИ

  • Як переконати грантодавця в доцільності дослідницького компонента?

  • міфів про співпрацю із соціологами. А як же насправді?

  • Як конкретизувати мету дослідження? І навіщо це робити?

  • Розділ 3. ЯК З'ЯСУВАТИ ТЕ, ЩО НАМ ПОТРІБНО ЗНАТИ?

  • Яка дослідницька стратегія нам потрібна – кількісна чи якісна?

  • Що робить методи дослідження якісними або кількісними?

  • Який саме метод обрати?

  • Оцінюєте якість консультацій? Оберіть експеримент!

  • Розділ 4. ВИБІРКА: ТАКА ЗАГАДКОВА Й ТАКА ВАЖЛИВА

  • Репрезентативні та нерепрезентативні вибірки

  • Загальна (генеральна) сукупність – те, без чого неможливо почати формування вибірки

  • Кому й навіщо потрібна нерепрезентативна вибірка?

  • Як визначити розмір (обсяг) нерепрезентативної вибірки?

  • Загадкові похибки й імовірності репрезентативної вибірки

  • Приклад формування репрезентативної вибірки

  • міфів про вибірку й опитування громадської думки. І як воно є насправді?
  • Чому соціологи не готують довідник "типових вибірок" для областей та обласних центрів?

  • Розділ 5. ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ: ЧИМ ВОНА ВАЖЛИВА ДЛЯ МЕНЕ ТА МОГО ПРОЕКТУ?

  • Патріархатні погляди та практики

  • міфи про гендерну рівність і фемінізм

  • Гендерна коректність і гендерна чутливість на противагу сексизму

  • Чому це важливо для мого проекту?

  • Гендерна (не)рівність в Україні: міжнародні експертні оцінки

  • Розділ 6. ЯК ПОСТАВИТИ ЗАПИТАННЯ ТА ВМОВИТИ ДАТИ ЩИРІ ВІДПОВІДІ?

  • Як умовити бути щирими та не боятися запису інтерв'ю на диктофон?

  • Як уникнути типових помилок глибинного інтерв'ювання?

  • Скільки інтерв'ю запланувати?

  • Плануємо фокус-групи: скільки учасників, скільки груп та яка тривалість обговорення?

  • У чому складність формулювання запитань анкети?

  • Як уникнути типових помилок при формулюванні запитань анкети?

  • Приклад 3. Викладачі університетів

  • Як і навіщо досвідчені фахівці тестують анкети?

  • Розділ 7. БУДЬМО КОМПЕТЕНТНИМИ ЗАМОВНИКАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ!

  • Із чого складається кошторис дослідження?

  • Де та як знайти фахівців із соціальних досліджень?

  • З ким співпрацювати – дослідницьким центром чи окремим фахівцем?

  • "Ми хотіли б довідатися, який відсоток населення України знає про..." – вам потрібен омнібус!

  • Скільки й чому коштують глибинні інтерв'ю? Що зменшує їхню вартість?

  • Скільки й чому коштують фокус-групи? Що зменшує їхню вартість?

  • Деякі труднощі у співпраці з фаховими дослідниками – як їх вирішити?

  • Розділ 8. ПРЕДСТАВЛЯЄМО ДОСЛІДНИЦЬКИЙ КОМПОНЕНТ У ПРОЕКТНІЙ ЗАЯВЦІ

  • Наскільки докладно представляти дослідницький компонент заявки?

  • типових помилок представлення дослідницького компонента в проектній заявці

  • Пам'ятка про фахове представлення дослідницького компонента в проектній заявці

  • Післямова