Розділ 5 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО АПАРАТУ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

Соціальна географія

• інтенсифікацією розвитку і диверсифікацією засобів масової інформації;

• трансформацією соціальної комунікації.

Поява і розвиток комп'ютерних технологій кардинально змінили взаємовідносини між "Я" соціогеографа і досліджуваним соціогеографічним об'єктом. Саме тому модифікація всіх традиційних методів дослідження тією чи іншою мірою пов'язана з комп'ютерними технологіями. Насамперед це стосується літературного методу, суть якого полягає у відборі й аналізі літературних джерел, що стосуються об'єкта, явища чи процесу вивчення.

Особливість нашого часу полягає в тому, що низка літературних джерел міститься в бібліотеках, розташованих у системі Internet. Для прикладу можна навести дані про електронну бібліотеку кафедри філософії та методології науки філософського факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, електронна адреса якої — Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт. Тут можна ознайомитися з такими важливими працями для соціально-географічних досліджень, як Л. Гумильова "Етногенез та біосфера Землі", М. Вебера "Основні соціологічні поняття", П. Гайденка "Еволюція поняття науки" та ін. Серед літературних джерел цієї бібліотеки, — сучасна англомовна література у перекладних варіантах, наприклад, праця T. Парсонса "Поняття суспільства: компоненти та їх взаємовідношення". Діють приватні електронні бібліотеки, доступні для загалу. Наприклад, цікава підбірка літературних джерел міститься в електронній науковій бібліотеці Воєводіна (електронна адреса http://enbv.narod.ru). Щоправда, більшість літературних джерел, які зберігаються в цій бібліотеці, відносяться до сфери економічних інтересів. Однак передбачається, що в її складі у перспективі буде розміщена широка палітра літературних джерел, яка суттєво розширить до них доступ науковців найрізноманітніших галузей знань, у тому числі соціогеографів.

Отже, створюється низка бібліотек у міжнародній системі Internet, які не лише суттєво полегшать здійснення наукових досліджень, а й виокремлять віртуальний пласт нової бази даних у вигляді літературних джерел в електронному варіанті, легко доступних і для науковців, і для найрізноманітніших користувачів.

Дуже важливо, щоб при цьому користувачі могли без перешкод отримувати необхідні для них електронні копії літературних джерел. Це, звичайно, полегшило б здійснення подальших досліджень. Очевидно, в перспективі літературні джерела могли б бути доступними і через телевізійну мережу, яка із засобу масової інформації може перетворитися вже у найближчій перспективі на засіб наукової комунікації.

Зазнає модифікації найдавніший метод — описовий. В інформаційних мережах можна ознайомитися з описами найрізноманітніших територіальних суспільних систем (наприклад, за електронною адресою www.lviv.ua2.htm — описами м. Львова, інформацією про публікації, які містять описову інформацію стосовно Львова тощо).

Дуже часто описова інформація доповнюється картографічною. Описи багатьох населених пунктів подаються приблизно за такою схемою: географічне положення, історична довідка, населення, список установ, організацій та їх контактні реквізити (адреса, телефон), розвиток економіки, інвестиційні пропозиції, набір знімків із найцікавішими об'єктами та ін. Схема подачі за матеріалом окремих поселень або районів може дещо відрізнятися, але найголовніші відомості майже завжди присутні. В найближчій перспективі такий опис буде супроводжуватися відеороликами, можливістю прямих контактів із посадовими особами, спеціалістами, які працюють або проживають в обстежуваних об'єктах. Це дасть змогу широко застосовувати соціологічні методи (наприклад, інтерв'ю) у модифікованих варіантах за допомогою використання нових засобів комунікації.

Будуть розвиватися методи спостереження та способи отримання й використання описової статистики, зокрема соціальної, яка має вигляд наборів числових даних, що характеризують ту чи іншу ситуацію. По-перше, спостереження й отримання статистичних даних суттєво спроститься внаслідок розвитку моніторингових систем, розташованих в інформаційних мережах.

Термін моніторинг (англ. monitoring — спостерігати) у найширшому розумінні — це спеціально організоване, систематичне спостереження за станом об'єктів, явищ, процесів з метою їх оцінки, контролю, прогнозу. Таке спостереження може бути спеціально організованим як соціальний моніторинг. Однак соціальний моніторинг може бути організований у складі соціально-економічного. Під соціально-економічним моніторингом слід розуміти систему періодично повторюваних спостережень за одним чи багатьма елементами соціально-економічного середовища в конкретних геопросторово-часових координатах, що здійснюється з певною метою за наперед розробленою програмою.

Залежно від мети здійснення соціально-економічного моніторингу, отже, моніторингу сфери праці та моніторингу використання трудового потенціалу, можна" на нашу думку, розрізняти його види. Ми виділили такі найпоширеніші, на наш погляд, види моніторингу: діагностичний, фіксуючий, проектний, стратегічний, багатоцільовий.

Діагностичний соціально-економічний моніторинг — це така система повторюваних спостережень за одним або багатьма елементами соціально-економічного середовища впродовж визначеного періоду в конкретних геопросторово-часових координатах" яка здійснюється з метою встановлення соціально-економічного діагнозу цього середовища. Він може бути пілотажний (вибірковий) — коли діагностуються вибрані об'єкти чи процеси середовища, і суцільний — коли обстежується всі відомі об'єкти та процеси. За часом, упродовж якого здійснюється цей вид моніторингу, він може бути короткотривалим (до року), довготривалим (понад рік).

Фіксуючий соціально-економічний моніторинг — система повторюваних спостережень за одним чи багатьма елементами соціально-економічного середовища впродовж визначеного періоду в конкретних геопросторово-часових координатах, що здійснюється з метою створення банку даних для найрізноманітніших споживачів. Фіксуючий соціально-економічний моніторинг повинен бути перманентним, тобто таким, який здійснюється постійно.

Проектний соціально-економічний моніторинг — стеження за параметрами соціально-економічного середовища з метою виявлення їх відповідності параметрам, закладеним у проектній документації. Він також може бути короткотривалим (до року) або довготривалим (понад рік).

Стратегічний соціально-економічний моніторинг — це детермінований у часі та систематизований у завданнях процес відстеження відхилень параметрів реального стану соціально-економічного середовища від тих параметрів, якими би це середовище мало володіти, згідно зі соціально-економічною стратегією розвитку досліджуваної території. Стратегічний соціально-економічний моніторинг може бути короткотривалим (до року), середньотривалим (один — п'ять років), довготривалим (понад п'ять років).

Серед найважливіших стратегічних завдань соціально-економічного моніторингу в методичній літературі вирізняються такі:

• контроль за дотриманням графіка виконання окремих проектів;

• аналіз поступу стосовно запланованих результатів;

• аналіз причин невиконання окремих проектів, формування рекомендацій з метою усунення недоліків;

• аналіз змін зовнішнього оточення — законодавства, конкуренції в регіоні, економічного стану;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна географія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 5 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО АПАРАТУ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Об'єкт і предмет дослідження соціальної географії

  • Місце соціальної географії в системі географічних наук

  • СУСПІЛЬНІ (ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНІ) НАУКИ:

  • Виокремлення та місце соціальної географії у структурі суспільної географії

  • Функції соціальної географії та підходи до її вивчення

  • Розділ 2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ ТЕОРЕТИЧНИХ ОСНОВ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Розвиток соціальної географії у XVIII—XIX ст.

  • Виникнення назви науки "Соціальна географія".

  • Розвиток соціальної географії у радянський період.

  • Сучасний період розвитку соціальної географії у Західній Європі, США, Японії.

  • Закони, закономірності та принципи соціальної географії

  • Закон системності

  • Оцінка мети, сучасних завдань та рівня розвитку понятійно-термінологічного апарату соціальної географії

  • Методична база сучасної соціальної географії

  • Соціологічне дослідження

  • Особливості застосування теоретичних знань соціальної географії у практиці життєдіяльності населення

  • Розділ 3. НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТЕОРЕТИЧНОЇ БАЗИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ У XXI ст.

  • Створення та розроблення нових концепцій і теорій у соціальній географії початку XXI ст.

  • Теорія соціального поля в соціальній географії

  • Концепція соціально-географічних ознак суспільного розуму та суспільного інтелекту як одна з фундаментальних у соціальній географії

  • Сучасні підходи до вивчення суспільного менталітету й інтелекту в межах географічної науки.

  • Оцінка сучасного суспільного менталітету й інтелекту України.

  • Віртуальна соціальна географія як важливий напрям розвитку соціальної географії у XXI ст.

  • Напрями удосконалення понятійно-термінологічного апарату соціальної географії у XXI ст.

  • Розділ 4. ОСОБЛИВОСТІ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ГАЛУЗЕВОЇ СТРУКТУРИ РЕГІОНАЛЬНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Особливості перспективного розвитку географії населення і діяльності населення як соціально-географічних наук

  • Напрями перспективного розвитку географії культури

  • Поступ сакральної географії у XXI ст.

  • Розвиток медичної географії

  • Особливості перспективного розвитку рекреаційної географії

  • Диверсифікація соціальної сфери регіону як шлях до збагачення структури регіональної соціальної географії

  • Розділ 5 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО АПАРАТУ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ
  • Сучасні інформаційні технології та можливості їх адаптації до реалізації завдань соціально-географічних досліджень

  • Нові види програмного забезпечення для здійснення соціально-географічних досліджень

  • Забезпечення захисту інформації

  • Удосконалення застосування соціологічних і експериментальних методів у соціальній географії