Розділ 5 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО АПАРАТУ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

Соціальна географія

Елементи ієрархічної будови соціального моніторингу можуть організовуватися як інформаційно-пошукові системи, орієнтовані на конкретну територію, тобто як геоінформаційні системи (ГІС). Активно розробляються різноманітні моделі геоінформаційних систем із широкими можливостями автоматизації географічних досліджень будь-якого напряму. Спостерігається справжній бум розроблення і впровадження пошукових систем практично в усі сфери людської діяльності. Сектор ГІС становить важливу гілку ринку програмних засобів.

Значущість ГІС важко переоцінити: адже це — комп'ютерні системи, призначені для роботи з картами і прив'язаними до них базами даних. Отже, геоінформаційні системи — сучасні комп'ютерні технології, що використовуються для візуалізації існуючих у цифровому вигляді даних за допомогою картографічного матеріалу, їх обробки, аналізу та подання результатів цього аналізу в картографічному і цифровому вигляді.

Геоінформаційні технології використовують так звані просторові й атрибутивні дані. При цьому просторові дані — це інформація про земну поверхню, об'єкти, що на ній розташовані, та про їх просторові взаємозв'язки. Атрибутивні дані — ознаки, властивості земної поверхні чи об'єктів.

Геоінформаційні системи відрізняються від усіх інших технологій тим, що вони:

• дають змогу працювати з цифровою моделлю території;

• допомагають формувати бази даних і прив'язувати їх до об'єктів на території;

• дають змогу здійснювати низку маніпуляцій з усіма видами даних;

• містять окремий блок для оформлення картографічного матеріалу і його видруку.

За допомогою ГІС можна (і доцільно) розв'язувати різноманітні завдання інформаційного характеру, які стосуються ведення та використання даних стосовно:

• земельного кадастру;

• містобудівного кадастру;

• нерухомого майна (будинки та споруди);

• систем інженерних комунікацій;

• інформаційних систем у проектно-будівельному комплексі;

• управління промисловим комплексом території;

• екології та санітарного очищення території;

• управління і контролю за станом благоустрою території;

• житлового господарства;

• транспортного комплексу;

• охорони пам'яток історії та культури;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна географія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 5 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО АПАРАТУ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Об'єкт і предмет дослідження соціальної географії

  • Місце соціальної географії в системі географічних наук

  • СУСПІЛЬНІ (ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНІ) НАУКИ:

  • Виокремлення та місце соціальної географії у структурі суспільної географії

  • Функції соціальної географії та підходи до її вивчення

  • Розділ 2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ ТЕОРЕТИЧНИХ ОСНОВ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Розвиток соціальної географії у XVIII—XIX ст.

  • Виникнення назви науки "Соціальна географія".

  • Розвиток соціальної географії у радянський період.

  • Сучасний період розвитку соціальної географії у Західній Європі, США, Японії.

  • Закони, закономірності та принципи соціальної географії

  • Закон системності

  • Оцінка мети, сучасних завдань та рівня розвитку понятійно-термінологічного апарату соціальної географії

  • Методична база сучасної соціальної географії

  • Соціологічне дослідження

  • Особливості застосування теоретичних знань соціальної географії у практиці життєдіяльності населення

  • Розділ 3. НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТЕОРЕТИЧНОЇ БАЗИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ У XXI ст.

  • Створення та розроблення нових концепцій і теорій у соціальній географії початку XXI ст.

  • Теорія соціального поля в соціальній географії

  • Концепція соціально-географічних ознак суспільного розуму та суспільного інтелекту як одна з фундаментальних у соціальній географії

  • Сучасні підходи до вивчення суспільного менталітету й інтелекту в межах географічної науки.

  • Оцінка сучасного суспільного менталітету й інтелекту України.

  • Віртуальна соціальна географія як важливий напрям розвитку соціальної географії у XXI ст.

  • Напрями удосконалення понятійно-термінологічного апарату соціальної географії у XXI ст.

  • Розділ 4. ОСОБЛИВОСТІ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ГАЛУЗЕВОЇ СТРУКТУРИ РЕГІОНАЛЬНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Особливості перспективного розвитку географії населення і діяльності населення як соціально-географічних наук

  • Напрями перспективного розвитку географії культури

  • Поступ сакральної географії у XXI ст.

  • Розвиток медичної географії

  • Особливості перспективного розвитку рекреаційної географії

  • Диверсифікація соціальної сфери регіону як шлях до збагачення структури регіональної соціальної географії

  • Розділ 5 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО АПАРАТУ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ
  • Сучасні інформаційні технології та можливості їх адаптації до реалізації завдань соціально-географічних досліджень

  • Нові види програмного забезпечення для здійснення соціально-географічних досліджень

  • Забезпечення захисту інформації

  • Удосконалення застосування соціологічних і експериментальних методів у соціальній географії