Соціальна реабілітація – технологія в соціальній роботі, система медичних, психологічних, педагогічних, соціально-економічних заходів, спрямованих на усунення або можливо більш повну компенсацію обмежень життєдіяльності, викликаних серйозною соціальною проблемою, порушенням здоров'я зі стійким розладом функцій організму. Мета – відновлення соціального статусу клієнта, досягнення ним матеріальної незалежності та його соціальна адаптація.
Соціальна реабілітація засуджених – процес відновлення соціальних функцій, ролей, статусу осіб, позбавлених волі, втрачених ними у зв'язку з вчиненням злочину, осудом і відбуванням покарання в специфічних умовах ізоляції і законного обмеження в деяких правах і свободах.
Соціальна реінтеграція – це підтримка, що надається особам в період їх повернення в суспільство після закінчення перебування поза ним (наприклад, в м'ясцях позбавлення волі).
Соціальна робота – вид професійної діяльності, направленої на задоволення соціально-гарантованих і особистісних інтересів і потреб різних груп населення, на створення умов, які допомагають відновленню або поліпшенню здатності людей до соціального функціонування.
Соціальна служба – організація, яка створюється з метою вирішення визначених соціальних завдань, за участі керівництва та працівників підприємства і фінансується за кошти підприємства, працівників, з інших джерел, передбачених українським законодавством.
Соціальна справедливість – передбачає рівність всіх громадян перед законом; забезпечення гарантій життєдіяльності людини; високий рівень соціальної захищеності і т.д.
Соціальне обслуговування – робота, спрямована на задоволення потреб, які виникають у процесі життєдіяльності, що забезпечує гармонійний та різнобічний розвиток дітей та молоді шляхом надання соціальної допомоги і різноманітних соціальних послуг.
Соціальне страхування – фундаментальна основа державної системи соціального захисту населення, що уможливлює матеріальне забезпечення і підтримку непрацездатних громадян за рахунок фондів, сформованих працездатними членами суспільства.
Соціальний захист – це система державних гарантій для реалізації прав громадян на працю і допомогу на час безробіття; на підтримання життєвого рівня через перегляд мінімальних розмірів основних соціальних гарантій за умов зростання цін на споживчі товари і послуги; на надання державної допомоги, пільг та інших видів соціальної підтримки малозабезпеченим громадянам і сім'ям, які виховують дітей; на матеріальне забезпечення при досягненні пенсійного віку, при тимчасовій або постійній втраті працездатності, втраті годувальника тощо.
Соціальний захист засуджених – система спільних заходів, здійснюваних адміністрацією виправних установ, іншими суб'єктами пенітенціарної соціальної роботи, представниками державних органів, неурядових організацій щодо забезпечення передбачених законом прав, свобод та інтересів осіб, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі (соціальне обслуговування, соціальне страхування, підтримка).
Соціальний інститут – це стійкий комплекс формальних і неформальних норм, правил, принципів, які регулюють різні сфери людської життєдіяльності й організовують їх у систему соціальних статусів та ролей.
Соціальний педагог – працівник соціальної сфери, який спеціалізується на роботі з дітьми і батьками, з дорослим населенням в сімейно-побутовому середовищі, з підлітками і молодіжними групами і об'єднаннями.
Соціальний працівник – фахівець із соціальної роботи.
Соціальний супровід – вид соціального обслуговування, який передбачає надання комплексу соціальних послуг, спрямованих на подолання життєвих труднощів, збереження, підвищення соціального статусу.
Соціальні технології – це сукупність способів професійного впливу на соціальний об'єкт із метою його поліпшення, забезпечення оптимізації функціонування при можливому тиражуванні певної системи впливу.
Соціально-педагогічний патронаж – технологія соціальної роботи, що сприяє взаємодії закладів освіти, сім'ї і суспільства у вихованні дітей, їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечує консультативну допомогу батькам і особам, які їх замінюють.
Справжні суїцидальні дії – усвідомлені навмисні дії, метою і мотивом яких є добровільне позбавлення себе життя.
Стигматизація – соціально-психологічна дискримінація будь-якої категорії людей; навішування ярликів на людину, найчастіше образливих, принижуючих.
Суїцид – акт самогубства або спроби самогубства, який здійснюється у стані сильного душевного розладу або під впливом якогось психічного захворювання.
Суїцидальна поведінка – варіант поведінки особистості, що характеризується усвідомленим бажанням покінчити з собою (мета – смерть, мотив – дозвіл або зміна психотравмуючої ситуації шляхом добровільного відходу з життя), тобто будь-які внутрішні і зовнішні форми психічних актів, що направляються уявленнями про позбавлення себе життя.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології соціальної роботи» автора Агарков О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГЛОСАРІЙ“ на сторінці 6. Приємного читання.
