По-перше, у ролі об'єкта географічної науки, а об'єктом географічного дослідження є будь-яке матеріальне утворення чи явище (стан, відносини, процес) на земній поверхні (в ландшафтній оболонці), що відповідає трьом найважливішим методологічним принципам географії (територіальність, або "геоторіальність", комплексність, конкретність), картографується (тобто відповідає основній методологічній оцінці), впливає на розвиток чи стан ландшафтної оболонки, його вивчення передбачає отримання нового знання (фактів, теорії) про цю оболонку (про геоверсум)*29.
*29: {Алаев Э. Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь. — С. 53.}
Коли об'єкт дослідження тієї чи іншої науки перебуває в полі зору дослідника з метою його обстеження, виявлення основних характеристик, параметрів, тенденцій розвитку тощо, то він перетворюється на об'єкт географічного спостереження. Отже, під об'єктом географічного спостереження розуміють об'єкт географічного дослідження, доступний кількісному вимірюванню у відповідних одиницях географічного спостереження. Останніми можуть бути різні міри: одиниці віддалі, площі, кількість будь-яких явищ, ознак, що дають змогу співвиміряти об'єкти спостереження у просторі та часі*30.
*30: {Там само. }
У соціальній географії об'єктом спостереження виступає соціально-географічний об'єкт, тому він повинен оцінюватися ще й за допомогою соціального показника, під яким розуміють якісну та кількісну характеристику соціальних об'єктів, процесів і явищ. Усі соціальні показники поділяються на показники-поняття, показники-ознаки, показники-критерії та показники-дані.
До показників-понять відносять систему понять, за допомогою котрих формулюються тема, проблема та гіпотези соціологічного і соціально-географічного дослідження. За допомогою показників-понять можна відобразити певну соціальну мету, норму або ідеал соціального розвитку. Показники-поняття можна розглядати також як критерії змін при здійсненні їх наукового порівняння з реально існуючими соціальними об'єктами, процесами і явищами.
Показники-ознаки, зазвичай, доповнюють показники-поняття. Вони відображають змістовний обсяг показників-понять. Без використання показників-ознак неможливо розробити якісний соціологічний і соціально-географічний інструментарій дослідження.
Показники-критерії — це найсуттєвіші емпіричні ознаки показників-понять. Саме вони становлять зміст відповідного інструмента дослідження і виконують функцію індикаторів (наприклад, система запитань у соціологічній анкеті).
Показники-дані — це система емпіричних параметрів, отриманих у процесі дослідження. Вони можуть бути виражені у кількісній або графічній формі.
Показники-поняття, показники-ознаки, показники-критерії відносяться до системи якісних показників, а показники-дані — до кількісних. При цьому останні можуть бути виражені й у формі понять (наприклад, "вік", "відстань" тощо), але такі поняття відрізняються, безумовно, від понять, що відображають якісні ознаки (наприклад, "освіта", "професія"). За цими показниками можна здійснювати (при застосуванні відповідної методології) класифікації первинної соціологічної та соціально-географічної інформації.
Соціологічні показники можна використовувати для побудови різних типологій і групувань явищ, їх властивостей, розроблення прогнозних моделей, а також для соціального планування й управління.
Соціальні показники відрізняються від кількісних показників соціальної статистики, оскільки останні виражають у кількісній формі розмір чи величину або міру поширення суспільних процесів чи явищ, але не саму їх суспільну якість. Статистичні показники є лише непрямими, кількісними показниками суспільної якості, а суспільні показники безпосередньо відображають наявність, ступінь прояву або ж відсутність такої якості. Тому навіть кількісні соціальні показники не є статистичними у власному розумінні цього слова, оскільки виражають не стільки кількість, скільки якість досліджуваного об'єкта, процесу, явища.
По-друге, людина, суспільні й інші групи людей, суспільство розглядаються соціальною географією у певному, властивому для цієї науки аспекті дослідження.
Аспект дослідження — це та сторона об'єкта, що вивчається, та, яка приваблює вченого. Дуже важливо, з якого погляду розглядається цей об'єкт: адже одна й та ж онтологічна категорія може досліджуватись різними науками у різних напрямках: (наприклад, такий об'єкт, як людина, у сфері інтересів анатомії, соціології, антропології, етнографії, соціальної географії розкривається з різного погляду).
Для географічних дисциплін, у тому числі й соціальної географії, характерний геопросторовий аспект досліджуваних явищ. При цьому часто вживаються вирази "територіальний", "регіональний", "зональний" та ін.*31. Цей аспект визначальний і для регіональної соціальної географії.
*31: {Алаев Э. Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь. — С. 11—12.}
І соціальна географія, і регіональна соціальна географія мають свій метод дослідження та ціль дослідження, що у свою чергу характеризують їх як окремі та відносно самостійні галузі знань.
Метод дослідження — сукупність підходів до дослідження у певній царині знань, тобто методологія (не тільки і не стільки загальнонаукова, скільки специфічна для цієї науки), а також особливі прийоми, методика дослідження*32. І для соціальної географії, і для регіональної соціальної географії характерне поєднання географічного та соціального підходу. Суть географічного підходу стає зрозумілою з визначення об'єкта географічного дослідження (необхідність відповідності дослідження трьом методологічним принципам географії: територіальності, чи "геоторіальності", комплексності, конкретності, можливості застосування картографічних методів, отримання нових знань про геоверсум). Соціальний підхід — це метод дослідження, у центрі уваги якого постають інтереси людей, спільності людей, суспільства загалом.
*32: {Там само. }
Наголосимо, що вивчення не просто Людини, соціальних та інших груп людей суспільства, а дослідження інтересів людини, мотивації її поведінки, взаємодії та взаємовпливів суспільних і територіальних груп, взаємовідносин й взаємозв'язків Людини з соціальними й іншими групами і Суспільством становить головну специфіку, яка вирізняє соціальну географію з-поміж інших географічних наук. Вивчення регіональних інтересів Людини, мотивації її поведінки, взаємодії та взаємовпливів суспільних і територіальних груп, взаємовідносин й взаємозв'язків Людини з соціальними та іншими групами і Суспільством у конкретних регіональних суспільних системах — головна специфіка, що вирізняє регіональну соціальну географію з числа інших географічних наук, а також від загальної соціальної географії.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна географія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Об'єкт і предмет дослідження соціальної географії“ на сторінці 3. Приємного читання.
