РОЗДІЛ IV. ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Ключовим завдання тут, є реалізація інвестиційних програм (особливо державою), в таких галузях економіки як енергетика, транспорт, будівництво, які є основними споживачами енергії та забруднювачами навколишнього середовища. Капіталовкладення повинні бути спрямовані, на підтримку новітніх технологій та інновацій у сфері енергозбереження та енергоефективності, утилізації та вторинного використання ресурсів. В першу чергу, це стосується енергетичної галузі. Застарілі технології та оснащення енергетики є основною причиною її низької ефективності та створюють навантаження на навколишнє середовище. Тому інвестиції в що галузь постають одним із найбільш дієвих інструментів в процесі побудови "зеленої економіки".

Наприклад, останнім часом світові інвестиції в "чисту енергетику" зросли удвічі. Обсяги капіталовкладень у відновлювальну енергетику в розвинутих країнах значно перевищують фінансування традиційних енергопотужностей. Більшість країн світу задекларували до 2020 року досягти, в середньому, 15- 25% використання альтернативних видів енергії. Данія, Фінляндія та Швеція уже сьогодні вагому частку національного споживання енергії отримують з нетрадиційних джерел. В Україні виробництво "чистої енергії", з урахуванням гідроелектростанцій, не досягає і 10% від усієї виробленої електроенергії, що є дуже низьким показником. Тому екологізація вітчизняної енергетики, має стати головним завданням у короткостроковій перспективі.

Ще одним важливим напрямом екологізації економіки є широкомасштабний розвиток маловідходних та ресурсозберігаючих технологій, які вирішують проблему ефективного використання сировини та виконують функцію охорони навколишнього середовища від забруднення та відходів. Кінцевою метою таких технологій є створення замкнутих технологічних циклів з повним використанням наявної сировини та відходів. Перспективним підходом до формування маловідходних систем є створення територіальних виробничих комплексів (наприклад, в сільському господарстві, рослинництво та тваринництво здійснюють утилізацію власних відходів, сьогодні відходи рослинництва слугують альтернативним пальним та ін.).

Вирішення проблеми екологізації економіки сприятиме розв'язанню внутрішніх проблем суспільства: формуватиме позитивний імідж держави, сприятиме забезпеченню збалансованого розвитку національного господарського комплексу та служитиме гуманістичній цілі – створення сприятливого середовища життєдіяльності для майбутніх поколінь. Отже, в результаті отримаємо не тільки "зелену економіку", а й сколсгізацію суспільного розвитку – це динамічний процес, спрямований на комплексне оздоровлення екологічної, економічної, соціальної і духовної сфер суспільної діяльності. Екологізація суспільного розвитку повинна привести до зменшення антропогенного навантаження на зовнішнє природне середовище та розвиватися під впливом ефективних інструментів екологічної політики. Даний процес є інструментом втілення в життя концепції, яка передбачає пріоритет духовного розвитку над виробництвом матеріальних благ. Сучасна енвайроекономічна наука робить активні кроки щодо удосконалення методів екологізації економічної діяльності. Основна мета цього процесу – зробити економічну діяльність екологічно безпечною.