• інформаційний;
• соціально-профілактичний;
• медико-біологічний;
• репресивний (застосування санкцій).
Інформаційний підхід ґрунтується на уявленні про те, що порушення соціальних норм відбуваються через їх незнання: законодавство значною мірою невідоме більшості населення і часто довільно застосовується особами, що володіють спеціальними знаннями в галузі права. Даний підхід знайшов своє відображення в міжнародних документах: в резолюції VI Конгресу ООН з попередження злочинності та поводження з правопорушниками вказано, що знання права допомагає формуванню свідомого ставлення до життя, заснованого на принципах права, і підвищенню рівня громадського порядку. На V Конгресі ООН з попередження злочинності та поводження з правопорушниками підкреслювалося, що з діяльністю юридичних органів необхідно знайомити все населення. Володіння особою своїх прав, обов'язків і відповідальності у відносинах з державою є суттєвою гарантією нормального функціонування будь-якого суспільства. Інформаційний підхід представляється досить цікавим і плідним при реалізації методів соціального контролю, проте не може замінити інші форми соціального впливу. Його використання можливе лише у поєднанні з останніми.
Соціально-профілактичний підхід має на меті виявлення та усунення причин, що викликають антисоціальна поведінка за допомогою системи різноманітних заходів, які проводяться державою і суспільством для усунення зазначених причин та формування правомірної поведінки. Соціально-профілактична діяльність має різні організаційні форми.
Існує:
• загальна профілактика, тобто комплекс заходів, спрямованих на підвищення рівня життя населення, його правової культури та свідомості;
• спеціальна профілактика – це система заходів, що проводяться для попередження конкретних актів соціально негативної поведінки.
Реакція суспільства на поведінку, що відхиляється може включати в себе медичний елемент в тому випадку, якщо має місце порушення одночасно соціальної та біологічної норми, а саме:
• 1) вчинення правопорушень за наявності психічних аномалій, що не виключають осудності;
• 2) пов'язані з порушеннями соціальних норм зловживання спиртними напоями, ранні стадії алкоголізму та наркоманії;
• 3) стресові стани.
Застосування медичних заходів впливу для здійснення соціального контролю допустимо в залежності від природи злочинності:
• 1) оскільки злочинність детермінована соціальними умовами життя людей, медичні заходи не можуть на неї вплинути;
• 2) якщо злочинність притаманна біологічній природі людей, медико- біологічні заходи є основними.
Застосування санкцій – найбільш відомий і традиційний спосіб забезпечення соціального контролю. Покарання, так само як і застосування санкцій за відхиляння від норми поведінку в цілому, реалізується в рамках, визначених найчастіше суперечливими цілями і можливостями, у зв'язку з чим виникають деякі проблеми.
Отже, у забезпеченні соціального контролю кожен з наведених методів має свої переваги і недоліки. Інформаційний – орієнтований на свідоме сприйняття норм і цінностей суспільства. Застосування санкцій захищає встановлені правила поведінки, використовуючи примус. Соціальна профілактика усуває зовнішні причини та умови антисоціальної поведінки. Медико-біологічний вплив допомагає суб'єкту подолати внутрішні причини відхилення від норми. Разом дані методи утворюють систему взаємодії, що протистоїть негативним явищам і яка повинна узгоджено функціонувати в усіх ланках. Але необхідно з'ясувати, яке значення має криміналізація для кожного з розглянутих методів з тим, щоб визначити її місце в системі соціального контролю.
Основними напрямками діяльності фахівців в установі соціальної роботи з особами з високою ймовірністю до криміналізації, є психодіагностика, психокорекція, експертиза, консультування, просвітництво, профілактика, координація, посередництво.
Завданнями роботи з особистістю, схильною до правопорушення, виступають:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології соціальної роботи» автора Агарков О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Технології соціальної роботи у правоохоронній сфері“ на сторінці 2. Приємного читання.
