• визначають теоретичну і практичну підготовленість спеціаліста до професійної діяльності;
• виступають основою для його свідомого ставлення до своєї поведінки та дій у практиці соціальної роботи;
• беруть участь у формуванні вольових якостей особистості та стійких форм морального реагування на навколишню дійсність.
Моральні знання, які стали уже моральними переконаннями соціального працівника, формують моральну потребу.
Потреба – стан людської особистості, соціальної групи чи суспільства в цілому, що виражає необхідність у чомусь і є рушійною силою їхньої активності.
Моральна потреба – найвища ступінь моральної свідомості соціального працівника, яка характеризується наявністю моральної потреби у дотриманні вимог професійної етики. Коли дотримання вимог професійної етики стає внутрішньою потребою людини, вона відповідно до етичних принципів організує всі свої вольові та емоційні якості, спрямовує зусилля на вирішення етично складних проблем саме з точки зору моральності. У цьому випадку дотримання вимог професійної етики стає стійкою якістю особистості, значним фактором, що мобілізує її для організації своєї поведінки і діяльності, справою обов'язку та совісті, честі й гідності [154. с. 62].
Моральна норма соціального працівника характеризується сукупністю наступних компонентів.
Гуманізм – сукупність поглядів, які визнають людину вищою цінністю, та соціальні механізми, що захищають гідність і права людини, свободу і всебічний розвиток особистості.
Справедливість – неупереджена оцінка та дія спеціаліста, що відповідають істині й моральним та правовим нормам людських стосунків.
Толерантність – ставлення до інших людей, яке характеризується коректністю і терпимістю щодо їхньої поведінки, ціннісних орієнтацій та особливостей особистості.
Конфіденційність – нерозголошення спеціалістом інформації, довіреної йому клієнтом про себе особисто чи про іншу людину.
Об'єктивність – усунення від суб'єктивізму і власних емоцій у процесі оцінювання особистості клієнта та його проблем, визначення доцільності надання йому допомоги і прийняття рішення, що не суперечить інтересам інших людей.
Альтруїзм – система ціннісних орієнтацій особистості, в якій домінуючим мотивом і критерієм моральної оцінки є інтереси іншої людини чи соціальної спільноти.
Моральні правила – конкретні вимоги до поведінки і діяльності соціального працівника у процесі виконання його професійних обов'язків.
До моральних правил соціального працівника належать наступні.
• 1. Соціальний працівник має здійснювати свій внесок у розробку соціальної політики, технології методики і практики надання соціальних послуг з метою досягнення найвищих результатів у діяльності різних соціальних інститутів державного, регіонального і місцевого рівнів.
• 2. Соціальний працівник повинен підтримувати участь громадськості у формуванні соціальної політики та сприяти розвитку активної діяльності всіх соціальних інститутів.
• 3. Соціальний працівник повинен створювати умови для підтримки поваги до різних культур.
• 4. Соціальний працівник повинен сприяти створенню відповідних соціальних інститутів в міру їхньої необхідності для суспільства.
• 5. Соціальний працівник не повинен використовувати стосунки з клієнтами у власних інтересах.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології соціальної роботи» автора Агарков О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Професійно-етичні якості, принципи та норми діяльності соціальних працівників“ на сторінці 2. Приємного читання.
