РОЗДІЛ IV. ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

3. Зниження інформаційної цінності природних систем і психологічний вплив на особистість людини.

Процеси прямого впливу обумовлені безпосереднім контактом людини з техногенними об'єктами (механізмами, машинами) або робочими агентами цих об'єктів (високою температурою, токсичними речовинами, електричним струмом, електромагнітними полями чи іншими формами енергетичного впливу, активними біологічними організмами та ін.), що можуть завдати шкоди здоров'ю людини або навіть призводити до її загибелі. Нажаль, сьогодні, фіксується недосконалість територіальної структури соціального комплексу: не завжди відповідні медичні установи наближені до споживача або відносно слабо корелюють з ареалами підвищеної антропогенної діяльності.

Процеси непрямого впливу на організм людини пов'язані з погіршенням умов життя і діяльності особи, вони зумовлюють процеси метаболізму (від грец. metabole – зміна, перетворення) в організмі людини. Щоб зрозуміти природу цих факторів впливу, слід пам'ятати про складність людського організму, як єдиної матеріально-енергетично-інформаційної системи. Зміни будь-якого з безлічі параметрів (хімічних, фізичних, механічних, біологічних), які дуже взаємодіють і взаємопов'язані між собою, буде досить, щоб серйозно погіршити фізіологічні функції організму людини.

Погіршення якості їжі і питної води є однією з найбільш небезпечних форм непрямого впливу. Це пояснюється чутливістю організму до процесів інтоксикації продуктів, у першу чергу тих, що відповідають за стан метаболізму в організмі людини.

Слід підкреслити взаємозв'язок ступеня впливу таких антропогенно- екологічних факторів, як забруднення харчових продуктів і питної води та інших умов життя й діяльності людей, які визначають і впливають на імунітет організму та запас його біологічної стійкості. Для підтримання останнього потрібне збалансоване й достатнє харчування, можливість повноцінного відпочинку, здоровий спосіб життя, відносно чисте природне середовище тощо.

Інтегральними оцінками антропогенного впливу на природне середовище, яке далі зворотно впливає на людину є показники захворюваності і смертності населення. Ці показники свідчать про постійне погіршення комплексних характеристик стану здоров'я населення України. У їх структурі провідне місце належить тим захворюванням, що залежать від показників навколишнього середовища: хвороби органів дихання, системи кровообігу, онкологічні недуги.

В небагатьох сучасних роботах розглядається дисстресивний феномен природи, або питання про те, що позбавлення людини інформаційного контакту з природою може вести до серйозних соціальних наслідків. Науково-технічна і господарська діяльність обумовила утворення антропогенних ландшафтів, до яких належать більшість сучасних ландшафтів Землі, і які, подібно до природних, формують газовий стан атмосфери, кругообіг води, процеси міграції елементів.

Границі дії екологічних факторів обмежені граничними значеннями (мінімальними й максимальними) даного фактору, при яких можливе існування організмів. За межами граничних значень знаходиться летальний фактор. Суспільний комплекс, а саме – його медична галузь своею діяльністю може стримувати дію летального фактору, змушувати його до пристосування, як природного, так і штучного (за допомогою фармацевтичних заходів та засобів тощо). Внаслідок виконання суспільством соціально-економічних функцій, природне середовище характеризується таким критерієм, як техногенне навантаження (сукупність показників: соціально-економічної освоєності території; концентрації населення, промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту; освоєності земельного фонду; забрудненості природного середовища; величин радіаційної і хімічної забрудненості атмосферного повітря, природних вод і грунтів).

Нині, через несприятливу екологічну ситуацію, в Україні у структурі захворюваності населення переважають враження органів дихання, нервової системи, шкіри, системи кровообігу, органів травлення. Як правило, це хвороби хронічні і довготривалі, які переходять в інші або супроводжують людину протягом життя. Серед багатьох причин цих явиш домінують високі темпи життя, прискорення виробничих процесів, забруднення природного середовища, надмірне техногенне та антропогенне навантаження на дану територію.

Отже антропогенна діяльність та дія техногенних факторів мають істотний вплив і визичають зрушення у здоров'ї населення. Такі захворювання мають єдину ознаку – вони є породженням останніх віків цивілізації і зумовлені розвитком продуктивних сил та науково-технічного прогресу. Враховуючи це можна виділити чотири основних групи антропогенних факторів, які безпосередньо впливають на здоров'я:

1. Усі види забруднення навколишнього середовища.

2. Технологічні аварії, що все частіше набувають вигляду екологічних катастроф.

3. Погіршення соціальних умов існування людей (забруднення їжі, звукове навантаження та інше).

4. Демографічні фактори.

Розробка і реалізація ефективної концепції комплексно-пропорційного збалансованого розвитку суспільства можлива на основі врахування медико- географічного районування регіонів України. При виділенні районів доцільно користуватись показниками народжуваності, смертності, природного приросту населення, даними, що характеризують екологічну ситуацію території, антропогенну діяльність, техногенне навантаження, забезпеченість населення медичними установами та персоналом. Районування сприятиме досягненню головної мети розвитку – примноження кількості індивідуального і суспільного здоров'я, а значить і збагачення нашої держави. Адже цей капітал є запорукою добробуту і благополуччя майбутніх поколінь.

Антропогенний вплив набуває всезагальних масштабів. Факт деградації складу і структури екосистем (особливо найбільш продуктивних відносно поглинання вуглекислого газу і виділення кисню) незаперечний. Це спричинило небувалий ріст захворюваності, перетворило її на одну з глобальних проблем людства. Ліквідувати хвороби неможливо, та їхню кількість можна зменшити, зупинити ріст, тобто позбавити людину страждань через досконалу організацію медичної допомоги. Пріоритетними пунктами у здійснені соціальної політики розвитку повинно стати врахування: особливостей природного середовища, видів антропогенної діяльності, демографічних процесів, історичних процесів, суспільно-економічного розвитку території; покращення соціальних умов життя та праці населення. Тільки здорове, екологічно обізнане покоління може вивести державу на високий рівень розвитку, поставити її на один щабель з передовими країнами світу.

13.4. Екологізація економічного розвитку: перспективи для України

В Україні вкрай повільно реалізується єдина послідовна державна політика щодо екологізації економіки, що передбачає запровадження та виконання принципів раціонального природокористування та мінімізацію негативного впливу на екологічні об'єкти при здійсненні антропогенної діяльності. Рівень та обсяги техногенного навантаження на навколишнє природне середовище свідчать про те, що екологічна ситуація у природному довкіллі, як життєво важливому середовищі для існування людини, залишається досить складною.

Під екологізацією економіки розуміється поступовий процес перетворення економіки, скерований на зменшення інтегрального екоруйнівного впливу господарських процесів у розрахунку на одиницю сукупного суспільного продукту. Екологізація здійснюється через систему організаційних заходів, інноваційних процесів, реструктуризацію сфери виробництва і споживчого попиту, технологічну конверсію, диверсифікацію виробництва, раціоналізацію природокористування, трансформацію природоохоронної діяльності, які реалізуються, як на макро, так і на мікроекономічних рівнях. За визначенням окремих учених економістів- екологів, екологізація визначається як об'єктивно зумовлений процес перетворення всієї суспільної праці, спрямований на збереження і розвиток суспільно-економічних функцій природи.

На сьогодні питання екологізації економіки України стає особливо актуальним – процеси деградації довкілля мають місце практично в усіх регіонах нашої держави, а змінене людиною навколишнє природне середовище впливає на суспільство в зворотному напрямку і не завжди позитивно. Насамперед, це пов'язано зі стрімким зростанням техногенного навантаження на природне середовище, значним виснаженням природних ресурсів, із щорічним збільшенням екологічних проблем і катастроф, зі збільшенням питомої ваги природно-експлуатуючих галузей.