Тому зміст підготовки спеціалістів повинен включати наступні компоненти:
• 1) глибокий аналіз сучасного соціального розвитку і формування вміння дати об'єктивну оцінку соціальній політиці, запропонувати альтернативні варіанти;
• 2) чітке уявлення і класифікацію сучасних моделей, форм і методів самої практики соціальної роботи;
• 3) власне педагогічний процес підготовки соціальних працівників;
• 4) розробку теорій, концепцій, моделей і технологій, спрямованих на ефективне функціонування соціального працівника;
• 5) розробку і реалізацію програм, що підвищують компетентність соціального працівника.
Якщо проаналізувати зарубіжний досвід функціонування соціальної освіти, то варто зауважити, що кожна країна поряд з певними надбаннями має і свої проблеми.
На основі аналізу досвіду підготовки фахівців для соціальної сфери зарубіжні дослідники (Д. Кокс (Австралія), В. Бочарова (Росія), Ч. Казетта (США), М. Пейн (Великобританія), Т. Його (Японія), Л. Герьє (Франція) та ін.) наводять наступні проблеми, чи, точніше сказати, недоліки у процесі підготовки:
• 1) недостатньо уваги приділяється проблемам, що є джерелом людських страждань;
• 2) процес підготовки здійснюється поза економічними, політичними і соціальними інститутами, які в цілому визначають розвиток соціальної політики а, значить, і соціальної роботи;
• 3) навчальні заклади, які готують фахівців для соціальної сфери, досить часто виключають себе і студентів із проблем соціальної сфери на місцевому рівні і не беруть участі у їх вирішенні;
• 4) система освіти не дає можливості усім здібним і бажаючим із місцевої громади отримати підготовку в галузі соціальної роботи, не віддає перевагу цим людям;
• 5) практика і навчання соціальній роботі часто відображають "статус кво" і не направлені на її зміни і розвиток;
• 6) у багатьох країнах гострою залишається проблема взаємовідносин між державною системою і неурядовими організаціями;
• 7) у процесі підготовки фахівців для соціальної сфери акцент робиться на міське середовище, на середній клас, а це означає, що соціальна освіта далека від життя переважної більшості бідних і нещасних людей і не може їм надати суттєвої допомоги у поліпшенні їх благополуччя;
• 8) більша частина випускників все ще в основному працює в державних структурах по наданню соціальної допомоги.
Так чи інакше сучасна система навчання соціальної роботи вимагає суттєвих змін і потребує удосконалення. Д. Кокс у своїй доповіді на 28-ому Міжнародному конгресі Шкіл соціальної роботи (Гонконг, 1996 р.) виділив ряд таких змін, які носять універсальний характер у світовому масштабі і яких, на його думку, потребує система освіти будь- якої країни, звичайно, в адаптованому варіанті.
По-перше, він виділив три рівні втручання соціальної роботи у вирішення проблем, які відповідно обумовлюють необхідність впровадження трьох рівнів підготовки соціальних працівників.
Базовий рівень навчання потрібен тим, хто буде виконувати роль каталізатора на "передовій лінії фронту", на рівні особистості, сім'ї, громади. Сім'я, громада, сімейно-сусідська спільнота як пріоритетна сфера соціальної роботи, проблема спеціальної, особливо грунтовної підготовки соціальних працівників для роботи із сім'єю – одна із головних ідей всіх останніх світових форумів, які об'єднують провідних спеціалістів більшості країн світу.
Другий рівень покликаний дати випускникам знання і уміння, необхідні для того, щоб ввести, провести, знайти витоки фінансування для різноманітних соціальних послуг, які вимагаються даним соціумом, тобто для профільних соціальних служб, спеціально орієнтованих на ті чи інші групи, категорії клієнтів, що потребують негайної допомоги.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології соціальної роботи» автора Агарков О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості професійної освіти соціальних працівників“ на сторінці 2. Приємного читання.
