• 5. За ефективністю:
– економічні;
– соціальні;
– екологічні;
– інтегральні.
У структурі технології забезпечення нововведень доцільно виділити дві взаємодоповнюючі одна одну, одночасно здійснювані діяльності:
• інноваційну діагностику;
• соціологічне вивчення нововведень, метою якого є розпізнавання, передбачення проблем, які можуть виникнути при взаємодії середовища проживання і нововведення за допомогою діагностики, вивчення динаміки суспільної думки щодо реалізації нововведення за допомогою різних соціологічних методів.
Інноваційна діагностика передбачає здійснення процедури аналізу, діагнозу і прогнозу щодо конкретного нововведення. Це дозволяє як планувати алгоритм здійснення цього нововведення, так і прогнозувати конкретні наслідки втручання у широкий комплекс громадської системи, з огляду на специфіку її функціонування, що дозволяє заздалегідь підготуватися до появи різних побічних явищ, конфліктів та суперечностей у процесі інноваційної діяльності, запобігти їм або пом'якшити негативні наслідки.
Отже, інноваційна діагностика охоплює, по-перше, прогноз ймовірності появи різних нововведень у майбутньому, по-друге, дає більш-менш повну картину розвитку конкретного нововведення, його наслідки в усіх галузях життєдіяльності людей, фіксує варіанти сприйняття нововведення людьми, прогнозує думку [166].
Інноваційна діагностика відбувається у три етапи:
• до реалізації нововведення (фіксація всіх можливих проблем, які можуть виникнути під час інноваційного процесу; отримана інформація іноді має політично й ідеологічно забарвлений характер),
• під час здійснення – конструктивне переосмислення знання дає змогу провадити оперативне доопрацювання, реалізацію нововведення з урахуванням конкретних ситуаційних особливостей,
• після здійснення (через зіставлення цілей і порівняння одержаних результатів нововведення з деякими ознаками, котрі характеризують середовище його освоєння), і включає у себе: діагностику середовища нововведення і діагностику власне процесу його здійснення.
Соціальні технології у прямому сенсі слова – то окрема область наукового знання.
У вузькому значенні слова поняття "соціальні технології" має два значення.
По-перше, соціальні технології – це, передусім, процес цілеспрямованого впливу на соціальний об'єкт, обумовлений необхідністю і потребою одержання заданого результату. У цьому плані технологічність впливу наповнена такими поняттями, як етапність.
З такого бачення, соціальні технології можна охарактеризувати як певну прагматику, що пов'язує: 1) мету, 2) засіб, 3) результат.
Координація і субординація мети, засобів, результатів припускають варіативність врахування безлічі чинників, моделювання і проектування, систему критеріїв і оцінок, змістовні версії і сценарії, діагностику і т.д.
По-друге, соціальні технології – це теорія, що досліджує процеси цілеспрямованого впливу на соціальні об'єкти, яка розробляє і обґрунтовує ефективні засоби і прийоми такого впливу. У цьому трактуванні має значення, що розуміється під соціальним об'єктом. Це може бути і соціальні відносини, соціальна взаємодія, соціальна група, соціальна інституція, соціальна організація.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології соціальної роботи» автора Агарков О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Типи інновацій в соціальній роботі“ на сторінці 2. Приємного читання.
