• 2. Координація співробітництва з різними соціальними інститутами, які допоможуть подолати проблему конкретної сім'ї. Наприклад,
• передача дитини в прийомну сім'ю;
• усиновлення дитини;
• поміщення дитини в інтернат, притулок, дитячий будинок;
• направлення на лікування від алкоголізму тощо.
• 3. Інформування членів сім'ї з питань соціального захисту, яке здійснюється через соціальне консультування з житлових, сімейно- шлюбних, трудових, пенсійних питань; з проблем порушення прав дітей, жінок, інвалідів.
Особливе місце в роботі соціального працівника займає профілактична робота з сім'ями.
Профілактична робота з сім'єю полягає у реалізації системи соціально-психологічних, медико-соціальних і правових заходів, спрямованих на усунення умов та причин виникнення проблем, а також системи заходів з профілактики сімейного неблагополучия. На даному рівні соціальний працівник організовує свою роботу на основі достовірної інформації.
Найпоширенішим методом є розробка соціально-педагогічних програм (проектів) просвітницької роботи, роботи з батьками (семінари- практикуми, лекції, бесіди, виступи на батьківських зборах), створення груп підтримки і організація взаємодопомоги.
Завданням просвітницької програми є:
• засвоєння батьками педагогічних знань, які б сприяли підвищенню ефективності виховання дітей;
• формування уміння осмислювати сімейні ситуації, використовувати ефективні методи розв'язання проблем на основі педагогічних закономірностей, принципів виховання;
• розширення досвіду сімейного виховання.
Соціальний працівник повинен пропагувати ненасильницьке виховання, ознайомлювати батьків з методами, які розвивають у дітей слухняність, відповідальність, не використовуючи при цьому "каральної педагогіки", добирати мовленнєві вирази, які сприятимуть подоланню непорозуміння у сім'ї та школі.
Ефективність профілактичної діяльності соціального працівника залежить від правильно вибраного способу спілкування з сім'єю, створення дружньої атмосфери при спілкуванні. Цьому сприяють тематичні вечори, вечори відпочинку, святкування визначних подій, ювілеїв тощо [121].
Іншими напрямками є реабілітація, сімейне консультування, соціальний супровід.
Реабілітація – це система заходів, спрямованих на повноцінне відновлення функціонування втрачених сімейних функцій. Реабілітаційну роботу з сім'єю можна розділити на три рівні: індивідуальний, груповий і з громадою.
На індивідуальному рівні реабілітаційна робота передбачає: консультування як спроба однією людини покращити ситуацію іншої за допомогою методичних прийомів консультування: бесіди, спостереження, переконання, вправ, компромісу, активного слухання, перефразування, конфронтації, прикладу.
Методи групової реабілітації: збори, лекції, бесіди, диспути, дискусії, та ін. Основним методом виступає тренінг.
Соціальна робота в громаді. Мета проведення – відновлення життєвого простору сім'ї. Методи роботи: лекції, бесіди, організації масових акцій, благодійних заходів, мітингів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології соціальної роботи» автора Агарков О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Соціальна робота з неблагополучною сім'єю“ на сторінці 6. Приємного читання.
