Нормативно-правове поле соціального захисту і соціального забезпечення

Технології соціальної роботи

Суб'єктами правовідносин з соціального забезпечення виступають: громадянин чи сім'я, з одного боку, і державний орган з соціального забезпечення – з іншого.

Громадянин, як учасник правовідносин з соціального забезпечення, наділяється не лише галузевою правоздатністю, а й правом вимагати надання йому конкретного виду соціального забезпечення, а державний орган з соціального забезпечення зобов'язаний надати його за умов і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до загального правила державні органи, які призначають різні види соціального забезпечення, лише застосовують норми права, але самі їх не встановлюють. Тобто всі права і обов'язки суб'єктів правовідносин встановлені законом і не можуть змінюватись за угодою сторін, як, наприклад, у цивільному чи трудовому праві. Але суб'єкти мають рівні права в реалізації наданих їм прав та обов'язків, оскільки між ними не встановлюються взаємостосунки влади та підпорядкування, як, наприклад, в адміністративному праві. Обидві сторони зобов'язані виконувати вказівку закону. І рівність сторін проявляється тут у виконанні ними волі законодавчої влади.

Право соціального забезпечення з метою охорони прав і забезпечення виконання обов'язків суб'єктами правовідносин передбачає лише правообмежуючі санкції, які полягають у зменшенні обсягу правоможливостей в одержанні соціальних виплат або послуг. Наприклад, припинення виплат пенсій і допомоги, надання послуг або утримання пенсії чи допомоги, зайво виплачених внаслідок зловживань, позбавлення права на допомогу по тимчасовій втраті працездатності у випадку порушення режиму, встановленого лікарем тощо [33].

Оскаржити рішення державного органу або посадової особи в разі виникнення спорів про надання пенсій, допомоги чи соціальних послуг можливо як в адміністративному, так і в судовому порядку.

Будь-який галузевий метод правового регулювання суспільних відносин характеризується не однією певною ознакою, а завжди являє собою властивий тільки даній галузі комплекс засобів і способів впливу на суспільні відносини. Зазвичай основними є імперативний та диспозитивний способи регулювання. Імперативному способові правового регулювання властивий метод влади і підпорядкування. Він притаманний, наприклад, адміністративному праву. Диспозитивному – метод юридичної рівності. Найяскравіше він виражений у цивільному праві.

Галузевий метод нормативного регулювання соціального забезпечення являє собою певну комбінацію імперативного та диспозитивного способів регулювання. Диспозитивний спосіб регулювання знаходить своє вираження в тому, що правомочний суб'єкт, тобто, громадянин чи сім'я мають право звертатися затим чи іншим видом соціального забезпечення, а державний орган з соціального забезпечення зобов'язаний надати таке забезпечення відповідно до чинного законодавства. Тобто, державний орган з соціального забезпечення підпорядкований припису закону. Разом з тим він має право вимагати від громадянина подання відповідних документів, необхідних для призначення того чи іншого виду соціального забезпечення, оскільки в разі ненадання громадянином таких документів йому не може бути призначений цей вид соціального забезпечення. В цьому проявляються елементи імперативного способу.

Метод права соціального забезпечення використовує обидва ці способи разом з застосуванням таких прийомів, як дозвіл, припис, заборона.

Дозвіл застосовується для регулювання поведінки фізичних осіб. Це означає, що громадянам надається можливість на свій розсуд претендувати на той чи інший вид соціального забезпечення на умовах і в порядку, визначених законом.

Припис – це обов'язок громадянина чи органу соціального захисту вчиняти певні дії, передбачені законом. Він застосовується для регулювання поведінки як державних органів, які зобов'язані в разі звернення громадянина за тим чи іншим видом соціального забезпечення за наявності законних підстав надати таке забезпечення у відповідності до закону, так і до громадян, які зобов'язані подати у визначений термін документи, що містять достовірні відомості, чи виконати певні дії, наприклад, пройти огляд МСЕК, для своєчасного призначення державним органом того чи іншого виду соціального забезпечення.

Заборона – це покладення на суб'єктів соціально-забезпечувальних правовідносин обов'язку утримуватись від конкретних дій. Цей прийом правового регулювання у праві соціального забезпечення застосовується нечасто і закріплюється у нормі права як прямо, наприклад, при розподілі коштів Пенсійного фонду чи фондів соціального страхування заборонено використовувати ці кошти не за прямим призначенням, так і опосередковано, наприклад заборона підприємствам і організаціям видавати недостовірні документи.

Специфіка методу права соціального забезпечення обумовлена також аліментарним характером зобов'язань в деяких правовідносинах. Соціальною аліментарністю називають спосіб надання державою всіх видів соціального забезпечення і обслуговування на справедливій основі безоплатно або на пільгових умовах, безеквівалентно з урахуванням певного зв'язку з працею чи іншою суспільно-корисною діяльністю, але не в порядку відповідних дій за нову зустрічну працю, без застосування договірних засад, в обсязі нормального рівня прожиття із спеціальних фондів соціального забезпечення (Пенсійного фонду, фондів соціального страхування, а в окремих випадках з Державного та місцевих бюджетів) [6].

Право соціального забезпечення, як і будь-яка інша галузь права, має свою систему, структуру, основану на певних закономірностях та особливостях елементів, які її утворюють (правових інститутах, нормах права). Особливістю права соціального забезпечення є те, що основу цієї галузі складає пенсійне право, яке становить найповнішу систему норм, яка визнана, як підгалузь права соціального забезпечення.

Пенсійне право являє собою таку сукупність правових норм, яка виокремилась у межах галузі права соціального забезпечення і регулює якісно однорідні відносини у певній сфері соціального захисту населення. Тобто предметом пенсійного права є відносини, які виникають між громадянами та державними органами, діяльність яких пов'язана з забезпеченням громадян різними трудовими та соціальними пенсіями.

Під системою права соціального забезпечення слід розуміти науково обгрунтований, об'єктивно існуючий зв'язок інститутів і норм, які складають в цілому єдину самостійну галузь права.

Норма права є первинним елементом системи, який володіє здатністю бути регулятором поведінки учасників суспільних відносин. Норма може виражати загальні, принципові положення, які стосуються в однаковій мірі всього комплексу суспільних відносин в цілому, чи їх більшості, або закріплювати правило, яке стосується лише одного виду

відносин, що входять до предмету галузі. З урахуванням цього, норми галузі утворюють загальну і особливу частини.

На відміну від більшості провідних галузей права норми права соціального забезпечення не кодифіковані, тобто не зібрані в єдиному правовому акті, а містяться в різноманітних правових актах. До загальної частини галузі права соціального забезпечення відносяться норми, які визначають предмет, метод, принципи і завдання галузі права, сферу дії норм права за особами, в просторі і часі, основні права громадян в області соціального забезпечення, розмежування компетенції державних органів в правовому регулюванні соціального забезпечення. До норм загальної частини права соціального забезпечення відносяться ст.ст. 46, 92 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 3, 5, 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст.ст. 1, 2, 3, 4, 5 Основ законодавства України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування" та інші.

До особливої частини права соціального забезпечення відносяться всі інші норми, які детально регламентують умови і порядок надання громадянам конкретних видів соціального забезпечення, їх розміри. Такі групи однорідних норм утворюють інститути галузі права. Наприклад, пенсії за віком, пенсії по інвалідності, пенсії за вислугу років, в разі втрати годувальника, допомоги по тимчасовій втраті працездатності, допомоги на поховання тощо. Вихідною підставою для класифікації правових інститутів є види соціального забезпечення та порядок їх надання (пенсії, допомоги, пільги, переваги, послуги тощо).

У правовому інституті можуть міститися норми, що встановлюють як загальні так і спеціальні правила забезпечення для окремих категорій осіб. Так, наприклад, у правовому інституті "пенсії по інвалідності" нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачене регулювання цього виду соціального забезпечення для загального кола осіб, а нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" – окремої категорії осіб – військовослужбовців та працівників органів внутрішніх справ.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології соціальної роботи» автора Агарков О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нормативно-правове поле соціального захисту і соціального забезпечення“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • СОЦІАЛЬНА РОБОТА ЯК ВИД НАУКОВОГО ЗНАННЯ

  • Об'єкт, предмет та суб'єкти соціальної роботи

  • Функції, структура, рівні соціальної роботи

  • Система методів соціальної роботи

  • Загальнонаукові (філософські) методи

  • Спеціальні методи у соціальній роботі

  • Соціально-економічні методи

  • Медико-соціальні методи в соціальній роботі

  • Соціально-педагогічні методи в соціальній роботі

  • Соціально-психологічні методи в соціальній роботі

  • Організаційно-розпорядчі методи в соціальній роботі

  • Метод моніторингу в соціальній роботі

  • Соціологічні методи соціальної роботи. Контент-аналіз

  • Метод case-study в соціальній роботі

  • ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА: ТЕОРЕТИКО-ПРАКСЕОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ В СОЦІАЛЬНІЙ РОБОТІ

  • Організаційні форми соціальної роботи

  • Професійно-етичні якості, принципи та норми діяльності соціальних працівників

  • Особистість соціального працівника: індивідуальні якості

  • Особливості професійної освіти соціальних працівників

  • Критерії ефективності соціальної роботи

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ТА ІННОВАЦІЙНЕ ПОЛЕ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

  • Нормативно-правове поле соціального захисту і соціального забезпечення
  • Зв'язок інновацій з соціальною роботою. Інноваційні соціальні технології і соціальні інновації

  • Основні характеристики інноваційної діяльності в соціальній роботі

  • Типи інновацій в соціальній роботі

  • ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД У СОЦІАЛЬНІЙ РОБОТІ

  • Специфіка технологій в соціальній роботі

  • Соціальна діагностика як технологія соціальної роботи

  • Технології проектування в соціальній роботі

  • Технології соціального прогнозування

  • Технології соціальної профілактики та адаптації

  • Технологи соціальної реабілітації та терапії

  • Технології групової роботи

  • Технології консультування та посередництва

  • Технології зв'язків з громадськістю

  • КОНКРЕТНІ ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З РІЗНИМИ ЦІЛЬОВИМИ ГРУПАМИ І КАТЕГОРІЯМИ КЛІЄНТІВ

  • Технології соціальної роботи з дітьми

  • Технології соціальної роботи з підлітками

  • Технології соціальної роботи з молоддю

  • Технології соціальної роботи з обдарованими дітьми та молоддю

  • Технології соціальної роботи з людьми зрілого віку

  • Технології соціальної роботи з людьми похилого піку

  • Технології соціальної роботи з сім'єю

  • Моделі, напрямки і технології соціальної роботи з сім'ями різних типів

  • Соціальна робота з молодою сім'єю

  • Соціальна робота з прийомною сім'єю

  • Соціальна робота з багатодітною сім'єю

  • Соціальна робота з неблагополучною сім'єю

  • ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ПРЕДСТАВНИКАМИ ГРУП РИЗИКУ

  • Технології соціальної роботи з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування

  • Технології соціальної роботи з жінками

  • Технології соціальної роботи з особами з функціональними обмеженнями

  • Технології соціальної роботи з важковиховуваними дітьми

  • Технології соціальної роботи з "дітьми вулиці"

  • Технології соціальної роботи із особами, хворими на ВІЛ/СНІД

  • Технології соціальної роботи із особами, хворими на туберкульоз

  • Технології соціальної роботи з особами з девіантною поведінкою

  • Технології соціальної роботи з особами, які схильні до суїциду

  • Технології соціальної роботи з особами без постійного місця проживання

  • Технології соціальної роботи з мігрантами, національними меншинами

  • Технології соціальної роботи з сексуальними меншинами

  • ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ В РІЗНИХ СФЕРАХ

  • Технології соціальної роботи в системі освіти

  • Технології соціальної роботи у сфері культури та дозвілля

  • Технології соціальної роботи з військовослужбовцями та членами їхніх сімей

  • Технології соціальної роботи у правоохоронній сфері

  • Специфіка технологій соціальної роботи у системі пенітенціарних закладів

  • Особливості технологій соціальної роботи у сфері зайнятості

  • Технології соціальної роботи на підприємстві

  • ГЛОСАРІЙ