Об'єктивний процес соціальної адаптації полягає в тому, що людина з дня свого народження набуває різні соціальні властивості, що відображають її місце в системі суспільних відносин. З дитинства і до самої смерті йде безперервний процес засвоєння і розвитку механізмів адаптації, у формуванні якого активну участь бере навколишнє соціальне середовище.
Суб'єктивний процес соціальної адаптації безпосередньо пов'язаний з особистими якостями, поглядами, переконаннями. Тому важливим компонентом соціальної адаптації є узгодження цілей, домагань, ціннісних орієнтацій індивіда, його особистих можливостей зі специфікою соціального середовища, зі здатністю до їх реалізації в конкретній соціальній ситуації.
Соціальна адаптація є однією з найважливіших сторін процесу соціалізації. Але якщо соціалізація являє собою поступовий процес формування особистості в певних соціальних умовах, то поняття "соціальна адаптація" підкреслює активне освоєння людиною або групою нового соціального середовища у відносно короткий проміжок часу.
Соціальна адаптація особистості спрямована на відновлення норм, соціально-корисних відносин з соціальними суб'єктами (групами та окремими її членами), зміну в позитивному плані спілкування, поведінки, діяльності.
Психологічна адаптація – засвоєння соціально корисних стандартів поведінки і ціннісних орієнтацій, зближення установок і спрямованості особистості з очікуваннями соціального середовища.
Соціальна і психологічна адаптації перебувають у нерозривній єдності, хоча іноді можуть не збігатися.
Соціальна адаптація на рівні окремих особистостей включає:
• реалізацію механізму взаємодії особистості з мікросередовищем шляхом певного пристосування до нього через спілкування, поведінку, діяльність;
• засвоєння норм, моральних цінностей найближчого позитивного соціального оточення шляхом їх раціонального усвідомлення або шляхом інтеріоризації;
• досягнення стану адаптованості суб'єкта шляхом встановлення динамічної рівноваги між його особистісними установками та очікуваннями соціального середовища за наявності контролю з його боку.
Механізм соціальної адаптації особистості виступає як єдиний процес діяльності, спілкування, самосвідомості в соціальній діяльності людини, коли відбувається перетворення її внутрішнього світу, реалізація прихованих потенцій, які допомагають повноцінно включитися в процеси соціальної адаптації як активної особистості.
Соціальна самосвідомість особистості виступає як механізм соціальної адаптації, при якому відбувається формування і осмислення своєї соціальної приналежності і ролі.
Існують і такі механізми соціально-психологічної адаптації особистості, як:
• когнітивний, який включає всі психічні процеси, пов'язані з пізнанням: відчуття, сприйняття, уявлення, пам'ять, мислення, уяву і т. д.;
• емоційний, що включає різні моральні почуття і емоційні стани: неспокій, занепокоєння, співчуття, осуд, тривогу і т. д.;
• практичний, поведінковий, що пропонує певну спрямовану діяльність людини в соціальній практиці.
В цілому, всі ці соціально-психологічні механізми соціальної адаптації особистості складають повну єдність.
В основі соціальної адаптації особистості лежить активне чи пасивне пристосування, взаємодія з існуючим соціальним середовищем, а також здатність змінювати і якісно перетворювати саму особистість людини.
Залежно від характеру і змісту соціальних чи особистісних проблем, в які залучаються люди, як за власним бажанням, так і поза ним, і змісту завдань, які необхідно вирішити, застосовуються такі основні види соціальної адаптації:
Соціально-медична, що включає в себе відновну і реконструктивну терапію, відновлення або формування у людини нових навичок повноцінного життя і допомогу з організації побуту і ведення домашнього господарства.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології соціальної роботи» автора Агарков О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Технології соціальної профілактики та адаптації“ на сторінці 2. Приємного читання.
