Розділ 5 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО АПАРАТУ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

Соціальна географія

• управління оперативними службами території.

ГІС застосовуються при розв'язанні найрізноманітніших завдань, наприклад, при:

• виборі місця розташування нових об'єктів діяльності (точок роздрібної торгівлі, банкоматів, об'єктів обслуговування тощо);

• визначенні зон обслуговування (об'єктів соціальної інфраструктури й інших об'єктів);

• плануванні маршрутів у аварійних службах, службах доставки товарів і послуг;

• проведенні демографічного аналізу в інтересах розвитку соціальної сфери та ін.

Найпоширеніші настільні ГІС-системи: ArcView 2.х-3.х (ESRI Inc., www.e8ri.com) і Mapinfo 3.х-4.х (Mapinfo Corp., www. mapinfo.com).

Соціально-економічний моніторинг можна розглядати як складну інформаційну систему. Вона, подібно до інших систем (наприклад, екологічного моніторингу), рівноправною складовою входить до інформаційної суперсистеми під назвою загальний моніторинг. Моніторинг соціальних показників можна розглядати як відносно самостійну систему, що виступає у ролі елемента підсистеми соціально-економічного моніторингу під назвою "моніторинг соціальної сфери".

Як відносно самостійна і велика інформаційна система моніторинг соціальної сфери має складну структуру (будову): складається з підсистем, що в свою чергу є складними системними утвореннями і складаються з низки відносно самостійних і складних елементів. Серед підсистем соціально-економічного моніторингу найважливішими, на нашу думку, такі:

• накопичення інформації, яка складається з елементів: збір інформації та збереження інформації про соціальні об'єкти, явища і процеси;

• аналізу інформації про соціальні об'єкти, процеси та явища з блоком програм для здійснення всебічного вивчення особливостей їх функціонування;

• діагностики й оцінки стану соціальної сфери, а також політико-соціально-економічної ситуації, охопленої моніторингом території загалом;

• прогнозування зміни стану в соціальній сфері, зокрема у мережі об'єктів соціальної інфраструктури, а також соціально-економічної ситуації;

• виявлення відхилень від запрогнозованих показників і попередження про бажані та небажані очікувані зміни;

• оцінки бажаних і небажаних змін та їх наслідків;

• розроблення науково обґрунтованих рекомендацій з метою реалізації відповідних заходів.

Структуру моніторингу можна показати і в іншому ракурсі: залежно від кількості та характеру обстежуваних соціальних об'єктів і процесів, їх видів і груп на кожному з ієрархічних рівнів розрізняють тематичний моніторинг і комплексний моніторинг* Якщо моніторингом охоплений певний вид об'єктів соціальної сфери (наприклад, заклади охорони здоров'я), то такий вид моніторингу можна назвати тематичним. Якщо обстежуються різноманітні соціально-економічні об'єкти та сфери, то маємо право говорити про комплексний моніторинг. Моніторинг закладів охорони здоров'я може виступати як самостійний тематичний моніторинг або бути елементом в іншому тематичному моніторинзі, наприклад, у медичному.

В нормативно-законодавчих актах України неодноразово наголошувалося: одним із найважливіших складових механізму й ефективності реалізації соціальної політики визначено проведення моніторингу соціальних процесів. Адже реалізація комплексу завдань у царині соціальної політики вимагає прийняття зважених управлінських рішень з урахуванням результатів моніторингових досліджень. Це забезпечує науковий підхід до реалізації стратегії соціальної політики.

Шляхи організації системи моніторингу соціальної політики висвітлені на конференціях, у пресі, наукових розробках спеціалістами Міністерства праці та соціальної політики, Міністерства фінансів, Державного комітету статистики, соціальних фондів, профспілок і науково-дослідних установ, а також представниками Тасіс-проекту "Соціальна політика в Україні".

У перспективі структура соціального моніторингу ускладнюватиметься. Якщо вона висвітлюється в засобах масової інформації, у тому числі й у міжнародній інформаційній системі Internet фрагментарно, спонтанно і в процесі виникнення, то очевидно, що найближчим часом ця структура буде детально продумана найкращими фахівцями світу й обговорена. її кістяк повинен бути розміщеним в Internet. Тоді він постійно доповнюватиметься новими моніторинговими системами, які матимуть чітко визначене місце. Це не лише полегшить користувачам доступ до соціальних моніторингових систем, а й допоможе зробити цю загальну моніторингову суперсистему обґрунтованішою, стрункою та надійною в користуванні.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна географія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 5 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО АПАРАТУ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Об'єкт і предмет дослідження соціальної географії

  • Місце соціальної географії в системі географічних наук

  • СУСПІЛЬНІ (ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНІ) НАУКИ:

  • Виокремлення та місце соціальної географії у структурі суспільної географії

  • Функції соціальної географії та підходи до її вивчення

  • Розділ 2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ ТЕОРЕТИЧНИХ ОСНОВ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Розвиток соціальної географії у XVIII—XIX ст.

  • Виникнення назви науки "Соціальна географія".

  • Розвиток соціальної географії у радянський період.

  • Сучасний період розвитку соціальної географії у Західній Європі, США, Японії.

  • Закони, закономірності та принципи соціальної географії

  • Закон системності

  • Оцінка мети, сучасних завдань та рівня розвитку понятійно-термінологічного апарату соціальної географії

  • Методична база сучасної соціальної географії

  • Соціологічне дослідження

  • Особливості застосування теоретичних знань соціальної географії у практиці життєдіяльності населення

  • Розділ 3. НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТЕОРЕТИЧНОЇ БАЗИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ У XXI ст.

  • Створення та розроблення нових концепцій і теорій у соціальній географії початку XXI ст.

  • Теорія соціального поля в соціальній географії

  • Концепція соціально-географічних ознак суспільного розуму та суспільного інтелекту як одна з фундаментальних у соціальній географії

  • Сучасні підходи до вивчення суспільного менталітету й інтелекту в межах географічної науки.

  • Оцінка сучасного суспільного менталітету й інтелекту України.

  • Віртуальна соціальна географія як важливий напрям розвитку соціальної географії у XXI ст.

  • Напрями удосконалення понятійно-термінологічного апарату соціальної географії у XXI ст.

  • Розділ 4. ОСОБЛИВОСТІ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ГАЛУЗЕВОЇ СТРУКТУРИ РЕГІОНАЛЬНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Особливості перспективного розвитку географії населення і діяльності населення як соціально-географічних наук

  • Напрями перспективного розвитку географії культури

  • Поступ сакральної географії у XXI ст.

  • Розвиток медичної географії

  • Особливості перспективного розвитку рекреаційної географії

  • Диверсифікація соціальної сфери регіону як шлях до збагачення структури регіональної соціальної географії

  • Розділ 5 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО АПАРАТУ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ
  • Сучасні інформаційні технології та можливості їх адаптації до реалізації завдань соціально-географічних досліджень

  • Нові види програмного забезпечення для здійснення соціально-географічних досліджень

  • Забезпечення захисту інформації

  • Удосконалення застосування соціологічних і експериментальних методів у соціальній географії