І соціалізація, і особливості соціального самовизначення вивчаються різними науками. Довідкова література до переліку таких наук подає психологію, соціальну психологію, соціологію, історію, етнографію, педагогіку, філософію. При цьому зазначається, що кожна з названих наук вивчає різні аспекти процесу соціалізації: соціокультурний (соціалізація поколінь у конкретно-історичних умовах); біосоціогенетичний (соціалізація індивідів у певних соціально-економічних умовах); генетико-віковий (вікова соціалізація в умовах конкретного суспільства)*11. Однак, на жаль, у переліку відсутня соціальна географія, яка, безумовно, вивчала, вивчає і буде вивчати процес соціалізації у найрізноманітніших аспектах чи окремі елементи цього процесу, що відбувається в різних ієрархічних територіальних суспільних системах, розташованих у конкретних геопросторово-часових координатах.
*11: {Соціологія: Короткий енциклопедичний словник. — С. 480.}
Соціальна географія сформувалася на стику соціології та географії. Отже, витоки соціальної географи не можуть не бути пов'язаними з поняттями "соціальне" та "соціалізація". Крім цього, зміст останніх повинен розглядатися як основа формування самостійної галузі знань під назвою "соціальна географія" та наук, що входять до її складу.
Вчені до складу соціальної географії вводять різні науки. Так, О. Шаблій у структурі соціальної географії виділяє "Географію сфери послуг'' (а в складі "Географії сфери послуг" — "Географію торгівлі", "Географію освіти", "Географію охорони здоров'я", "Рекреаційну географію", "Географію науки і наукового обслуговування", "Географію культури", Географію релігії"), "Географію споживання", "Географію способу життя", "Географію поведінки", "Радикальну географію"*12.
*12: {Шаблій О. І. Суспільна географія: теорія, історія, країнознавчі студії. — Львів: Львів, нац. ун-т ім. І. Франка, 2001. — С. 34.}
В структурі соціальної географії виділено "Географію населення", "Географію поведінки", "Медичну географію", "Сакральну географію", "Географію культури", "Географію побуту і торгівлі", "Рекреаційну географію", "Географію способу життя"*13. При цьому обумовлено, що з часом можуть виникнути нові галузі знань у складі соціальної географії.
*13: {Шевчук Л. Т. Основи медичної географи. — Львів, 1997. — С. 17.}
Назви окремих галузей знань, які вводяться до складу соціальної географії тими чи іншими авторами, засвідчують: усі названі науки тією чи іншою мірою (судячи з їх назви) торкаються одного або кількох аспектів соціалізації. Це ще раз підтверджує, що окреслення змісту понять "соціальне" та "соціалізація" повинно розглядатися як теоретична основа виокремлення самостійної галузі знань під назвою "соціальна географія" та наук, які входять до її складу.
Об'єкт і предмет дослідження соціальної географії
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна географія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ“ на сторінці 4. Приємного читання.
